УПРАВЛІННЯ ЯКІСНИМ ПЕРЕХОДОМ В ДЕРЖАВНОМУ УПРАВЛІННІ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

УПРАВЛІННЯ ЯКІСНИМ ПЕРЕХОДОМ В ДЕРЖАВНОМУ УПРАВЛІННІ

01.07.2022 14:45

[12. Державне управління]

Автор: Самофалова Тетяна Олександрівна, кандидат державного управління, доцент, доцент закладу вищої освіти кафедри економіки та менеджменту, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна


Якісний перехід у діалектиці – поступове накопичення кількісних змін, які призводять до якісного стрибка. Синергетика, що в сучасній філософській картині світу знаходить своє місце поряд з діалектикою, з свого боку, якісний перехід пояснює унікальною комбінацією факторів, обставин, інтенцій, які, застосовані одночасно, спричиняють якісний прорив. 

У державному управлінні розглядають одночасно соціально-економічний, суспільно-політичний, техніко-технологічний чинники змін. Ці області соціального життя, досліджувані і керовані за певних обставин створюють умови якісного переходу на новий рівень управління, що має наслідком нову якість відносин в соціально-економічній системі.

Зміни, пов՚язані з формуванням шостого технологічного укладу, наслідки тривалої пандемії, жорстка економічна криза на тлі  невиправданої агресивної війни Росії проти України одночасно ставлять завдання і створюють умови виникнення динамічних моделей публічної адміністрації, що зберігають баланси інтересів суспільних, політичних, економічних акторів і в цілому підтримують стан соціальної стабільності в умовах невизначеності, турбулентності та хаосу, спричиненого глобальними трансформаціями зокрема безпекового і геополітичного характеру.

 Формами прояву кризового стану є розбалансування глобалізаційних та деглобалізаційних  процесів, криза систем глобальної безпеки, що спонукають до швидких і жорстких змін заради життя. 

Нова реальність у тому, що кризовий стан став сутнісю усіх процесів, що протікають в сучасних суспільствах і торкнувся усіх форм прояву соціального життя людини. Ці відносини набули перманентної  трансформаційної якості і потребують відповідних  принципів, технологій, механізмів і стратегій управління [2].

Центр Разумкова у березні 2020 р., на початку глобальної пандемії визначив п՚ять груп змін після пандемії: 

1. Переміщення світового економічного лідерства до Китаю та укріплення його геополітичних позицій, як країни, яка найуспішніше долає пандемічний виклик.

2. Поступове підвищення агресивності Росії на тлі зростання світової ваги Китаю та падіння цін в моменті на газ та нафту. 

3. Розвиток робототехніки, інженерії та IT-технологій, спрощення логістичних та технологічних ланцюжків та перезавантаження економічних стратегій на основі маневреності та адаптивності виробництв.

4. Переміщення уваги із середньострокових пріоритетів – глобального потепління на подолання наслідків економічної кризи.

5. Зростання кількості авторитарних лідерів на тлі подальшого звуження прав і свобод людини та переформатування міждержавних союзів та об’єднань [1].

У 2022 році слід говорити, що прогнозовані сценарії виправдались. Так, Китай сьогодні конкурує зі США  не на підставі певної ціннісно-ідейної моделі, а на тому, чи зможе Китай запропонувати і результативну форму державного управління. Китай, окрім економічної потуги, соціальної згуртованості та громадського консенсусу на основі релігійних і філософських цінностей, сьогодні, на противагу Заходу, пропонує світу нову модель  співробітництва  «без вчителів та учнів», засновану за взаємній повазі. Експансія останніх 10 років  Китаю в Африці саме про це свідчить.

Однак, через військову агресію в Україні формується новий, альтернативний унікальний геополітичний центр тяжіння, сенс якого полягає у тому, що народи хочуть бути поряд з переможцями – креативними, успішними і рішучими – такий імідж сучасної України, підтримуваний військовими і  дипломатичних потугами.

Час показав, що зміни розгортаються на соціальній тканині стрімко і одночасно: безпекові, соціальні, економічні, технологічні, політичні, екологічні «переходи»  утворили точку біфуркації, за якою проглядається суперечлива модель  багатополярного світу та результуючий вектор причинно-наслідкового переходу. Одним із критеріїв нової якості в державному управлінні є досягнення неординарної стійкості і адаптивності управлінських систем. Ця неординарна адаптивність може діагностуватись за рівнем політичної, соціально-економічної стабільності у стані хаосу та невизначеності. За цим критерієм здійснюється  природний відбір як в системах бізнесу і публічної адміністрації так і в глобальних геополітичних та безпековиз конструктах. 

Література:

1. Геополітика пандемії: світ після коронавіруса не буде колишнім. – Режим доступу:

https://www.google.com/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=&cad=rja&uact=8&ved=2ahUKEwjbyJ2Y5pX1AhXLGewKHQkfC_AQFnoECCAQAQ&url=https%3A%2F%2Frazumkov.org.ua%2Fstatti%2Fgeopolityka-pandemii-svit-pislia-koronavyrusa-ne-bude-kolyshnim-piat-stsenariiv&usg=AOvVaw3y4BHMwEvR134kbM5s1F9u

2. Пандемія коронавірусу – рубікон для традиційної геополітики. – Режим доступу: https://www.google.com/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=&cad=rja&uact=8&ved=2ahUKEwjbyJ2Y5pX1AhXLGewKHQkfC_AQFnoECAIQAQ&url=https%3A%2F%2Fdefence-ua.com%2Fminds_and_ideas%2Fpandemija_koronavirusu_rubikon_dlja_traditsijnoji_geopolitiki-683.html&usg=AOvVaw1kNZl2jc9yfpbGGEJ8Jj4p 



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота