ІСТОРІЯ ЗАБУДОВИ СКАЛАТСЬКОГО ЗАМКУ ТА ЙОГО ВЛАСНИКИ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ІСТОРІЯ ЗАБУДОВИ СКАЛАТСЬКОГО ЗАМКУ ТА ЙОГО ВЛАСНИКИ

27.09.2022 18:37

[5. Історичні науки]

Автор: Смоляк Юлія Євгенівна, молодший науковий співробітник НЗ «Замки Тернопілля»


Micтo Скалат розташоване у східній частині Тернопільської області за 32 км. від обласного центру на річці Гнилій, правій притоці річки Збруч. Назва міста пов'язана із Медоборами або Товтрами. Скалат часто називають містом біля трьох скал. Біля однієї із них, на лівому бepeзi річки Гнилої, виникло поселення від чого i пішла назва міста, місто на скалі, - Скалат. 

Перша письмова згадка про місто Скалат відноситься до 1512 року, як про село Теребовлянського повіту Галицької землі Руського воєводства, яку знаходимо у Теребовлянських повітових книгах. Про швидкий розвиток поселення говорить той факт ,що у 1564 році воно отримало статус міста ,а у 1600 році магдебургзьке право. 

Розвиток європейської icтopiї підтверджує, що спочатку будувався замок, як укріплений пункт для захисту від нападів ворогів у найбільш вигідних по розміщенню місцевостях i тільки пізніше навколо замку починало складатися поселения. Цілком можливо ,що так було i з Скалатським замком, який будують в кінці XV- на початку XVI ст., а не в 1630 році, як твердить Herbazz Polski. Цю думку підтверджує Іполіт Ступницький , який вважає часом заснування фортеці XVI ст., а також архівні документи, в яких робиться припущення, що замок в Скалаті відбудовує краківський i руський воєвода Станіслав Любомирський в кінці XVI ст. Відзначившись у військові польського короля Сигізмунда III, Станіслав Любомирський отримує як нагороду в спадкове володіння подільські землі в районі Гримайлова, що за 13 км від Скалата. На Поділлі воєвода проводить ремонти та реконструкції замків, про що відзначає його cyciд Ст. Чернецький. На початку XVIICT. власники замку часто змінювалися: 1602р.-Ходкевичі, 1614р.-князь С.Корецький,1627р.- галицький мечник К.Віхровський, після 1632 року Калиновські, з 1643 року знову К.Віхровський.

Саме він, К. Віхровський, намісник польського короля в Галичині займається, як розбудовою міста так i самого замку. Гербаж Польський подає відомість про 1630 piк, в якому К.Віхровський будує замок. Ця дата вважається офіційною. Будівництво фортеці тривало до 1634 року. Скалатський замок розташований у південно-західній (тепер центральній) частині міста, в заплаві річки Гнилої на природному миci, в його крайній площині. Поперечна ширина якого з напільної сторони сягає 250-ЗО0 м. Він був добре природно захищений. Із південної та західної сторони в, ті часи тягнулися майже непрохідні болота. 3i сходу замок прикривала заболочена долина річки Гнилої, яку перетворили в ставок.

По смерті K. Bixpoвськoго власником Скалата стає Ян Фірлей, якому місто та фортеця переходять як придане за дочкою К.Віхровського - Веронікою. В кінці XVII СТ. замок втрачає свої оборонні функції i нoвi власники відбудовують фортецю, пристосовуючи її до житлових потреб. Біля південно-східного муру було зведено двоповерхову житлову будову. Навпроти, біля північно-західного муру, одноповерховий флігель господарського призначення. В'їздна парадна брама знаходилася в східному мypi, а у північному існував ще один господарський в'їзд.

На протязі XVIII CT. замок переходив із рук у руки. Без постійного господаря   він зазнає подальших руйнувань. Але найбільшої шкоди, як свідчать документи, йому завдавали caмi жителі Скалата, які використовували каміння із замкових споруд, як будівельний матеріал для власних потреб, а також войовничі сусіди.

В кінці XVIII ст. замок переходить у власність до Ігнація Сципіона та його жінки з роду Водзіцьких, яка в 1795 році відбудовує замкові споруди, пристосувавши фортецю до власної літньої резиденції. Зазнала реконструкції в' їздна парадна брама. Вона була оздоблена кам'яними фігурами з обох боків, мала дві хвіртки, кожна з яких була прикрашена кам'яними вазами. Над брамою, спершись на овальний щит, який поділявся на чотири поля, стояв кам'яний рицар у шоломі. На щиті були герби власників замку: Сципіон, Равич, Леліва, Єліта. 3 фасаду над брамою на кам'яній плиті було вибито текст про Mapiю Водзіцьку та її діяльність по відбудові фортеці та міста. На двох інших плитах, що знаходилися із зовнішньої сторони над хвіртками, були розміщені описи з icтopiї замку та його власників.

Протягом XІX CT. власниками замку були Понятовські, аж поки у 1869 році В. Понятовський продав його С. Розенштокові .Останнім власником замку згадується О. Потоцький.

В 1928 році власники замку не маючи коштів на його утримання передають його в дар державі. У зв'язку із чим у 1931 році, приймається рішення про консервацію руїн замку, як пам'ятки icтopiї та архітектури. Одночасно інженером М. Богданевичем були проведені реставраційні роботи, які продовжувалися у 1934 році під керівництвом інженера Ф. Корусиньського. В результаті цих робіт вдалося зупинити руйнування замкових споруд: башт, оборонних стін, парадної в'їздної брами.

В травні 1939 року замок та його територія були передані в оренду на 15 років Подільському туристично-краєзнавчому товариству з Тернополя. 

В 60-тi роки Київським інститутом реставрації було проведено дослідження залишків замку та їх консервація. У 1988 році інститут «Укрпроектреставрація» провів архітектурно-археологічне обстеження замку. А в 1990 році архітектори інституту на чолі з М.Гайдою опрацювали ескізний проект реставрації фортеці.

Нове життя Скалатський замок отримав у 2004 році, коли він увійшов до складу національного заповідника «Замки Тернопілля».3 цього розпочалися реставраційні роботи та наукові дослідження. В 2007 році ДПОАСУ « Подільська археологія», керівник Б. Строцень проводить перші археологічні дослідження на території замку, які дали багатий матеріал з icтopiї фортеці ХVП-ХІХ ст. 

Джерела та література

1. Історія міст i сіл УРСР. Тернопільська обл. Київ, 1973 р. т. 19. с. 461-464.

2. Клименко О. Хаварівський Б. Міська геральдика Тернопілыщини. Тернопіль 2003 с. 374.

З. А. Барчук. Медобори i Скалат. Варшава 1994р. с. 24.

4. Нerbazz Polski - т. IX,1842, с. 290.

5. Сиряміна. Історична довідка на замок в місті Скалаті Тернопільської області . Львів. с. 5.

6. ГАЛС: ф. І. оп. 25. № 1665. Дело о передаче в дар польскому государству замка в Скалате., с.ЗЗ. 



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота