МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОПЕРЕДЖЕННЯ ОРГАНІЗОВАНОЇ ЗЛОЧИННОСТІ У ФІНАНСОВІЙ СИСТЕМІ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОПЕРЕДЖЕННЯ ОРГАНІЗОВАНОЇ ЗЛОЧИННОСТІ У ФІНАНСОВІЙ СИСТЕМІ

27.09.2022 20:20

[2. Юридичні науки]

Автор: Андросович Любов Григорівна, викладач кафедри кримінального права, кримінального процесу та криміналістики, Національна академія Служби безпеки України



Сучасна юридична наука приділяє вагому увагу пізнанню злочинності, як багатопланового соціального явища, став невід’ємною частиною життя українського суспільства. Особливе місце тут, безумовно, займає і організована злочинність у фінансовій системі, яка отримала широке поширення та стала базисним явищем у кримінальній обстановці і негативно впливає на хід реформ у державі. Проблеми, пов’язані з процесами криміналізації українського суспільства загалом, може бути глибоко й досить повно досліджені лише основі діалектики — загального методу пізнання. Використання основних філософських законів і категорій, таких як пізнаваність соціальних явищ, єдність і боротьба протилежностей, перехід кількості в якість, причинність і слідство тощо, все це дозволяє глибше проникнути в сутність фонових явищ, що вивчаються кримінологією, і процесів організованої злочинності у фінансовій системі.

З урахуванням її негативних проявів, даний напрямок дослідження набуває актуальності в питанні її протидії. Основною метою кримінологічної профілактики є виявлення причин і умов даного виду злочинності. Причини і умови організованої злочинності у фінансовій системі характеризуються достатньою новизною, визначаються сучасними економічними та соціальними процесами у суспільстві.

З огляду на це вивчити потрібно кримінологічний об'єкт (у нашому випадку — організовану злочинну діяльність у фінансовій системі та різні форми її прояву) як цілісної єдності із пізнанням ступеня та характеру взаємозв’язку окремих її елементів (підсистем), що входять до її системного утворення. 

Даний підхід слугує тому, що використання його дозволить виявити стійкі і якісні сторони інтегрального зв’язку, а не просто зафіксувати механічну сукупність складових його компонентів. Перевагою цього підходу є те, що він дає можливість використовувати загальний метод, як вихідну точку наукового пізнання, а загальнонаукові та приватно-наукові методи – як методи вирішення конкретних завдань дослідження. Прикладом кримінологічної системи є причини та умови, які виникають під час вчинення злочинних дій.

Така система складається з взаємодіючих підсистем та елементів, що становлять сприятливий ґрунт для злочинності. Їй протистоїть система боротьби зі злочинністю. Обидві системи (як криміногенна, так і антикриміногенна) взаємодіють відповідно до закону єдності та боротьби протилежностей і, у свою чергу, входять до більш загальної системи суспільних відносин на даному етапі розвитку суспільства [1, с. 380]. 

У цьому випадку системний метод може бути доповнений комплексним підходом до дослідження кримінологічних проблем. Втім комплексність і системність, як методологічні принципи соціального дослідження хоч і взаємопов’язані, але не тотожні. Системний підхід є нейтральним по відношенню до ідеології, тому наука може використовувати його без будь-яких якісних змін. Комплексний підхід відображає суспільно значущу спрямованість знань. Він покликаний забезпечити вивчення та розуміння соціальної реальності не з формальної чи технічної точки зору, а з сутнісної, якісної та ідеологічної точок зору.

Організована злочинність у фінансовій системі, завдає небезпеку для суспільства своїм явищем, як особливий вид соціальної патології з відповідними причинами та умовами. Саме тут проглядається кримінологічний аспект та потенційна можливість запобігання цій злочинності. Серед загального, особливого і одиничного вона займає проміжне місце, відбиваючи у собі риси, як загального (злочинність), і одиничного (злочину). Терміном «організована злочинність у фінансовій системі» позначається цілісна сукупність кримінальних правопорушень у фінансовій системі, оскільки окремі правопорушення можуть бути тільки груповими, організованими. Ця обставина викликає необхідність аналізу її кримінологічних ознак з урахуванням кримінально-правових норм. Організована злочинність характеризується вчиненням правопорушень групою осіб, у співучасті. Проте не всі групові правопорушення і кожна злочинна група є організованими. Така група може визнаватися організованою, якщо вона має ознаки організації, тобто наявністю певної мети (у разі злочинної), організаційної структури з поділом функцій учасників, інформаційного та іншого ресурсного забезпечення, деяких інших характеристик. Отже, організована злочинність у фінансовій системі передбачає протиправну діяльність різних злочинних організацій. Проте ступінь їхньої організованості може бути різною, що і зумовлює можливість виділення окремих видів організованих злочинних формувань.

Розглядаючи кількісні характеристики організованої злочинності у фінансовій системі, слід мати на увазі, що її обсяг (стан), інтенсивність (рівень), структуру визначити вкрай складно, оскільки кримінально-правові норми, що встановлюють відповідальність за вчинення правопорушень в даній сфері відносять просто до економічної сфери. За статистичними даними із звітів Офісу Генерального прокурора, дані правопорушення віднесені до кримінальних правопорушень у сфері господарської діяльності в яких зазначено, що у продовж 2018, 2019, 2020, 2021 років зареєстровано 89969 кримінальних правопорушень учинених організованими групами та злочинними організаціями [2].

Організована злочинність у фінансові системі відрізняється високою латентністю, оскільки вона має величезні фінансові та економічні можливості, не контрольовані ні державою, ні суспільством. Загроза криміналізації суспільних відносин, що складаються в процесі реформування соціально-політичного устрою та економічної діяльності, набуває особливої гостроти. Серйозні прорахунки, допущені на початковому етапі проведення реформ в економічній, правоохоронній та інших галузях державної діяльності, ослаблення системи державного регулювання та контролю, недосконалість правової бази та відсутність сильної державної політики у соціальній сфері, зниження духовно-морального потенціалу суспільства є основними факторами, що сприяють зростанню злочинності, особливо її організованих форм у фінансові системі.

З огляду на вище викладене доходимо до висновку, що методологічні основи попередження організованої злочинності у фінансовій системі повинні складатись із сукупності конкретних прийомів, способів, засобів збирання, обробки й аналізу інформації про кримінальне правопорушення, його причини та умови.

Методи кримінологічного дослідження організованої злочинності у фінансовій системі ми пропонуємо розглядати, за: 

- обсягом;

- джерелами отримання інформації;

- способами обробки й аналізу кримінологічної інформації.

Саме дслідження організованої злочинності у фінансовій системі обумовлює особливість кримінологічної методології, складність і комплексність предмета пізнання, різноманіття застосовуваних методів і необхідність їх комплексного використання. А обробка існуючих величезних масивів кримінологічно-значимої інформації зумовлює потребу в надійних і доступних методах кримінологічних досліджень.

Література:

1. Сосніна О. В. Злочинність як об’єкт кримінологічного дослідження. Публічне право. 2011. № 4. С. 379 - 385.

2. Статистична інформація Офісу Генерального прокурора. URL:https://old.gp.gov.ua/ua/stst2011.html?dir_id=114143&libid=100820&c=edit&_c=fo (дата звернення 23.09.22)



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота