ОСНОВНІ НАПРЯМИ ТА СПОСОБИ МІНІМІЗАЦІЇ ВИТРАТ НА ПІДПРИЄМСТВІ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ОСНОВНІ НАПРЯМИ ТА СПОСОБИ МІНІМІЗАЦІЇ ВИТРАТ НА ПІДПРИЄМСТВІ

16.05.2022 13:21

[Секція 1. Економіка, організація і управління підприємствами, галузями, комплексами]

Автор: Теліщук Мирослава Миколаївна, асистент кафедри економічної політики, Державний податковий університет; Ракуть Дар’я Олегівна, здобувач вищої освіти першого року навчання, Державний податковий університет


Проблема мінімізації організаційних витрат і винаходу варіантів її вирішення є глибокою і цікавою проблемою сучасної економіки підприємства. Питання зниження витрат є надзвичайно важливим. Його рішення дозволяють кожній організації виживати та процвітати в умовах сильної ринкової конкуренції, що дозволяє створити сильну компанію.

Витоки теорії мінімізації витрат виробництва знайшли відображення в працях К. Маркса, А. Маршалла, А. Сміта, Д. Рікардо та інших видатних економістів минулих століть. Серед науковців, які працюють над теоретичними аспектами управління витратами, серед тих, хто займається вдосконаленням методологій управління витратами, є Дж.К. Шим, К.Р. Макконнелл, С.Л. Брю, та вітчизняних: І.О. Бланка, Ф.Ф. Бутинця, С.Ф. Голова, А.М.Турило, Ю.С. Цал-Цалко [3].

Метою будь-якої сучасної організації є отримання максимальної економічної вигоди від її діяльності. Багато організацій намагаються максимізувати свій прибуток, але це неможливо без аналізу виробничих витрат, особистих витрат на виготовлення та реалізацію продукції, виявлення резервів зниження витрат та впровадження рекомендацій щодо мінімізації організаційних витрат. Тільки ретельний аналіз виробничих витрат і правильно встановлені зони мінімізації дозволять організації досягти поставлених цілей і не віддати свої позиції конкурентам [1].

Перш ніж ви зможете мінімізувати витрати, ви повинні спочатку навчитися ними керувати. Управління витратами має означати створення єдиної системи з певними установками та інструментами. Більшість систем управління мають певні недоліки, а саме: не визначена структура управління витратами на виріб, під час визначення якості продукції майже не враховують економічних параметрів; управління реалізовується через план, сформований за базовими витратами; здійснюється управління комплексом витрат за господарськими одиницями, а не за виробами [2].

Формуючи систему управління витратами, потрібно враховувати їх характеристики, а саме: динамічний характер витрат, тобто постійні зміни та зміни; різноманітні витрати, тобто потрібно використовувати декілька методи і прийоми. Основними орієнтирами мінімізації витрат на виготовлення та реалізацію продукції організації є: 

- мінімізація витрат матеріалів, сировини, енергії та палива на кожну продукцію; 

- мінімізація суми амортизаційних відрахувань на кожну продукцію;

- мінімізація частки витрат на заробітну плату для кожного продукту;

- мінімізація адміністративних та накладних витрати на імпорт та експорт товарів; 

- мінімізація непродуктивних витрат.

Основним способом зниження витрат для основних груп є насамперед зниження собівартості сировини, матеріалів, енергії, тобто об’єктів праці [4].

Мінімізація тут може бути досягнута двома шляхами: раціональним використанням цих ресурсів, знижуючи тим самим їх собівартість на одиницю продукції, і собівартістю цих ресурсів.

Дослідження цієї проблеми, дало змогу зрозуміти те, що мінімізація витрат на підприємствах повинна здійснюватись комплексно та систематично. Система управління витратами на підприємстві вимагає формалізації розподілення відповідальності, компетенції та повноваження задля оптимізації управлінської діяльності та ефективності виробничого процесу.

Література:

1. Вічевич А. М., Максимець О. В. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності: навч.посіб. Львів: Афіша, 2004. 140 с.

2. Андрющенко Н.С. Суть і значення витрат: історичний аспект. Актуальні проблеми економіки. 2007. №5. С. 3-7 

3. Цал-Цалко Ю.С. Витрати підприємства: навч.посіб. Київ: ЦУЛ, 2002. 656 с.

4. Терещенко О.О., Бабяк Н.Д. Фінансовий контролінг: навч.посіб. Київ: КНЕУ, 2013. 407 c.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота