ВИХОВАННЯ ІНІЦІАТИВНОСТІ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ В СЮЖЕТНО-РОЛЬОВІЙ ГРІ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ВИХОВАННЯ ІНІЦІАТИВНОСТІ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ В СЮЖЕТНО-РОЛЬОВІЙ ГРІ

29.11.2022 14:46

[4. Педагогічні науки]

Автор: Дубовик Ганна Сергіївна, студентка-магістрантка, Криворізький державний педагогічний університет


Необхідність модернізації змісту дошкільної освіти викликана тенденціями розвитку суспільства та реформуванням галузі відповідно до Законів України «Про освіту» (2017), «Про дошкільну освіту» (2001), «Про охорону дитинства» (2001), Базового компонента дошкільної освіти (2021), Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021. 

На сучасному етапі розвитку суспільства сучасній людині у цілому притаманна активна позиція, новаторство у діяльності, здатність швидко адаптуватися до соціальних змін і розв’язувати складні життєві ситуації. Це мають бути особистості, які здатні діяти ініціативно, успішно стверджувати себе в суспільстві.  

Особливості виховання особистості з дошкільного віку досліджували О. Кононко, С. Кулачківська, В. Кузьменко, С. Ладивір та ін. Сучасні науковці в галузі дошкільної педагогіки стверджують, що виховання базових якостей особистості починається з дошкільного віку (Г. Бєлєнька, Н. Гавриш, О. Кошелівська, К. Крутій, Т. Поніманська, А. Сіренко та ін).   

Дослідження проблеми виховання ініціативності в старшому дошкільному віці зумовлене запитами соціуму, а вибір вікового періоду пояснюється психологічними новоутвореннями раннього етапу розвитку особистості, сприйнятливістю нервової системи дитини цього віку до виховання ініціативності. Базова якість «ініціативність» визначена однією з основних у вихованні особистості, що успішно стверджує себе в суспільстві. 

 Для дітей старшого дошкільного віку найефективнішим засобом виховання базових особистісних якостей залишається гра. Виховний потенціал ігрової діяльності у контексті розвитку базових якостей особистості розкрито в працях Л.Артемової, Н. Дятленко, О. Кошелівської, Л. Кравчук, О. Стаєнної та ін. Низка науковців досліджувала особливості розвитку ігрової діяльності (К. Карасьова, І. Карабаєва, Л. Лохвицька Т. Піроженко, Д. Усик, А. Хаданович та ін.). 

 На думку дослідників найбільш ефективно виховується ініціативність у сюжетно-рольовій грі, яка є провідною діяльністю дітей дошкільного віку (А. Бурова, Л. Виготський, Д. Ельконін, Р. Жуковська, О. Запорожець, К. Карасьова, С. Кондратюк, В. Котирло, О. Леонтьєв, Т. Поніманська, О. Усова та ін.). 

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати процес виховання ініціативності дітей старшого дошкільного віку засобом сюжетно-рольовій грі в освітньому процесі закладів дошкільної освіти. 

Для досягнення мети та реалізації завдань дослідження застосовано методи: аналіз та узагальнення психолого-педагогічної та методичної літератури для уточнення базових понять, з’ясування стану виховання ініціативності дітей у практиці дошкільного виховання. 

Одним із важливих завдань кожного суспільства є виховання особистості, таких її якостей, що забезпечують розвиток держави.

У вихованні особистості базові якості посідають важливе місце і в дошкільному віці виявляються через культуру діяльності та поведінку дитини. Основу виховання особистості, базовий рівень якостей, закладається у період дошкільного дитинства. Цей період є основою виховання чеснот та успіху соціалізації й самореалізації людини. 

Для виховання сучасної дитини потрібний підготовлений сучасний вихователь. Одним із напрямів реформування дошкільної освіти є професійне удосконалення діяльності вихователів та переорієнтація освітнього процесу в закладах дошкільної освіти (ЗДО) на забезпечення умов для реалізації особистісного потенціалу дитини [ 2, с.5 ]. 

За твердженням Агіляр Туклер, ініціативність є важливою психологічною якістю, яка розкриває внутрішній потенціал дитини та сприяє її самоствердженню в сучасному суспільстві[ 1 ]. 

Педагогічний словник розкриває поняття «ініціативність» як рису особистості, що характеризується спроможністю та схильністю до активних і самостійних дій [3  ].

Аналіз тлумачення терміну «ініціативність» у словниках підводить нас до висновку, що проявити цю якість може лише особистість, яка має внутрішні цінності та розуміє мету своєї діяльності. Розвивати цю якість доцільно в процесі виховання, користуючись відповідними прийомами, методами та засобами. 

Виховання починається з народження людини й відіграє важливу, хоча й різну роль у всіх формах і на всіх етапах її розвитку. Не лише розвиток особистості залежить від виховання, а й виховання від розвитку. 

Проблему виховання ініціативності розглядали фахівці в галузі дошкільної освіти. Ними було розроблено рекомендації щодо виховання основних базових якостей у дошкільний період дитинства. Дослідники визначають ініціативність у складі більшості базових якостей особистості: розвиток спостережливості (В. Рагозіна); виховання допитливості (Н. Гавриш); виховання відповідальності (Г. Бєлєнька); виховання самостійності 

(В. Маршицька);  виховання дружньої взаємодії (О. Острянська); виховання справедливості (Н. Шкляр); виховання чуйності (О. Полякова); формування міжособистісного партнерства (С. Нечай); виховання шанобливості (С. Васильєва); виховання креативності (Г. Орлова) та ін. [ 5 с.77-81 ].

За трактуванням А. Богуш [ 3 ], ініціативність – це психологічна властивість особистості, показник розвитку творчого інтелекту дитини, що виявляється в ігровій, продуктивній, художньо-мовленнєвій діяльності. У контексті нашого дослідження ініціативність дітей старшого дошкільного віку розглядається як складова творчості, що виявляється у внесенні елементів новизни в діяльність та творчому підході до організації її змісту. 

Одним із методів і засобів оптимізації освітнього процесу є використання сюжетно-рольових ігор як в організованих формах роботи, так і в повсякденній діяльності.

Діти дошкільного віку проявляють себе під час розігрування сюжетно-рольових ігор активно, ініціативно, формують вміння спілкуватися з іншими людьми. Отже, у сюжетно-рольовій грі невимушено формується і проявляється ініціативність як особистісна якість. 

Наукові праці педагогів Л. Артемової, А. Богуш, В. Захарченко  присвячені питанню виховного впливу сюжетно-рольової гри на дитину. Такі ігри розпочинаються з власної ініціативи без супроводу дорослого. 

На думку К. Карасьової, Т. Піроженко, сюжетно-рольові та режисерські ігри сприяють розвитку самостійності дитини в реалізації ігрового задуму, формуванню вміння ставити мету і втілювати її [ 5 ] .

На основі теоретичного аналізу досліджень науковців визначаємо сюжетно-рольові ігри як ефективний засіб виховання ініціативності дітей старшого дошкільного віку. В цьому виді діяльності створені природні умови для невимушеного виховання особистості та її якостей.  

Узагальнюючи аналіз досліджень, зазначимо: виховання дітей дошкільного віку в ігровій діяльності – вільній грі – набуло актуальності в наукових працях сучасних дослідників. Науковці та практики стверджують, що в іграх діти реалізують власний потенціал, навчаються спілкуватись, у них формується здатність до рефлексії. 

Спираючись на думки науковців, які досліджують особливості застосування сюжетно-рольової гри в роботі з дітьми дошкільного віку, уточнюємо такі поняття: «виховання ініціативності дітей старшого дошкільного віку в сюжетно-рольовій грі» – цілеспрямований планомірний процес мотивації особистості до прояву власних бажань, умінь реалізовувати ідеї в процесі гри із залученням до цього інших, вносити елементи новизни в зміст гри, застосовувати вольові зусилля для здійснення самостійних ігрових дій.

Сучасні вихователі-практики поділяють думку науковців про те, що дитяча гра є провідною діяльністю для дітей дошкільного віку, а ігри та ігрові вправи залишаються ефективними засобами виховання особистості та її базових якостей. 

Література :

1. Агіляр Туклер, В. В. Ініціативність дитини дошкільного віку як психолого-педагогічна проблема сучасності. Дослідження молодих учених у контексті розвитку сучасної науки: матер. VІ щорічної Всеукр. наук.-практ. конф., Київ, 21 квітня 2016.С. 77-84. 

2. Бєлєнька, Г., Гавриш, Н., Васильєва, С., Маршицька, В., Нечай, С., Орлова, Г., Шкляр, Н. Виховуємо базові якості особистості старшого дошкільника в умовах ДНЗ: методичний посібник. Харків: Мадрид. 2015

3. Богуш, А. М. (2-ге вид., доопрац.). Мовленнєвий розвиток дітей від народження до 7 років: монографія. Київ: Слово. 2010, 343 с.

4. Гончаренко, С. У. Український педагогічний словник. Київ: Либідь. 1997, 1023с.

5. Піроженко, Т. О., Ладивір, С. О., Біла, І. М., Карасьова, К. В., Карабаєва, І. І., Соловйова, Л. І. … Федорчук, О. І. Дитина у сучасному соціопросторі: навчальний посібник. Київ; Кіровоград: Імекс-ЛТД. 2014, 342с. 

____________________

Науковий керівник: Ковшар Олена Вікторівна, доктор педагогічних наук, професор, Криворізький державний педагогічний університет

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота