РОЗРОБКА ЕКОЛОГІЧНОЇ СТРАТЕГІЇ ЯК НАПРЯМОК РОЗВИТКУ БІЗНЕС-СЕРЕДОВИЩА БУДІВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

РОЗРОБКА ЕКОЛОГІЧНОЇ СТРАТЕГІЇ ЯК НАПРЯМОК РОЗВИТКУ БІЗНЕС-СЕРЕДОВИЩА БУДІВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ

13.04.2022 13:43

[Секція 1. Економіка, організація і управління підприємствами, галузями, комплексами]

Автор: Івахненко І.С., доктор економічних наук, професор кафедри менеджменту в будівництві Київського національного університету будівництва і архітектури; Марковська В.С., студентка будівельного факультету, кафедри менеджменту в будівництві Київського національного університету будівництва і архітектури; Пилипчук В.С., студентка будівельного факультету, кафедри менеджменту в будівництві Київського національного університету будівництва і архітектури


В даний час одним з актуальних питань діяльності будівельних підприємств є вибір напрямку розвитку бізнес-середовища на основі екологічної стратегії. Вирішення даного питання повинне бути обґрунтоване на основі стратегічного вибору організації.

Екологічна стратегія є стратегією однієї з функціональних областей підприємства. Вона повинна органічно вплітатися в загальну корпоративну стратегію, забезпечуючи при цьому облік взаємодії екології з іншими сферами діяльності підприємства, сприяючи виникненню синергетичного ефекту і в кінцевому підсумку приносячи підприємству конкурентні переваги. Крім того, стратегія, створювана в рамках системи екологічного менеджменту, повинна бути активною (пасивна стратегія не відповідає принципам екологічного менеджменту), що має на увазі здійснення ініціативних і превентивних екологічних дій і заходів з метою забезпечення екологічної стійкості підприємства [1].

При розробці екологічної стратегії будівельних підприємств потрібно орієнтуватись на досягнення наступних цілей:

- впровадження та забезпечення сталого функціонування і підвищення ефективності системи екологічного менеджменту компанії;

- послідовне зниження витрат, пов'язаних з втратами і нераціональним використанням основних і допоміжних матеріальних ресурсів, а також з природоохоронними платежами;

- систематичне збільшення прибутку за рахунок переробки та використання власних відходів і надання відповідних послуг підприємствам регіону;

- регулярна демонстрація і використання екологічної спроможності підприємства у діяльності;

- забезпечення відповідності розробленої самим підприємством і відкрито декларованої екологічної політики;

- демонстрація такої відповідності зацікавленим сторонам (іншим організаціям, клієнтам, партнерам, населенню);

- отримання сертифіката відповідності та офіційна реєстрація (якщо таке передбачено) системи екологічного менеджменту спеціально уповноваженими органами;

- самостійна оцінка діяльності та ступеня її відповідності міжнародним стандартам в галузі екологічного менеджменту;

- послідовний розвиток системи власних екологічних стандартів підприємства, які доповнюють і посилюють вимоги екологічного законодавства [2].

Розробка екологічної стратегії будівельного підприємства передбачає детальний аналіз зовнішнього середовища, результати якого зіставляються з внутрішнім потенціалом будівельного підприємства з метою з'ясування його можливостей і зовнішніх загроз. В якості визначальних чинників розглядаються:

- законодавчі та інші екологічні вимоги, дотримання яких є обов'язковим для підприємства (включаючи і податкове законодавство);

- державна політика щодо навколишнього середовища (програми сприяння дослідженням, цільові субсидії і т.д.);

- міжнародні екологічні тенденції (ініціативи), особливо на важливих для підприємства ринках;

- власне екологічні ініціативи підприємства;

- позиція громадських екологічних організацій, в тому числі цивільні ініціативи;

- поведінка ділових партнерів, споживачів, а також конкурентів;

- науково-технічні дослідження та розробки (зовнішня технологічне середовище): розробка нової, а також нове застосування традиційної техніки і технологій, в тому числі в суміжних областях і т. д. [3].

Такий аналіз полегшує керівництву підприємства процес прийняття управлінських рішень. Дослідження і постійний контроль тенденцій розвитку зазначених чинників вимагають активного інформаційного забезпечення, орієнтованого на інтереси підприємства, і обліку сильних і слабких сторін його внутрішній середовища.

У будівельного підприємства, що активно розробляє і впроваджує екологічну стратегію, з'являються переваги, пов'язані з використанням ринкового потенціалу (ринкові переваги). Турбота про стан навколишнього середовища, декларована в екологічній політиці підприємства, підвищує привабливість його продукції в очах потенційних покупців, що позначається на збільшенні ринкової частки і обороту. Підвищується ефективність маркетингу і реклами. Підприємство отримує додаткові конкурентні переваги, а в ряді випадків екологізація діяльності дозволяє йому вийти на нові ринки. 

Література:

1. Василенко Л. О. Розвиток екологічного менеджменту на підприємстві в умовах глобалізації економіки України / Л. О. Василенко, Ю. О. Березницька, О. Г. Жукова // Економіка та держава. - 2017. - № 8. - С. 62-65.

2. Назарова У. И. Зарубежный опыт применения эко-инноваций / У. И. Назарова. // Московский экономический журнал. – 2019. – №5. – С. 93–107.

3. Сагірова, А. С. Вплив системи екологічного менеджменту на підвищення конкурентоспроможності українських підприємств / А. С. Сагірова // Стратегія розвитку України. - 2017. - N 2. - С. 125-129.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота