АКТУАЛЬНІСТЬ ІДЕЙ В.О.СУХОМЛИНСЬКОГО ЩОДО СТВОРЕННЯ СПРИЯТЛИВОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА В ДОЗВІЛЛІ - Наукові конференції

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

АКТУАЛЬНІСТЬ ІДЕЙ В.О.СУХОМЛИНСЬКОГО ЩОДО СТВОРЕННЯ СПРИЯТЛИВОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА В ДОЗВІЛЛІ

19.09.2022 14:28

[4. Педагогічні науки]

Автор: Білик Вікторія Миколаївна, кандидат педагогічних наук, доцент, Харківський національний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди; Ялліна Вікторія Леонідівна, кандидат педагогічних наук, доцент, Харківський національний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди



ORCID 0000-0002-9823-6956 Білик В. М.


ORCID 0000-0001-9987-8021 Ялліна В. Л.



Перед сучасним суспільством в умовах воєнного стану особливо гостро постає проблема збереження дитинства, надання підтримки дітям, що  переживають травматичні події, перебувають у стресовому стані, створення комфортних, безпечних умов для їхньої соціалізації, особистісного зростання. Необхідним є організація освітнього середовища, в якому будуть реалізовані можливості для збагачення  досвіду дітей, заохочення їх до активної участі у діяльності, висловлювання своїх думок, розкриттю природних здібностей, формування критичного мислення, забезпечення підвищення почуття власної гідності. 

Сьогодні стало очевидним, що вирішення багатьох проблем у житті країни великою мірою залежить від рівня сформованості громадянської позиції молоді, потреби в духовно-моральному удосконаленні, поваги до історично-культурної спадщини України. Неабияке значення в цьому має організація вільного часу.

Питання організації дозвіллєвої діяльності дітей, створення сприятливих умов для розвитку їхніх інтересів, здібностей, нахилів, самореалізації були у центрі уваги видатного педагога Василя Олександровича Сухомлинського. У досвіді Павлиської школи відображена система позакласної, секційної, гурткової роботи. Він звертав увагу на те, що крім школи з інших джерел діти здобувають знання.

В.О. Сухомлинський вказував на важливість для всебічного розвитку дітей наявності п’яти-шести годин вільного часу, який вони будуть використовувати за власним бажанням. Дітей залучали до роботи у гуртках, на пришкільній ділянці, садку, бібліотеці. Така організація дозвілля була спрямована на розширення світогляду, формування інтересу до різних галузей науки, техніки, розкриття індивідуальних здібностей. Педагог підкреслював, що саме завдяки активній творчій дозвілевій діяльності легше даватимуться обов’язкові знання, не згасне бажання навчатися. Отримувалися навички прояву ініціативи, активності, відповідального ставлення до виконання завдань, турбота про інших, надання їм допомоги [1, с. 194-195]. 

На думку педагога, різнобічність інтелектуального життя дітей є важливою умовою їхнього духовного розвитку. Він підкреслював, що під час заняття улюбленою справою у  вихованців не тільки розвиваються природні задатки, а й виникає почуття гордості за те, що  завдяки отриманим знанням вони роблять щось потрібне людям. Особливу роль у інтелектуальному розвитку надавав читанню. Цікавість до знань у дітей пробуджувалась через постійне читання наукової та науково-популярної літератури, яка виходила за межі обов’язкового програмного матеріалу.  Ознайомлення дітей зі статтями, книгами, брошурами сприяло появі інтересу до ряду складних питань науки і подальшому читанню нових книг. В.О. Сухомлинський зазначав, що чим важче навчатися школяреві, тим більше йому потрібно читати. Через книгу збагачувалося духовне життя дітей, здійснюється пізнавати себе, відкриття світу. Зусилля педагогів школи були спрямовані на вироблення звички читати  [1].

Для читання учнів у Павлиській школі було створено дитячу бібліотеку.  В основу комплектування книжок були покладені такі критерії: художня література, зміст якої утверджує найважливіші загальнолюдські цінності, відображає національну і світову історію, духовну й матеріальну культуру, мистецтво. У книзі «Духовний світ школяра» В.О. Сухомлинський докладно проаналізував, які книжки найкраще читають і сприймають учні,  спектри їхніх уподобань. «Їх цікавлять художні твори, – зауважував  автор, – зокрема  казки, а також кінофільми, п’єси, герої яких хоробрі, мужні, сильні духом діти» [2, с. 262–263]. 

Шлях до серця і свідомості кожного школяра, за В.О. Сухомлинським, йде двома, наче протилежними за сутністю, але єдиними за метою сторонами:  від книжки, від прочитаного слова до усної мови і від живого слова, що входить у духовний світ дитини, до книжки, читання. Виховання громадянськості, на думку педагога, значною мірою залежить від того,  якими духовними цінностями живе дитина. Тому «правильно вибрати, що читати – надзвичайно важливе завдання», – наголошував В.О. Сухомлинський [3, с. 195].

Невичерпне джерело збагачення й розвитку мови дитини педагог вбачав у творах Т. Шевченка, Л. Українки, П. Мирного, І. Франка. Їхнє художнє, поетичне слово, на його думку,  допомагає дітям збагнути красу природи рідної Батьківщини. «Щоб до найпотаємніших куточків дитячого серця дійшла краса безсмертних Шевченківських рядків: «Сонце заходить, гори чорніють, пташечка тихне, поле німіє…», – зазначав  педагог, – щоб  ці слова пробуджували гаряче почуття любові до рідної Вітчизни,  до народу рідного,  до славного минулого і героїчного сучасного, треба поєднувати красу слова з красою образів навколишнього світу» [4].

Особливої уваги заслуговує така форма роботи в Павлиші, як свято книги, яке стало традиційним не лише в початковій школі. Кожен батько і мати купували у цей день своїм дітям пам’ятний подарунок – книжку.

Вчителям В.О. Сухомлинський пропонував застосовувати такі активні форми як бесіди, диспути про прочитані книги протягом навчання дітей у школі з першого по десятий клас. 

Для виховання у молодших школярів любові до книжки в Павлиській школі було створено Кімнату казки. «Казка – це зернина, – зазначав  педагог, – з  якої проростає паросток емоційних станів і ситуацій» [5, с.515]. 

Педагог зауважував, що спільними зусиллями школи та сім’ї вдалося досягти того, що у дітей виробився культ книги і читання.

Військові події в Україні сьогодні змусили велику кількість дітей і батьків Харкова переховуватись у підвалах, бомбосховищах, на станціях метро. Навіть в таких в надзвичайно важких умовах батьки і волонтери намагались організувати дозвілля дітей. І саме сумісне читання книжок, створення казок разом, малювання казкових і реальних героїв стало не лише організацією вільного часу діточок, а й терапією. Такі заходи сприяли психологічній підтримці як дітей, так і дорослих.

Справдовується глибоке переконання В. О. Сухомлинского, що саме книга пробуджує внутрішні духовні сили, допомагає дитині побачити щось незрівнянно вище й значніше, ніж повсякденний світ особистого життя: Вітчизну, народ, суспільні й особистісні взаємовідносини.

Суттєве місце у дозвіллєвій діяльності Павлиської школи займало формування емоційно-ціннісної сфери. Заняття були орієнтовані на виховання дбайливого ставлення до усього живого, формування ціннісних орієнтацій учнів, критичного ставлення до діяльності. Ці заняття безпосередньо впливали на емоційно-психологічний стан дитини через споглядання краси, захоплення природою. Друга половина дня проходила на свіжому повітрі, де вихованці мали змогу займатися цікавою творчою діяльністю відповідно до своїх інтересів. Передбачалося організація емоційно-насиченної діяльності [6, с.38].

Слід зазначити, що різноманітність форм дозвіллєвої діяльності передбачало врахування вікових можливостей дітей. Активно діяли для різного віку науково-предметні гуртки, творчі лабораторії, майстерні математичної, літературної, історичної, краєзнавчої, мистецької спрямованості та ін.  Діти мали змогу переходити з одного гуртка до іншого та брати участь у різноманітній діяльності. Важливим завданням для педагогів було надихнути, захопити діяльністю [6, с. 326 - 343]. 

Необхідно підкреслити, що система позакласної роботи будувалася на основі принципів гуманізму та демократизму, що складало основу для творчої самореалізації дітей, професійної самовизначеності. Вимогливість поєднувалася з чуйністю, добротою і дбайливим ставленням до вихованців. Особистість дитини ставилася у центр уваги усієї діяльності. Велика увага приділялася внутрішньому світу вихованців, емоційним почуттям. В основі взаємодії з дітьми була повага до кожного, врахування потреб, інтересів, віра в сили дітей, заперечення грубощів, вольового тиску.

Суттєва увага педагогічним колективом школи приділялася індивідуальній роботі з дітьми. Це надавало можливість вирощувати талановиту молодь у різних сферах науки (математика, хімія, філологія, історія та ін.). В.О. Сухомлинський виділив групи учнів з середніми здібностями. Організовувати діяльність з цими групами дітей передбачалося через розвиток самодіяльності, пошук того, що робить дитину неповторною, через що можна розкрити талант. 

Праця відігравала значну роль у пізнавальній активності дітей. Виховувався підхід до праці як серйозної дорослої справи. Педагог підкреслював, що через корисну працю, особисті відкриття, досягнення розвивається гордість у вихованців. Особливе місце займало надання дітям розуміння праці як морального обов’язку та її громадянського значення, засобу соціального піднесення особистості. Радість праці підтримувала почуття власного достоїнства вихованців, усвідомлення ними здатності долати труднощі.

В.О. Сухомлинський наголошував на необхідності вивчення дитини, підкреслюючи, що у кожної дитини є природні задатки, які необхідно побачити та спрямувати діяльність на їх розкриття. Відповідно освітнє середовище будувалося на основі глибокого розуміння дитини.

Слід зазначити, що у центрі уваги були як здібні й талановиті діти, так і робота з важкими, невстигаючими дітьми. До категорії «важких» дітей В.О. Сухомлинський відносив дітей, що не проявляли індивідуальності в колективі, нічим не цікавилися, нікого не турбували. Важливим було спрямувати вихованців на розвиток тих сфер, у яких вони могли проявити себе. На його думку корисно було їх залучати до участі у гуртках, стимулювати до того, щоб діти заглиблювалися у діяльність, пробуджувати творчі задатки. Робота учителів була спрямована на виявлення схильностей дітей, визначення діяльності, яка зацікавить їх. Вивчення дитини, її здібностей, нахилів сприяло тому, що під керівництвом педагога діти мали змогу самоудосконалюватися, самостверджуватися. Суттєву роль відігравала підтримка педагогами дітей, недопущення появи у дітей почуття неповноцінності, підкреслення того, що кожна людина, не залежно від задатків у суспільстві може стати самобутньою творчою особистістю. Педагогами створювалися ситуації переживання радості [7, с.135].

Дозвіллєва діяльність у Павлиській школі доповнювала урочну, вносила різноманітність у діяльність дітей. Створювалася атмосфера багатогранного духовного життя для дітей, шляхом радості, бадьорості. Функції вчителів доповнювалися консультуванням, допомогою під час виконання різних завдань, проявляти себе дітям. Вони допомагали вихованцям знайти себе у певній професії. Учителі ставали педагогами організаторами, керівниками колективів, гуртків, допомагали учням раціонально використовувати вільний час, спрямовували діяльність дітей на удосконалення розумових, трудових, моральних якостей. Велике значення приділялося під час дозвіллєвої діяльності вихованню гідності, чесності, самоповаги [6, с.260; 8 с.120]. 

Важливе місце у спадщині видатного педагога відігравала активна взаємодія з батьками вихованців. Тут приділялася увага педагогічній просвіті батьків, проведення для них лекцій, бесід, консультацій, конференцій, батьківських днів з обговоренням питань особливостей вікового розвитку дітей,  пошуку ефективних шляхів виховного процесу, організації вільного часу дітей. 

Таким чином, актуальність підходу В.О. Сухомлинського до організації дозвіллєвої діяльності дітей обумовлена поглядами педагога щодо неповторності, обдарованості кожної дитини, реалізацією у різноманітних гуртках, бібліотеці, функціями учителів як консультантів. Створення сприятливої атмосфери у дозвіллєвій діяльності сприяло формуванню інтересу до різних галузей науки, техніки, мистецтва, звички до праці, читання, бажання займатися обраною справою. Різноманітні форми роботи з дітьми та батьками, що впроваджувалися В.О.Сухомлинським у Павлиській школі набувають особливої актуальності у сучасних умовах під час воєного стану. Заклади освіти Харкова надають консультативну допомогу батькам, здійснюють інформаційну підтримку, проводяться майстер-класи, челенджи, як у он-лайн, так і офлайн форматі, волонтери, небайдужа молодь допомагають організовувати змістовне дозвілля для дітей. 

Список використаних джерел

1. Сухомлинський, В. О. Проблеми всебічно розвиненої особистості / В.О. Сухомлинський // Вибрані твори : в 5-ти т. Т. 1. – К. : Радянська школа, – 1976. - 654 с.

2. Сухомлинський В.О. Духовний світ школяра / В.О. Сухомлинський // Вибрані твори: У 5-ти т. – Т. 1. – К.: Рад.шк., 1977.– С. 206–340.

3. Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям / В.О. Сухомлинський // Вибрані твори: У 5-ти т. – Т. 3. – К.: Рад.шк., 1977.– С. 7–279. 

4. Сухомлинський В.О. Слово і мислення / В.О. Сухомлинський // Кіровоградська правда. – 1965. – 21 верес. 

5. Сухомлинський В.О. Методика виховання колективу / В.О. Сухомлинський // Вибрані твори: У 5-ти т. – Т.1. – К.: Рад. школа, 1977.– С.403–613.

6. Сухомлинський, В. О. Павлиська середня школа / В.О. Сухомлинський // Вибрані твори в 5томах. –К. : Рад. шк.,1976. –Т. 4. –С. 7–390 с.

7. Сухомлинський, В. О. Розвиток індивідуальних здібностей і нахилів учнів / В.О. Сухомлинський. – К. : Рад. школа, 1976.. Т. 5. 639 с.

8. Сухомлинський, В. О. Суспільство і вчитель  / В.О. Сухомлинський. – К. : Рад. школа, 1976.. Т. 5. 639 с.

9. Сухомлинський, В. О. Розмова з молодим директором школи / В.О. Сухомлинський // Вибрані твори в 5 томах. – К.: Рад. шк., 1976. –Т. 4..- С. 515-550.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота