ПРИНЦИПИ ВНУТРІШНЬОГО АУДИТУ ЯК ЗАСАДИ ДЛЯ РОЗРОБКИ НАЦІОНАЛЬНИХ І МІЖНАРОДНИХ СТАНДАРТІВ У ЦІЙ СФЕРІ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ПРИНЦИПИ ВНУТРІШНЬОГО АУДИТУ ЯК ЗАСАДИ ДЛЯ РОЗРОБКИ НАЦІОНАЛЬНИХ І МІЖНАРОДНИХ СТАНДАРТІВ У ЦІЙ СФЕРІ

07.09.2022 13:28

[2. Юридичні науки]

Автор: Товкун Людмила Вікторівна, кандидат економічних наук, кафедра фінансового права, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого


Розвиток співробітництва України з ЄС, а саме, підписання Угоди про асоціацію між Україною і Європейським Союзом, вимагало від України зміни підходів до системи управління державними фінансами. Враховуючи те, що важливе місце в державному внутрішньому фінансовому контролі європейських країн належить внутрішньому аудиту, одним з основних завдань для України стало впровадження відповідного правового регулювання, розробка правил і стандартів у цій сфері. Для побудови дієвої системи внутрішнього контролю і внутрішнього аудиту в Україні, відповідно до ст. 347 Угоди про асоціацію між Україною і Європейським Союзом, Україна взяла на себе зобов’язання гармонізувати її до міжнародно визнаних стандартів та методології, а також найкращої практики країн ЄС у цій сфері

В наукових джерелах немає єдиної думки щодо часу виникнення внутрішнього аудиту. Ряд вчених вказує на те, що внутрішній аудит виник у XIV столітті, інші – у XIX столітті. Але, майже всі вони сходяться в тому, що активний розвиток внутрішнього аудиту почався в 40-х роках XX сторіччя, коли у 1942 році у Сполучених Штатах Америки був заснований  Інститут внутрішніх аудиторів (ІВА). На етапі становлення  ІВА представляв собою професійну асоціацію яка ставила своєю метою розвиток і популяризацію професії внутрішнього аудитора і розробку стандартів професійної діяльності. Активний розвиток економіки ряду країн після Другої світової війни, сприяв становленню і розвитку функцій внутрішнього аудиту.

Новий поштовх у розвитку внутрішнього аудиту відбувся тоді, коли у США та країнах Західної Європи почалися гучні корпоративні скандали щодо фінансового шахрайства у великих компаніях. Стало очевидним, що зовнішній аудит є недостатнім для проведення незалежного контролю в корпораціях. Наряду із зовнішнім, внутрішній аудит став одним із доступних і ефективних заходів, що використовувався для підвищення ефективності і прозорості роботи компаній. Подальша активна робота ІВА суттєво вплинула на доробки у сфері методології і організації внутрішнього аудиту в усьому світі. На даний час цей інститут забезпечує комплексне керівництво внутрішнього аудиту через свої всесвітньо визнані  Міжнародні стандарти професійної практики внутрішнього аудиту. 

Аналізуючи напрацювання ІВА, можна зазначити, що Міжнародні стандварти внутрішнього аудиту мають універсальний характер і їх дотримання є важливою умовою виконання внутрішніми аудиторами своїх завдань. До таких завдань відносять:

-популяризацію і просування цінностей фахівців з внутрішнього аудиту для їх організацій; 

-надання комплексних професійних можливостей у сфері освіти і розвитку, стандартів та інших керівництв з професійної практики, програм сертифікації; 

-дослідження, розповсюдження та просування знань щодо внутрішнього аудиту та його відповідної ролі у контролі, ризикменеджменту і управління для практиків і зацікавлених сторін;

-навчання практиків та інших відповідних слухачів кращим практикам внутрішнього аудиту; 

-об’єднання внутрішніх аудиторів з усіх країн для обміну інформацією та кращим досвідом [1].

Міжнародні стандарти внутрішнього аудиту можуть застосовуватись рядом країн безпосередньо, в якості обраних ними стандартів внутрішнього аудиту, а можуть бути використані як основа для розробки національних стандартів. У другому випадку, у кожній окремій країні особливості реалізації функцій внутрішнього аудиту, зокрема застосування напрямів внутрішнього аудиту, дуже тісно взаємопов’язані з особливостями системи адміністративного устрою, державного управління та контролю, а також з особливостями розвитку державного сектору. Україна пішла шляхом розробли національних стандартів внутрішнього аудиту на основі міжнародних стандартів. Розвитку цього процесу сприяло те, що в Україні в 2000 році була створена добровільна,  недержавна, неприбуткова Всеукраїнська громадська організація «Інститут внутрішніх аудиторів України» (ІВАУ), яка з липня 2002 року стала відділенням міжнародного Інституту внутрішнього аудиту. Метою діяльності цієї організації стало задоволення та захист професійних, соціальних, економічних, освітніх та інших спільних інтересів своїх членів, сприяння розповсюдженню та затвердженню принципів правової держави, та впровадженню в Україні міжнародної професійної практики внутрішнього аудиту [2]. 

Об’єктивна необхідність запровадження внутрішнього аудиту в державному секторі була визнана з початком проведення у 2005 році реформи державного внутрішнього фінансового контролю. Тоді Урядом була ухвалена Концепція розвитку державного внутрішнього фінансового контролю і внесені зміни до законодавства України щодо базових засад організації та здійснення внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту. Відповідно до таких змін були розроблені і затверджені Стандарти внутрішнього аудиту. 

Необхідно зазначити, що засадами для розробки і визначення змісту стандартів внутрішнього аудиту як в глобальному масштабі так і в національному є принципи. Вони виступають одним із джерел розвитку і вдосконалення методології стандартів внутрішнього аудиту. Більшість дослідників у сфері аудиту звертають увагу на те, що принципи аудиту в певних аспектах перетинаються із загальними принципами контролю у сфері фінансів. Тому, вони пропонують враховуючи специфіку внутрішнього аудиту як виду контролю, поділити їх на основоположні (теоретична складова) і методологічні (принципи проведення та організації). При цьому основоположні принципи відбивають сутність внутрішнього аудиту як суспільного явища, а методологічні – є основою його практики. Ряд дослідників у сфері аудиту виділяють такі принципи як незалежність, об’єктивність та компетентність (професійна компетентність) в якості  основоположних, не поділяючи їх на групи.

Більш вдалим на наш погляд є поділ принципів на дві групи з точки зору широти охоплення ними відносин, які виникають при проведенні внутрішнього аудиту. Такий підхід дасть можливість більш повно розкрити зміст внутрішнього аудиту, підкреслити його особливості  і значення. 

До першої групи відносять принципи, що характеризують внутрішній аудит в широкому розумінні. Виділяючи цю групу, ми врахували те, що з огляду на міжнародну практику, у сфері уваги внутрішніх аудиторів завжди повинні бути системи управляння і внутрішнього контролю. Така точка зору відповідає процесу реформування системи державного управління, що здійснюється з урахуванням Європейських стандартів належного адміністрування, розроблених Програмою підтримки вдосконалення врядування та менеджменту (далі - Програма SIGMA) та викладена  у документі “Принципи державного управління”[3].

З метою посилення уваги до реформи державного управління Європейська Комісія окреслила у сфері управління державними фінансами її ключові напрямки, одним із яких було проведення внутрішнього контролю і аудиту в публічному секторі. Тому, в цю групу входять такі принципи, які підкреслюють загальні засади внутрішнього аудиту в державному секторі, а саме, принципи, що спрямовані на удосконалення системи управління. До них можна віднести такі: законність, надійність, передбачуваність, підзвітність і прозорість, а також технічна та управлінська компетентність, організаційна спроможність, фінансова стабільність та інші.

Якщо розглядати внутрішній аудит як складову внутрішнього контролю, можна зазначити, що на даний час, він є дієвим  і ефективним його елементом. 

Внутрішній аудит дозволяє поглянути на систему внутрішнього контролю «зі сторони», концентруючись на ефективності управління ризиками, що дає можливість оцінити ефективність внутрішнього контролю. Тому, принципи внутрішнього аудиту мають дещо спільне із загальними принципами внутрішнього контролю, такими як: законність, стратегічна спрямованість, безперервність, всебічність, комплексність, плановість, об’єктивність, конфіденційність та інші. Але враховуючи те, що внутрішній аудит направлений на незалежну та об’єктивну оцінку всієї діяльності державного сектора і наданні допомоги з нагляду, розуміння і передбачення, можна стверджувати, що сприяючи ефективному функціонуванню системи внутрішнього контролю, він більш повно реалізується через  специфічні принципи які відносяться до другої групи.

Друга група принципів, характеризує внутрішній аудит в вузькому розумінні і передбачає морально-етичні принципи професіональної діяльності внутрішніх аудиторів, що містяться в Кодексі етики, принципи якісних характеристик і практичної діяльності підрозділу внутрішнього аудиту, що містяться в Стандартах внутрішнього аудиту. Найбільш широкого розповсюдження в практиці внутрішнього аудиту набули морально-етичні принципи професійної діяльності аудитора, а саме: сумлінність, незалежність та об’єктивність, конфіденційність, професійна компетентність. Реалізуючи їх на практиці, внутрішні аудитори виконують своє важливе призначення: радника, консультанта і водночас партнера для прийняття оптимальних рішень. Це допомагаєть їм виконувати свою роботу відповідно до найвищих стандартів професійності і досягати в ній  найкращих результатів.

Література:

1. The Institute of Internal Auditors. URL: https://global.theiia.org/

2. Основи глобального розширення обізнаності. Інститут внутрішніх аудиторівУкраїни URL: https://mof.gov.ua/storage/files/531247f275d6ba724dede38937b569ec.pdf

3. Деякі питання реформування державного управління України. Розпорядження Кабінету Міністрів України; Стратегія, План від 21.07.2021 № 831-р.URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/831-2021-%D1%80#Text



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота