ВЕРХОВЕНСТВО ПРАВА В ЦИВІЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ: ОСОБЛИВОСТІ СУТНОСТІ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ВЕРХОВЕНСТВО ПРАВА В ЦИВІЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ: ОСОБЛИВОСТІ СУТНОСТІ

23.05.2022 13:22

[Секція 3. Цивільне та сімейне право. Цивільне процесуальне право. Комерційне право. Житлове право. Зобов’язальне право. Міжнародне приватне право. Трудове право та право соціального забезпечення]

Автор: Соп’яненко Оксана Юріївна, аспірант Сумського національного аграрного університету


Забезпечення верховенства права, у тому числі при здійсненні цивільного судочинства – один з основних шляхів розвитку теорії та практики правосуддя в цивільних справах. У зв’язку з цим викликає особливий дослідницький інтерес поняття «верховенство права», що набув широкого поширення та тлумачення у вітчизняній правовій доктрині. 

Одразу зауважимо, що певним орієнтиром для сучасного осмислення сутності верховенства права можуть бути узагальнені положення та висновки, подані Європейською комісією за демократію через право (Венеціанська комісія) у доповіді про верховенство права. Європейські правознавці, не даючи самого визначення поняття, акцентують увагу на його складових. Зазначаючи широку сферу можливого застосування верховенства права, автори вказують на такі його складові, як доступність суду, справедливість судочинства, рівність громадян перед законом і низку інших. По суті, йдеться про захищеність права, механізми захисту, які мають бути справедливими [1]. 

Здавалося б, європейська правова доктрина досить чітко дала відповіді на питання щодо складових верховенства права, залишаючи за собою можливість подальшого осмислення цього поняття та простежування за неминучою еволюцією поглядів на нього. Для вітчизняної юридичної науки та практики характерні дещо інші особливості.

Цивілістична процесуальна наука продовжує досліджувати верховенство права, все більше приділяючи йому увагу як принципу цивільного судочинства. Зауважимо, що така позиція має під собою нормативні підстави. Проведені дослідження не лише актуалізують необхідність сучасного вивчення системи та класифікації принципів з позиції визначення в них місця верховенства права, а й відкривають можливість наукового аналізу належної регламентації цього принципу. Це важлива сторона пізнання, але видається, що далеко не єдина.

Осмислення верховенства права як принципу цивільного судочинства є характерним для вітчизняного законодавця. Це спроба акцентувати увагу і надати ще більше значення ідеям. У цьому сенсі показовими є судження вчених про верховенство права як стандарт правотлумачення і правозастосування, метапринцип, дія якого зумовлена реалізацією інших засад цивільної процесуальної діяльності – законності, правової визначеності, пропорційності та інших. У результаті аналізу прецедентної практики Європейського Суду з прав людини є правомірною та різноаспектною характеристика верховенства права. Ми загалом підтримуємо запропоновані напрями наукового пошуку. Разом із тим, вважаємо за доцільне висловити деякі судження та гіпотези.

Необхідність реального забезпечення верховенства права є ключовою ідеєю при проведенні реформ судової влади та цивільного судочинства. Можна навіть говорити, що це є домінанта сучасного розвитку цивільних процесуальних систем.

Для імплементації усталених уявлень про верховенство права важливе значення мають саме судочинні аспекти поняття. Очевидно, що не всі сторони цього явища належать до сфери реалізації судової влади. Пріоритет прав людини, наявність ефективних засобів правового захисту, можливості судового контролю за дотриманням прав та свобод людини, баланс інтересів окремого індивіда та суспільства, якість закону багато в чому стосуються діяльності державних органів, характеристикою держави як демократичної та правової. А для нас значущим є вивчення верховенства права з позиції здійснення правосуддя в цивільних справах.

У цьому плані теоретичні положення та висновки про верховенство права як принцип цивільного судочинства, на наш погляд, обмежують можливості наукового аналізу. Верховенство права при такому підході ставиться в один ряд із явищами, явно меншими за своїми масштабами. Не змінює ситуації і розгляд верховенства права як якогось метапринципу, що складається з підпринципів, вкладених у забезпечення єдності правозастосування, балансу публічних і приватних інтересів, доступності правосуддя. Навряд чи дію верховенства права окреслено рамками правових постулатів про пропорційність та правову визначеність. Верховенство права варто розглядати дещо ширше.

Проголошення верховенства права та його нормативна регламентація серед принципів не має стати самоціллю будь-яких змін порядку здійснення цивільного судочинства. Реформи у сфері правосуддя мають бути спрямовані на забезпечення справедливості судового розгляду, винесення законних та справедливих судових рішень, що викликають довіру лише через те, що процедура розгляду та вирішення цивільної справи була належною. Це дає можливість говорити про верховенство права не лише як про засаду цивільного процесу, а й як про передумову здійснення всіх цивільних процесуальних дій, концептуальну підставу здійснення цивільних процесуальних прав та виконання цивільних процесуальних обов’язків судом та учасниками судового процесу.

Такий підхід актуалізує проблему реалізації верховенства права, яке має знаходити свій вияв на всіх етапах здійснення правосуддя у цивільних справах, у тому числі, кореляції із загальною засадою доступності суду та функціональними принципами цивільного процесу, пошуку та обґрунтування таких механізмів і судових процедур, що відповідають інтересам користувачів судової влади та її природи і охоплюються поняттям справедливого судового розгляду.

Література:

1. Доклад о верховенстве права, утвержденный Венецианской комиссией на 86-й пленарной сессии (Венеция, 25–26 марта 2011 года). Европейская комиссия за демократию через право (Венецианская комиссия). 19 с. С. 3, 5, 6, 7, 10, 11, 12.

_________________

Науковий керівник: Курило Микола Петрович; доктор юридичних наук, професор, Сумський національний аграрний університет



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота