ЕЛЕКТРОННЕ ДОКУМЕНТУВАННЯ В БУХГАЛТЕРСЬКОМУ ОБЛІКУ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ЕЛЕКТРОННЕ ДОКУМЕНТУВАННЯ В БУХГАЛТЕРСЬКОМУ ОБЛІКУ

18.06.2022 11:28

[1. Економічні науки]

Автор: Величко Катерина Андріївна, студентка, Одеський національний економічний університет


Актуальністю обраної теми є перехід підприємствами до електронного документообігу, аби полегшити та зменшити витрати часу на ведення та оформлення первинної документації. На сьогоднішній день, документообіг може здійснюватися в будь – якому вигляді, адже для цього є всі підстави. Однак, оскільки електронна система не є досконалою, працівники різних сфер діяльності стикаються із різноманітними проблемами, пов'язані з веденням електронної документації.

У відповідності до Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» [1], первинні облікові документи можуть бути складені як в паперовому так і в електронному форматі і повинні мати обов'язкові реківізити, якщо інше не передбачено окремим законодавчими актом. Звичайно, електронні документи мають ряд переваг. До них можна віднести зменшення фінансових витрат на ведення докуметації, швидкість у виправленні документів, у доступі до них та обміні ними з партнерами, незалежно від місцязнаходження адресата тощо. 

До початку ХХI століття, ведення обліку в електронному форматі не був широковикористовуваним, як сьогодні. В основному, підприємства здійснювали документообіг у паперовому вигляді. Однак зі стрімким розвитком технологій, пристосовуючись до нових умов, з’явилася потреба у впровадженні електронного документообігу шляхом використання комп’ютерної техніки. Однією з головних проблем, з якою зіткнулися підприємства, стало введення первинних документів з паперового носія та обробка цієї інформації в графічному вигляді. Здійснити перенос даних можливо лише за допомогою сканеру, який, в свою чергу, пришвидшує процес введення та зменшує затрати людської праці. Проблема полягає в подальшій обробці даних для комп’ютерної бухгалтерської системи, що вже є дуже трумістким, оскільки сутність документу може бути втрачена. Аби уникнути такої проблеми, варто: 

• по-перше, встановити більш потужну систему обробки відсканованих даних;

• по-друге, розробити форму документів, яка була б стандартною, щоб подальша обробка після сканування була швидшою;

• по-третє, оформлення документу друкованими літерами також пришвидшило би його обробку. [2]

Наступною проблемою може стати псування чи видозміна документу під час його зберігання. Напевно, кожна людина стикалася з подібною проблемою і єдиним рішенням було повернення документу до колишнього видгляду шляхом перероблення його від самого початку. Добре, коли видалений файл мав невеликий об’єм, але, якщо робота була трудомісткою, дуже прикро починати все знову. Отже, вирішенням міг би стати захист документу з використанням різних апаратних і програмних засобів. Щодо апаратних засобів захисту, ними можуть бути відповідні штрихкоди, ключі та технології із застосуванням біометрії. Програмними засобами є паролі, які встановлені на право доступу до документу, електронні підписи і створення резервних копій. Також засоби захисту могли би стати у нагоді, за умови доступу до інформації, з боку користувачів системи, не маючих на цього права. Тому варто заздалегідь обрати користувачів, які будуть мати доступ до відповідної інформації. 

Ведення електронного документообігу дійсно спрощує життя українським підприємцям, і станом на 2020р. електронним підписом було підтверджено близько 4 млн. операцій. Однак, це є дуже великою проблемою для підприємців, які працюють із закордонними партнерами, адже український електронний підпис дійсний лише на території нашої держави і не визнається, поки що, за кордоном, так само як і закордонний електронний підпис, який не дійсний в Україні. Єдиним рішенням є підписання договору про взаємне визнання електронних підписів і запровадження єдиних стандартів для обміну даних. Наразі, жодного договору з країнами ЄС не укладено, але Україна не втрачає надії і має намір на укладання двусторонньої міжнародної угоди. [3]

Підсумовуючи все вищесказане, варто звернути увагу на вдосконалення ведення електронної документації шляхом встановлення більш потужних систем обробки даних, використання відповідних ключів та штрихкодів, які забезпечуватимуть безпеку зберігання інформації, а також налагоджування взаємозв’язоку із країнами ЄС, аби українські підприємці могли використовувати електронні підписи за кордоном.

Література:

1. Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text (дата звернення 10.06.2022).

2. А.О. Ніколашин. Проблеми електронного документообігу та шляхи їх вирішення. URL: https://magazine.faaf.org.ua/problemi-elektronnogo-dokumentoobigu-ta-shlyahi-ih-virishennya.html (дата звернення 10.06.2022).

3. А. Вернигора. Проблеми і перспективи електронного документообігу України з країнами ЄС. URL: https://blog.liga.net/user/avernyhora/article/40415 (дата звернення 10.06.2022).



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота