ОСОБЛИВОСТІ ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ ЗАВДАНОЇ ВТОРГНЕННЯМ ДЕРЖАВИ-АГРЕСОРА НА ТЕРИТОРІЮ УКРАЇНИ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ОСОБЛИВОСТІ ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ ЗАВДАНОЇ ВТОРГНЕННЯМ ДЕРЖАВИ-АГРЕСОРА НА ТЕРИТОРІЮ УКРАЇНИ

29.11.2022 00:31

[2. Юридичні науки]

Автор: Чернега Софія Олександрівна, студентка Навчально - наукового інституту права, Київський національний університет ім. Т. Шевченка


Терени нашої країни зазнали ворожих ударів ще задовго до 24 лютого 2022 року, відколи північний сусід завдав першого удару по цілісності нашої держави. На жаль, воєнне вторгнення призвело до значних жертв серед цивільного населення та пошкодження інфраструктури, завдавши серйозної людської, соціальної та економічної шкоди, а українське законодавство в свою чергу не передбачало ефективних правових механізмів захисту майнових інтересів постраждалих українських громадян та підприємців.

За загальним правилом, відшкодування майнової шкоди передбачене у ст.ст. 22, 1166 ЦК [1] України та ст. 225 ГК України[2]. Їхніми нормами передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, а шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Майнова шкода відшкодовується в порядку цивільного судочинства – шляхом звернення до суду з відповідним позовом до винної особи, де позивач зобов’язаний надати докази, що підтверджують факт заподіяння шкоди та її розмір, а також винуватість конкретної особи у її вчинені.

Очевидно, що звичайні процедури цивільного судочинства є недостатньою мірою ефективними при відшкодуванні шкоди, заподіяної під час війни. В більшості випадків потерпілі не можуть знати, хто саме заподіяв їм шкоду, не можуть зібрати докази його вини, однак якщо такі докази і будуть отримані, то пред’явлення до цієї особи цивільного позову не забезпечить поновлення порушених прав потерпілих. Саме тому було прийнято низку нормативно правових актів, які врегульовували питання відшкодування шкоди громадян та їх втраченого майна внаслідок збройної агресії.

26.03.2022 КМ України було прийнято постанову № 380, якою затверджено Порядок подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, який передбачав можливість подання інформаційних повідомлень про знищене/пошкоджене нерухоме майно через вебпортал Дія[3]. Відповідно інформаційні повідомлення про пошкоджене чи знищене майно подавалися без перевірки фактів, у зв’язку із цим внесення до державної бази даних відомостей про отримання повідомлення від потерпілого про завдану йому шкоду не може розглядатися як юридична фіксація факту такої шкоди.

19.04.2022 КМ України було прийнято постанову № 473, якою  затверджено Порядок виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії РФ, пов’язаних із пошкодженням будівель і споруд, який передбачав, що обстеження пошкоджених об’єктів здійснюється за рішенням уповноважених органів шляхом утворення комісії, до складу якої залучаються фахівці, які здобули вищу освіту у галузі знань «Будівництво та архітектура»[4].

Відповідно до ч.ч. 9, 10 ст. 86 КЦЗ України виплата постраждалим грошової компенсації за втрачене житло за рахунок держави здійснюється за умови добровільної передачі ними державі свого зруйнованого або пошкодженого житла, а розмір такої компенсації визначається не з реальної вартості знищеного чи пошкодженого житла, а за показниками опосередкованої вартості його спорудження у відповідному регіоні України.

Постановою КМ України від 18.12.2013 № 947 було затверджено загальний порядок надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій. У 2020 році цей порядок був актуалізований – Постановою КМ України від 02.09.2020 № 767 до нього були внесені зміни, відповідно до яких дію документа поширено на визначення розміру грошової допомоги постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією російської федерації.

Закон України «Про міжнародне приватне право» встановлює судовий імунітет щодо іноземної держави за відсутності згоди компетентних органів відповідної держави на залучення її до участі у справі в національному суді іншої держави.

Водночас як Європейська конвенція про імунітет держав, прийнята Радою Європи 16 травня 1972 року, так і Конвенція ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності, прийнята резолюцією 59/38 Генеральної Асамблеї ООН 2 грудня 2004 року, передбачають, що держава не має права посилатися на імунітет у справах, пов’язаних із завданням шкоди здоров’ю чи життю, якщо така шкода повністю або частково завдана на території держави суду та якщо особа, яка завдала шкоду, у цей час перебувала на території держави суду.

Україна не є учасницею жодної із цих конвенцій. Однак вони відображають тенденцію розвитку міжнародного права щодо визнання того, що існують певні межі, в яких іноземна держава має право вимагати імунітет у цивільному процесі. 

Починаючи з 2014 року, загальновідомим є той факт, що РФ чинить збройну агресію проти України та продовжує це станом на момент ухвалення цього рішення.Україна має право ігнорувати імунітет цієї країни та розглядати справи про відшкодування шкоди, завданої фізичній особі в результаті збройної агресії РФ, за позовом, поданим саме до цієї іноземної країни.

У цивільному праві більшості країн (у тому числі і в цивільному праві рф) діє принцип, згідно з яким держава несе майнову відповідальність за шкоду, спричинену її службовими особами. Цей принцип цивільного права слід конкретизувати: держава повинна нести повну майнову відповідальність за всю шкоду, заподіяну будь-якими збройними формуваннями, що перебувають під її контролем чи юрисдикцією.

14.04.2022 Верховний Суд висловив правову позицію у справі № 308/9708/19, яка може стати вагомим прецедентом – посилаючись на норми міжнародного права, суд вирішив, що позови до російської держави про відшкодування шкоди, завданої її збройними силами, можуть бути підсудні українським судам, за місцем заподіяння такої шкоди.

Отже, вбачається за доцільне прийняття Україною спеціального закону про майнову відповідальність рф за шкоду, заподіяну її збройною агресією, який має передбачати, що:

1) 24.02.2022 російська федерація в порушення п. 4 ст. 2 Статуту ООН [5] вчинила масштабну немотивовану збройну агресію проти України, який визнано резолюцією надзвичайної спеціальної сесії Генеральної асамблеї ООН від 02.03.2022 № ES 11/1, у зв’язку із чим цей факт є загальновідомим і має преюдиційне значення;

2) російська федерація несе повну юридичну відповідальність за майнову та немайнову шкоду, заподіяну цивільним фізичним та юридичним особам у результаті вчинення нею збройної агресії.

3) потерпілі фізичні та юридичні особи мають право звертатися з цивільними позовами до російської федерації про відшкодування заподіяної шкоди до судів за місцем заподіяння такої шкоди;

4) у випадку відмови російської федерації брати участь в судовому процесі українська держава забезпечує представництво її інтересів у суді безоплатним адвокатом з використанням системи вторинної правової допомоги; 

5) виконання судових рішень про стягнення з рф коштів на відшкодування шкоди, завданої її збройною агресією, має здійснюватися в межах об’єднаного виконавчого провадження за спеціальною процедурою, під контролем української держави. 

Отже, такий закон дозволить значно ефективніше захистити інтереси постраждалих, оскільки надасть українській державі правові підстави звертатися до урядів іноземних держав із проханням надати правову допомогу у виконанні рішень українських судів шляхом звернення стягнення на активи рф, які знаходяться в цих країнах.

Крім того, такий закон має передбачати можливість звернення потерпілих або української держави з позовами до рф про відшкодування збитків безпосередньо в суди тих іноземних країн, де знаходиться майно рф, за рахунок якого вказані збитки можуть бути відшкодовані.

Література:

1.  Цивільний кодекс України 

URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15

2. Господарський кодекс України

URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text

3. Постанова КМУ №380 “Про збір, обробку та облік інформації про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації”

URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380-2022-п#Text

4. Постанова КМУ №473 «Про затвердження Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/473-2022-п#Text

5. Статут Організації об’єднаних націй

URL:https://unic.un.org/aroundworld/unics/common/documents/ publications/uncharter/UN%20Charter_Ukrainian.pdf



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота