ВИКОРИСТАННЯ ЗАРУБІЖНОГО ДОСВІДУ НАДАННЯ КАРДІОЛОГІЧНИХ ПОСЛУГ ТА ЇХ АДМІНІСТРУВАННЯ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ВИКОРИСТАННЯ ЗАРУБІЖНОГО ДОСВІДУ НАДАННЯ КАРДІОЛОГІЧНИХ ПОСЛУГ ТА ЇХ АДМІНІСТРУВАННЯ

22.09.2022 09:53

[1. Економічні науки]

Автор: Горбачов Олександр Володимирович, магістрант ОП «Адміністративний менеджмент», Сумський національний аграрний університет


Охорона здоров'я є особливою сферою, елементом національної безпеки країни, проте тенденції, що виникають, швидко включають цю галузь у міжнародний поділ праці, що дозволяє використовувати переваги міжнародної спеціалізації, а також повноцінно відчути проблеми, пов'язані з цими тенденціями. Лібералізація торгівлі медичними послугами, «звуження дистанції» за рахунок розвитку транспортної інфраструктури та зниження вартості виїзду за кордон призводять до того, що надання медичних послуг перестає бути національною прерогативою. Воно потребує вивчання міжнародного досвіду.. Забезпеченість людини різноманітними послугами в сучасних умовах науково-технічної революції стає тією складовою в системі загального обсягу його потреб, без якої інші блага можуть втратити своє домінуюче значення. Особливо це стосується кардіологічних послуг населенню та якості і ефективності їх надання [1].

Сучасна глобалізована економіка характеризується високим рівнем монополізації світового ринку кардіологічних послуг, спрямованого на переважний розвиток комерціалізації медичної діяльності, керуючись виключно економічною доцільністю її розповсюдження, що призводить до серйозних дисбалансів у системі охорони здоров'я, соціального захисту і якості життя населення по всьому світу. У сучасному світі розвинена система здоров'я населення стає одним із значущих конкурентних переваг будь-якої країни на світовому ринку і їй притаманні зміцнення здоров'я населення як один із стратегічних завдань будь-якої держави. Потреба у збереженні здоров'я посідає перше місце в ієрархії потреб держави, особливо в сучасних умовах, коли світ стоїть перед загрозою демографічної кризи, а високий рівень захворюваності і смертності населення працездатного віку від кардіологічних захворювань становить загрозу для соціально-економічного розвитку та національної безпеки країни. При цьому, проблеми наслідків впливу соціальних факторів на здоров’я населення, подолання захворювань, у першу чергу, кардіологічних та інших, збереження репродуктивного здоров’я нації та інші питання, які постійно знаходяться в полі зору урядів різних країн, лише посилюють суперечливість глобалізаційного розвитку світового ринку медичних послуг 125.

Ми вважаємо що глобалізаційні тенденції розвитку світового ринку охорони здоров’я включають діяльність міжнародних організацій, що регулюють ринок, діяльність міждержавних, державних (неурядових) організацій та благодійних фондів, що надають медичну допомогу. світу, лібералізація торгівлі кардіологічними послугами та монополізація світового фармацевтичного ринку, створення медичних кластерів, розробка сучасних методів лікування, технологій та медичного обладнання, застосування міжнародних стандартів охорони здоров’я, міжнародна міграція спеціалістів особливо зараз в умовах повномасштабного вторгнення.

Ми погоджуємося з думкою науковців у тому, що в Україні надання кардіологічних послуг перебуває на низькому рівні порівняно з усіма без винятку країнами-учасницями ЄС, Північної Америки та більшістю країн-сусідів, і тому часто наші громадяни вимушені користуватися послугами «медичного туризму» – через недосконалість інституційних положень вітчизняної системи охорони здоров’я. Відповідно впровадження ефективного досвіду надання медичних послуг відіграє одну з ключових ролей у побудові якісної системи охорони здоров’я [3]. 

Сучасна ситуація в Україні свідчить про те, що війна – це час, коли люди перебувають у постійній емоційній напрузі та стресі. Надмірна стимуляція симпатичної нервової системи, надмірна секреція глюкокортикоїдних гормонів і зниження рівня гормонів естрогену підвищують ризик серцево-судинних захворювань. Основним механізмом, за допомогою якого гострий психосоціальний стрес підвищує ризик серцево-судинних захворювань, є підвищення частоти серцевих скорочень  і артеріального тиску  через активацію симпатичної нервової системи та зниження активності парасимпатичної нервової системи. У людей із серцево-судинними захворюваннями стрес може призвести до стенокардії, серцевого нападу, високого кров’яного тиску, аномального серцевого ритму та високого рівня цукру в крові.

Вивчення зарубіжного досвіду показує, що у наших партнерів є передові технології лікування та адміністрування надання кардіологічних послуг населенню держави.

Література:

1. Славкова О.П., Соколов М.О. Механізми державної взаємодії в наданні якісних медичних послуг лікувальними закладами. Наукові інновації та передові технології  (Серія «Державне управління», Серія «Право», Серія «Економіка», Серія «Психологія», Серія «Педагогіка»). 2022. No 2(4). C.240-251

2. Семигіна Т.В. Політичні аспекти охорони здоров’я: на перетині глобального і локального : книга. Київ : Києво-Могилянська академія, 2013. 400 с.

3. Маркіна А.А. Адміністративно-правове регулювання надання медичних послуг в Україні. Автореф. дис.. канд. юрид. наук за спец. 12.00.07. – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. Науково-дослідний інститут публічного права, Київ, 2018. С. 22.

________________

Науковий керівник: Славкова О.П., доктор економічних наук, професор, Сумський національний аграрний університет 

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота