ОСОБЛИВОСТІ ЗДІЙСНЕННЯ ЦИВІЛЬНОГО СУДОЧИНСТВА В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ОСОБЛИВОСТІ ЗДІЙСНЕННЯ ЦИВІЛЬНОГО СУДОЧИНСТВА В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

21.12.2022 23:36

[2. Юридичні науки]

Автор: Смишляєва Алла Василівна, студентка, Інститут права, Київський національний університет імені Тараса Шевченка


Вступ. Новий етап військових дій в Україні розпочався 24.02.2022 року. Російська Федерація продовжила збройну агресію проти незалежної та суверенної держави України. Нині Верховною Радою України визнано цей період як геноцид Українського народу. Ці події вплинули як на супільне життя так і на процес адаптації правової сфери.

Процес здійснення правосуддя в Україні не може бути зупинений навіть за умови введення воєнного стану, адже зміни та порушення прав та законних інтересів фізичних осіб, юридичних осіб та держави, які відбуваються при веденні бойових дій, потребують відповідної реакції з боку держави, порушені права повинні відновлюватись, зокрема і в рамках цивільного процесу. Процес здійснення цивільного судочинства в умовах воєнного стану має характерні теоретико-правові та організаційно-процесуальні особливості, які потребують наукового дослідження.

У період воєнного стану, відповідно до статті 10 Закону України “ Про правовий режим воєнного стану “, повноваження судів не можуть бути припинені, а частина друга саттті 26 зазначеного Закону передбачає, що скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

Варто зазначити, що зміст та форма провадження у цивільних справах в умовах воєнного стану повинні не тільки відповідати завданням та основам цивільного судочинства, але мають бути особливості здійснення такого провадження в умовах воєнного / надзвичайного стану.

На сьогодні (як і з 2014 року- початку АТО) такі особливості у ЦПК не вносились, а точкових змін недостатньо. Загальновідомо. що процесуальне право відповідає на питання як саме захистити суб’єктивні права визначені у матеріальному праві. Тобто забезпечує формалізацію і незаперечність конкретних субє’ктивних прав та обовязків.

Що ж стосується здійснення судочинства в умовах воєнного стану, законопроектом №7316 було запропоновано внести зміни до ЦПК, КАС та ГПУ, щодо дистанційної форми правосуддя та письмового провадження в судах першої, апеляційної, касаційної інстанцій,  але головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України за результатами опрацювання Законопроекту висловило ряд зауважень та пропозицій до нього. Зокрема, у висновку звертається увага на те, що впровадження окремих положень Законопроекту може призвести до порушення гарантованого приписами статті 2 ГПК України та статті 2 КАС України права на справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів. 

Крім цього, запропонована проектом пропозиція щодо розгляду усіх апеляційних та касаційних справ лише в порядку письмового провадження звужує зміст конституційного права громадян на судовий захист, що не відповідає статті 22 Конституції України, відповідно до якої при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Також ГНЕУ зазначає, що одним з наслідків розгляду справ без повідомлення сторін є ризик порушення їх законних прав та інтересів, оскільки вони позбавляються можливості надати суду свої пояснення по суті справи.

Законопроект №7316 Верховна Рада України не підтримала, зазначивши у додатку до висновку Головного комітету (27.05.2022) , що проект закону підтримується за умови врахування зауважень та пропозицій.

Важливим є те, що дистанційна форма правосуддя не була підтримана, але дистанційна участь у судовому процесі була підтримана. Відповідно до ч. 7 ст. 11 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», учасники судового процесу на підставі судового рішення можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Під час пандемії суди перелаштувалися на формат проведення засідань в режимі онлайн, тому зараз труднощів з цим не виникло. Повідомлення про бажання учасником приймання участі в режимі відеоконференції має бути оголошено за 5 днів. Якщо суд відмовив у проведенні відеоконференції, то сторони (представники) зобов’язані з’явитися в судове засідання або повідомити причину неможливості приймання участі, якщо вона є поважною, об’єктивною.

Іншим надзвичайно важливим моментом роботи суддів під час воєнного стану є зміна до Закону України “ Про судоустрій і статус суддів “ щодо зміни підсудності судів. Зокрема, у разі неможливості здійснення судом правосуддя може бути змінено територіальну підсудність судових справ, що розглядаються в такому суді. Рішення про зміну підсудності ухвалюється Вищою радою правосуддя за поданням Голови Верховного Суду, у разі неможливості здійснення Вищою радою правосуддя своїх повноважень за розпорядженням Голови Верхновного Суду.

Для того аби знати, до якого суду звертатись за захистом своїх справ, можна скористатись інтерактивними мапами, що періодично публикуються на веб-ресурсі Верховного Суду.

Пропонується розширяти процедуру процесуальноїї економії. Дія принципу процесуальної економії у цивільному судочинстві дозволяє усунути все лишнє, що не є суттєво необхідним й що суттєво обтяжує процес та може бути змінене іншими, більш економними процесуальними засобами, які достатньо гарантують належне відправлення правосуддя.

Принцип процесуальної економії реалізується у нормах про ссвоєчасний, швидкий і правильний розгляд справи через раціональне використання учасниками процесу наданих законом процесуальних прав, не  зловживаючи ними.

Очевидною є проблематика для учасників цивільного процесу у можливості продовження та поновлення процесуальних строків для здійснення процесуальних дій у зв’язку з їх пропуском під час воєнного стану.

Стаття 127 Цивільного процесуального кодексу вказує, що процесуальний строк може бути поновлений або продовжений за заявою учасника справи, все залежить від того – встановлений він законом, чи судом. Якщо процесуальний строк, встановлений законом, був пропущений у зв’язку з веденням воєнного стану в Україні, то відповідно до роз’яснень, наданих Головою Верховного Суду, дана підстава буде вважатися поважною. Згідно ч. 2 ст. 127 ЦПК вбачається, що заява про продовження процесуальних строків має бути подана до закінчення цього строку. До теперішнього часу залишається не з’ясованим питання щодо процедури та строків подачі такої заяви учасником процесу. Закон має норму, яка не відповідає реаліям часу та неповністю розкриває процедурні аспекти звернення із заявою про продовження строків до суду.

Висновок. Основні засади та аспекти правового регулювання цивільного судочинства в умовах воєнного стану зазначаються в Конституції України, Цивільному процесуальному кодексі України, Законі України «Про право- вий режим воєнного стану» та Законі України «Про судоустрій та статус судів». Так, нормативно-правові засади судочинства залишаються непо- рушними юридичними конструкціями, навіть в умовах воєнного стану, і є чітко визначеними в законодавстві України.

У процесі реалізації судочинства винакають питання організаційного та процесуального характеру, пов’язаних із динамічної картиною бойових дій на певних територіях і неможливістю в повній мірі виконувати свої професійні обов’язки. У законодавстві чітко відстежується тенденція до спрощення процедурних елементів в здійсненні судочинства у вигляді залучення цифрових ресурсів з метою розширення можливостей доступу до правосуддя в період воєнного стану. 

Важливо, що війна та активні бойові дії на території України не зупиняють процес цивільного судочинства та правосуддя.

Література:

1. Про правовий режим воєнного стану: Закон України від 12.05.2015 No389-VIII. Відомості Верховної Ради України. 2015. No 28. Ст. 250.

2. Цивільно Процесуальний Кодекс України, Кодекс від 18.03.2004 №1618-IV, URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15

3. Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо здійснення судочинства в умовах воєнного чи надзвичай- ного стану No7315 від 26.04.2022. URL: https://itd. rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39495

4. Про судоустрій і статус судів: Закон України від 02.06.2016 No1402-VIII. Відомості Верховної Ради. 2016. No31. Ст.545

____________________

Науковий керівник: Ткачук Анжеліка Олегівна, , асистентка кафедри цивільного права Київського національного університету імені Тараса Шевченка



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота