ВПЛИВ ОФШОРНИХ МЕХАНІЗМІВ НА СТАБІЛЬНІСТЬ ЕКОНОМІКИ ТА ФІНАНСОВУ БЕЗПЕКУ УКРАЇНИ ТА МОЖЛИВІ ШЛЯХИ ПРОТИДІЇ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ВПЛИВ ОФШОРНИХ МЕХАНІЗМІВ НА СТАБІЛЬНІСТЬ ЕКОНОМІКИ ТА ФІНАНСОВУ БЕЗПЕКУ УКРАЇНИ ТА МОЖЛИВІ ШЛЯХИ ПРОТИДІЇ

21.12.2022 22:29

[1. Економічні науки]

Автор: Мірошниченко Олександр Володимирович, студент 2 курсу магістратури факультету міжнародні економічні відносини, Сумського державного університету, м. Суми


Офшори  дають можливість підприємствам знизити рівень податкової напруженості, але з іншої сторони це призводить до величезного відтоку коштів з державного бюджету. 

Офшорні зони використовувались для оптимізації податків та пришвидшенню експортно-імпортних операцій, організації виробництва та управління, але зараз основою даної діяльності є відлив коштів та ховання реального прибутку. 

Різкий відплив коштів з державних бюджетів відчувається навіть в країнах з високим рівнем економіки, кошти виводяться з таких країн або інвестують у країни з низьким рівнем економіки, що мають привабливий статус для інвестицій.

Згідно даних Світового банку український бізнес сплачує більше ніж 130 видів різних податків і має 40-45% податкового навантаження, коли розвинені країні центральної Європи лише 30% в середньому.Тому, використання офшорних зон є ефективним методом зняття рівня податкового навантаження, оптимізації ведення бізнесу для резидентів та притоки закордонних інвестицій. 

За останні роки, більше третини від усіх інвестицій надійшло від Кіпру, Британських та Віргінських островів. Останніми роками відплив  коштів з державного Бюджету України тільки зростає, ці кошти, могли б піти на погашення зовнішніх боргів, або на вирішення інших проблем в межах країни. 

Через існуючий курс політики країни, бізнес постійно відчуває себе під напругою, а в критичні часи- ситуація тільки погіршується. Приблизно 90% інвестицій з країни були переправлені на Кіпр, через угоду, що знімає необхідність у подвійному оподаткуванні та маленькому податковому збору в країні .

Використання офшорних зон резидентами України сильно впливають на  державний бюджет,  також, сильно впливає рівень інфляції, корупції та інші зовнішні аспекти. За даними індикатору фінансової безпеки Україна мала негативну зміну та зростаючий дефіцит.

Необхідно зазначити, що державна антиофшорна політика стає інтегрованою у глобальну та приймає кращу практику. Країна долучилась до головних світових інституцій:  ОЕСР, МВФ, IFA. Залишається чимало великих європейських інституцій до яких Україна не залучена, або не отримує достатню допомогу і контролю у питанні регулювання відтоку державних коштів до офшорних зон . 

Країні необхідно самій впроваджувати міри для запобігання даного фактору, впроваджувати лібералізацію  валютно-податкового законодавства, покращувати контроль ціноутворення та робити іноземних підприємств, агресивно протидіяти плануванню переведення коштів за кордон. 

Із позитивних змін можна виділити прийнятий закон, що зобов’язує оподаткуванню КІК та контролюючих осіб. До декларації необхідно додати звіт прибутковості, а якщо такий не надається, то необхідно додати аудиторський звіт про проведення фінансового звіту. 

Закони , що були передані на розгляд до Державної ради України, стосовно регулювання КІК в більшості пройшли й перше слухання. Причиною є формування нової парламентської більшості у 2019 році, що майже знищило всі наробітки.

Стратегічний напрям розвитку країни в більшості передбачає короткострокові перспективи соціально орієнтовної політики. Країні не вистачає формування політики в масштабі всієї країни на роки вперед. 

Ситуація критична та потребує швидкого контролю, стосовно протидії виведення коштів в офшори. Близько 8 млдр. доларів щорічно виводиться на рахунки в офшорні юрисдикції, а розмір капіталу країни перевищує розмір ВВП .

Необхідно переглянути та прийняти нові списки чорних та сірих офшорних зон,  визнаними головними світовими інституціями.  Одразу після необхідно заборонити будь-яку діяльність з офшорними зонами з цих списків (чорних та сірих). Провести ряд реформ,  що будуть робити взаємовідносини з рештою офшорних зон менш привабливою, оскільки такий механізм неможливо звернути водночас та повністю.

Україна вже прийняла закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запобігання розмиванню бази оподаткування та перенесенню прибутку в офшорні зони», що є доказом впровадження правил згідно світових інституцій. Також країна долучилась до плану BEPS та зобов’язана впровадити ряд змін.

Зниження рівня податків не покращить ситуацією з тіньовим відтоків коштів в офшори, навпаки, це призводить до нових проблем, залучення махінацій в легкодоступному бізнесі. 

Необхідно в першу чергу урегулювати витрачання коштів на бюджет та зміну політичного курсу. Коли резиденти побачать, що їх податки дійсно йдуть до державного бюджету, зростаючий рівень життя, медицина, технологічний та інформаційний прорив, зменшення рівня корупції – це призведе до часткового поверненню та  притоку коштів назад до бюджету. 

Повинна бути чітка структура. Наприклад: зробити приємний клімат для ведення бізнесу на фінансової діяльності, що зменшить  відплив коштів з бюджету, розвине компанії резиденти а з тим і кількісні зміни в інвестуванні. Підвищення прозорості ведення бізнесу а також прозорість правовою та судової сторони спростять довірчі відносини народу та влади. 

Підвищити рівень контролю на законодавчому рівні та провести відповідні реформи на законодавчому рівні для того, щоб якісно контролювати питання ціноутворення, зменшення використання офшорних трейдерів та  підвищити якість деофшоризації. 

Провести  реформи  контролю рівня корупції, бо поки податки не доходять до бюджету, навіть, коли їх сплачують, у підприємців не з’явиться зацікавленості і прямому оподаткуванні. 

Перелік джерел посилання

1. Вірченко В. В. Трансформація фінансової систем в умовах глобалізації / В. В. Вірченко, В. О. Вірченко // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. – 2010. – № 1. – С. 49 – 55.

2. Москаленко, Н. В. Проблеми, зумовлені функціонуванням офшорних юрисдикцій, та шляхи їх розв’язання [Текст] / Москаленко Н. В. // Актуальні проблеми економіки. – 2009. – № 10. – С. 117-121.

3. Cassard M. The Role of Offshore Centers in International Finansial Intermediation / M. Cassard // IMF Working paper. – 2014. – № 107. – pp. 22-32.

4. Vornavskyi N.V. (2009), «Kharakterni rysy ofshornykh zon: Ekonomika i biznes», Economy and Business, vol. 4, pp. 43-45.

5. McCann H. Offshorre Finance/ H. McCann. – Cambridge: Cambridge University Press, 2006. – pp. 8-18. 

6. Пешко А.В. Офшорний бізнес як складова світової економіки / А.В. Пешко // Економіка 

7. Карлін М.І. Фінансові офшори: навч. посіб. для студ. ВНЗ ІІІ–IV рівнів акредитації / М.І. Карлін, О.В. Борисюк. – Луцьк: Вежа-Друк, 2016. – 240 с.

_________________

Науковий керівник: Хомутенко Людмила Іванівна, кандидат економічних наук, доцент, Сумський державний університет, м. Суми



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота