ДЕРЖАВНА ФІНАНСОВА ПОЛІТИКА ТА ФІНАНСОВА БЕЗПЕКА ПІД ЧАС ВІЙНИ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ДЕРЖАВНА ФІНАНСОВА ПОЛІТИКА ТА ФІНАНСОВА БЕЗПЕКА ПІД ЧАС ВІЙНИ

21.12.2022 23:57

[12. Державне управління]

Автор: Поляк - Свергун Мар'яна, кандидат економічних наук, Чортківський навчально-науковий інститут підприємництва і бізнесу Західноукраїнського національного університету, м. Чортків, Україна


Політична діяльність держави проявляється в усіх сферах життя і насамперед торкається фінансової сфери. Як один із компонентів економічної політики, фінансова політика України отримала значний прогрес і увагу протягом останніх років як з боку органів державної влади, так і з боку іноземних кредиторів, таких як МВФ, Світовий банк і Європейський Союз. Під впливом останнього в Україні в останні роки проводилися великі реформи, незалежно від того, чи містилися вони в програмах реформ, підготовлених українською владою, чи в документах, складених цими установами. Основними цілями цих змін були прозорість бюджетного процесу, бюджетна консолідація, посилення фінансового та бюджетного контролю, запровадження багаторічного бюджетного планування та розробка довгострокової політики державного боргу.

В умовах сучасної війни докорінно змінилася ситуація навколо всієї бюджетної політики, а також сектору економіки держави в цілому на потреби ведення війни та бойових дій. Змінилися фіскальні пріоритети для потреб оперативного забезпечення та для належного та постійного виконання місцевих бюджетів. З метою забезпечення ефективного функціонування бюджетної сфери та задоволення життєво важливих потреб українців у період воєнних дій органи державної влади (Офіс Президента України, Уряд, Верховна Рада України, РНБО та інші) змушені приймати швидкі, ефективні та оперативні рішення для підтримки фінансової стабільності держави.

Сьогодні зміни до місцевого бюджету приймаються не лише виконавчими комітетами міських рад, місцевими державними адміністраціями, а й військово-цивільними чи військовими адміністраціями за поданням місцевих фінансових органів без ухвалення відповідного рішення Верховної Ради. Перерозподіл видатків бюджету та надання кредитів з бюджету в рамках бюджетних програм, у тому числі резервного фонду бюджету, додаткових дотацій та субсидій, у межах бюджетного призначення головного розпорядника бюджетних коштів, а також збільшення належного розвитку зменшення інших видатків здійснюється без погодження з відповідною комісією міської ради.

Виконавчі комітети міських рад, місцеві державні адміністрації, військово-цивільні адміністрації або військові адміністрації можуть приймати рішення про передачу коштів з місцевого бюджету до державного бюджету з метою відсічі збройній агресії Російської Федерації проти України. Грошові перекази між місцевими домогосподарствами тепер можливі без підписання договору.

Проекти місцевих бюджетів затверджуються постановами виконавчих комітетів відповідних місцевих рад або розпорядженнями місцевих державних адміністрацій, військово-цивільних адміністрацій чи військових адміністрацій. Перевірки Державною аудиторською службою виконання міських бюджетів не проводяться, розпочаті перевірки припиняються [1].

Обсяг резервного фонду бюджету може бути перевищений більш ніж на 1% обсягу видатків відповідного бюджету [2]. Крім того, видатки міського бюджету спрямовуються також на реалізацію програм і заходів щодо організації та діяльності добровольчих формувань територіальної оборони на підтримку внутрішньо переміщених осіб та/або евакуйованих осіб [3].

Для покриття витрат місцевих бюджетів на оплату комунальних послуг, спожитих у будинках (приміщеннях) комунальної власності, в яких проживають тимчасово переміщені особи, місцевим бюджетам надається відповідна компенсація за рахунок коштів резервного фонду на безоплатній основі.

Масштабна війна Росії проти України кинула новий виклик економічній безпеці України. Зі збільшенням масштабів і тривалості агресивних військових дій виникає все більше загроз, пов’язаних із забезпеченням фінансової безпеки держави. Країна зазнає великих втрат у вигляді людських жертв, матеріальних і фінансових втрат, погіршення стану навколишнього середовища та загрози екологічної катастрофи. Нині головною умовою збереження фінансової безпеки держави є забезпечення військової безпеки країни та зміцнення могутності Збройних Сил України. Сьогодні економіка України, як і фінансова система, трансформується та адаптується до умов війни. Фактично немає жодної складової національної безпеки країни, яка б прямо не залежала від рівня фінансової безпеки держави.

Основною проблемою забезпечення економічної безпеки є проблема виявлення та оцінки рівня загроз у фінансовій сфері. Загрози фінансовій безпеці України – це сукупність умов і факторів, що загрожують життєво важливим фінансовим інтересам держави, утруднюють саморегулювання фінансової системи та спричиняють перевищення граничних показників фінансових показників. Окрім «старих» загроз фінансовій безпеці України, як-от високий рівень тіньової економіки, корупція, рейдерство, офшоризація (непродуктивний відтік капіталу), тіньова парадержава, основною загрозою фінансовій безпеці України є російсько-українська війна. Завданням держави у зв’язку із забезпеченням необхідного фінансово-економічного рівня є моніторинг та виявлення загроз, вимірювання їх масштабів, вжиття адекватних заходів щодо запобігання та усунення загроз та негативних наслідків їх впливу.

Фінансова безпека забезпечується шляхом проведення збалансованої державної фінансової політики відповідно до доктрин, концепцій, стратегій і програм, прийнятих у встановленому політичному, економічному, фінансовому, соціальному, інформаційному та іншому порядку. Фінансова безпека не є статичною, на систему безпеки впливає конкретна ситуація, що складається на певному етапі соціально-економічного та політичного розвитку суспільства, наприклад: пандемія, або в конкретному випадку – війна [5].

Важливим змістом зміцнення системи фінансової безпеки є процес її інституціоналізації, який має здійснюватися за такими напрямками: створення інститутів, які сприятимуть підвищенню фінансового потенціалу національної економіки та створюватимуть умови для його максимальної реалізації; Проведення заходів інституційного характеру з метою зниження ризиків, особливо в умовах війни тощо. Під інституційними основами забезпечення фінансової безпеки держави слід розуміти сукупність інституцій, закладів та організаційно-правових норм і правил, закони та процедури, які в сукупності цілеспрямовано утворюють інституційний механізм фінансової політики, який є ефективним інструментом у системі державного регулювання та позитивно впливає на фінансові процеси. забезпечення реалізації фіскальної політики для захисту фінансових інтересів України. Зокрема, це стосується інституційно-правового, інституційно-організаційного та інституційно-кадрового забезпечення державних фінансів.

З метою забезпечення фінансової безпеки України необхідно розробити та реалізувати низку заходів щодо стимулювання участі фінансових установ у сприянні захисту України, національних фінансових інтересів, макрофінансової стабільності, розвитку вітчизняного бізнесу, та ін. Здійснення низки інституційно-правових, організаційних та кадрових заходів сприятиме посиленню ролі фінансових установ у системі зміцнення фінансової безпеки держави в умовах російсько-української війни.

Військова агресія Росії проти України зруйнувала існуючу структуру не лише європейської, а й глобальної безпеки. Це свідчить про нагальну потребу розбудови нових міжнародних інститутів системи безпеки, що обов’язково вплине на формування нової національної системи, зокрема фінансової безпеки України, яка є вирішальним чинником забезпечення військової безпеки країни, зміцнення потужність Збройних Сил України, зокрема, важливий фактор для сталого розвитку економічних країн.

Сьогодні, відповідно до зазначених змін, у середньостроковій перспективі можна передбачити: розвиток сфери безпеки і оборони з урахуванням вимог, заснованих на принципах і стандартах НАТО; розвиток існуючих та формування перспективних спроможностей Збройних Сил України та інших органів сектору безпеки і оборони, забезпечення стримування, стійкості та відсічі збройній агресії проти України та протидії гібридним загрозам; Підвищення боєготовності військ, у тому числі шляхом їх поступового переведення на професійне базування та оснащення найсучаснішими системами озброєння; Розвиток територіальної оборони як цілісної системи, удосконалення системи управління та всебічного забезпечення нею; Посилення можливостей національної системи кібербезпеки щодо ефективної протидії кіберзагрозам у сучасному безпековому середовищі; створити безпечне середовище для проживання людей забезпечують захист прав і свобод людини.

Україна йде вперед, незважаючи на всі спроби ворога перешкодити її економічному чи інформаційному розвитку. Потрібно розуміти, що всі поточні зміни в законодавстві так чи інакше відображають воєнний стан в країні. Якщо розглядати податкову політику, яка є одним із напрямів державної фіскальної політики, то до війни поняття державного суверенітету було пов’язане з тенденцією до централізації повноважень у податковій сфері, сьогодні поняття державного суверенітету слід вводити з зміни податкового законодавства з метою досягнення максимального оздоровлення та сприяння економічній діяльності малого та середнього підприємництва [6].

Отже, фінансова політика України у 2022 році – це політика національної оборони та безпеки, політика у справах ветеранів, реінтеграції. На виконання вимог статті 35 Закону України «Про національну безпеку України» на 2022-2024 роки на сектор безпеки і оборони планується спрямувати ресурси в обсязі не менше 5 відсотків планового ВВП [4].

Зазначені обсяги видатків використовуються при підготовці проектів законів про державний бюджет України за відповідний рік, враховуючи рішення РНБО, військово-політичну обстановку та зміни податкового законодавства, які дозволяють збільшити надходження до державного бюджету.

Висновки. Усі ці зміни у фінансовій політиці в реаліях сьогодення є оперативними та виваженими кроками органів державної влади. Економіка України проходить воєнне випробування, і, незважаючи на досить нейтральні показники загального економічного розвитку останніх років, фінансово-економічний рівень сьогодні є стабільним і незмінним, що також означає високий професіоналізм державно-політичних рішень, а також професіоналізм і стійкість збройних сил України, які нині перебувають в епіцентрі найбільшого збройного конфлікту з часів Другої світової війни. Стратегія і тактика фінансової політики повинні бути пов'язані між собою. Фінансова стратегія – це довгостроковий курс фінансової політики, розрахований на перспективу і забезпечує вирішення основних завдань, визначених економічною та соціальною стратегією. А фінансова тактика має бути спрямована на вирішення поточних завдань розвитку країни шляхом своєчасного перерозподілу коштів.

ЛІТЕРАТУРА

1. Деякі питання формування та виконання місцевих бюджетів у період воєнного стану: Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2022 р. № 252. URL: https://www.kmu.gov.ua/npas/deyaki-pitannya-formuvannya-ta-vikonannya-miscevih-byudzhetiv-u-period-voyennogo-stanu-252 

2. Бюджетний кодекс України від 21.03.2022 р. № 2456-VI. URL: https://zakon.rada.gov. ua/laws/show/2456-17

3. Про внесення змін до Порядку зарахування частини акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального до загального фонду відповідних бюджетів місцевого самоврядування: Постанова Кабінету Міністрів України від 09 березня 2022 р. № 246. URL: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennya-zmin-do-poryadku- zarahuvannya-chastini-akciznogo-podatku-z-viroblenogo-v-ukrayini-ta-vvezenogo-na-mitnu-teritoriyu-ukrayini-palnogo-do-zagalnogo-fondu-vidpovidnih-byudzhetiv-246

4. Про національну безпеку України: Закон України від 24.11.2021 р. № 2469-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19#Text 

5. Варналій З. С. Економічна безпекологія в умовах глобалізаційних викликів і загроз. Економічна безпека: держава, регіон, підприємство: Матеріали VI Всеукраїнської науково-практичної Інтернет-конференції, 21 грудня 2020 р. - 21 січня 2021 р. Полтава: НУПП, 2021. С. 34-39.

6. Вдовічен В., Бабін І. Правова природа податкових повноважень органів місцевого самоврядування. Підприємництво, господарство і право. № 5. 2021. С. 151-155



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота