АНАЛІЗ СИСТЕМИ ГЛОБАЛЬНИХ ВИДАТКІВ НА ДОСЛІДЖЕННЯ І РОЗРОБКИ У СФЕРІ НАНОТЕХНОЛОГІЙ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

АНАЛІЗ СИСТЕМИ ГЛОБАЛЬНИХ ВИДАТКІВ НА ДОСЛІДЖЕННЯ І РОЗРОБКИ У СФЕРІ НАНОТЕХНОЛОГІЙ

14.06.2022 18:15

[1. Економічні науки]

Автор: Нікітін Дмитро Віталійович, аспірант кафедри Міжнародного обліку та аудиту, ДВНЗ «Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана»


Міжнародна економічна система, зазнаючи у першій чверті ХХІ ст. потужного впливу глобалізаційних процесів, дедалі більшою мірою стає ареною кардинальних структурних зрушень в усіх етапах і фазах відтворення світового суспільного продукту. Вони пов’язані насамперед з динамічним інноваційним прогресом людства і формуванням його техноглобалізаційного ландшафту, системною діджиталізацією і платформізацією економічної діяльності, активним поширенням міжнародної електронної комерції та впровадженням у суспільне виробництво революційних технологічних розробок, розбудовою глобальної моделі міжнародного технологічного поділу праці та глибокою інтернаціоналізацією організаційно-технологічних відносин.

Щорічні ж обсяги витрат держав на дослідження і розробки у сфері нанотехнологій зросли у період 2010-2019 рр. з 13,5 до 23,5 млрд дол. США у Сполучених Штатах Америк, з 0,6 до 1,5 млрд у Франції, з 18,3 до 52,7 млн у Канаді, з 4,2 до 10,7 млн у Португалії відповідно (табл. 1.). Одночасно спостерігається також стрімка активізація науково-дослідних робіт, пов’язаних з нанотехнологічними розробками, зокрема, тільки у 2021 р. у журналах, індексованих у наукометричній базі Web of Science, було опубліковано майже 202 тис статей на дану тему (у тому числі китайськими дослідниками – 85,8 тис, американськими – 23,2 тис, індійськими – 19 тис, іранськими – 11,2 тис, корейськими – 10,4 тис, німецькими – 9 тис, японськими – 7,7 тис, британськими – 6,2 тис, французькими – 5,8 тис). 

Таблиця 1.

Витрати на дослідження і розробки бізнес-сектору у сфері нанотехнологій за окремими країнами ОЕСР 

у 2008-2019 рр., млн дол. США 





Джерело: побудовано автором.


Прискорений розвиток прикладних досліджень у сфері нанотехнологій красномовно відбиває динаміка патентної активності різних країн, а саме: зростання кількості виданих їх економічним суб’єктам патентів з боку Бюро патентів і торговельних марок США (англ. – United States Patent and Trademark Office – USPTO) та Європейського патентного відомства (англ. – European Patent Office – ЕРО). Як показують дані табл. 2, тільки у 2021 р. у Бюро патентів і торговельних марок США було зареєстровано 9705 патентів у галузі нанотехнологій, а у Європейському патентному відомстві – 2888 патентів. Загалом же, на кінець 2021 р. у USPTO було оформлено 112,7 тис патентів у галузі нанотехнологій, а в ЕРО – 28,1 тис.


Таблиця 2.


Кількість патентів на нанотехнології, 


зареєстрованих в USPTO та ЕРО у 2013-2021 рр.







Джерело: побудовано автором.


Звернімо увагу на те, що ще у далекому 2007 р. на засіданні Комісії з економічної політики Конгресу Сполучених Штатів Америки Дж. Секстоном було представлено доповідь на тему «Нанотехнологія: майбутнє приходить швидше, аніж ви думаєте». Її головним лейтмотивом є ідея про те, що розвиток нанотехнологій вже до середини ХХІ ст. призведе до технологічної сингулярності, тобто гіпотетичного вибухоподібного прискорення швидкості світового науково-технічного прогресу в силу розширених можливостей маніпулювання матерією на молекулярному й атомістичному рівнях, глибокої інтеграції людини з обчислювальними машинами, а  також впровадження біотехнологій людського мозку та створення здатних до самовідтворення машин і штучного інтелекту. 


Зазначені зміни призведуть не тільки до створення величезного багатства, але й докорінних структурних змін глобальних ринків та інститутів світової економіки. В основу обґрунтування технологічної сингулярності автором було покладено три аргументи: по-перше, потужними драйверами розвитку технологій будуть підвищення попиту на матеріали та загострення конкурентної боротьби економічних суб’єктів; по-друге, розвиток штучного інтелекту на певному етапі досягне такого рівня, за якого комп’ютерна техніка буде настільки прискорювати наукові відкриття та мультиплікувати технологічні зміни, що останні стануть занадто важкими для людського пізнання; по-третє, завдяки динамічному розвитку комп’ютерної техніки будуть ефективно розв’язані проблеми дефіциту ресурсів, охорони здоров’я та захисту навколишнього середовища.


_________________________


Науковий керівник: Галенко О.М., доктор економічних наук, професор, ДВНЗ «Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана»





Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота