ПРАГМАТИЧНА АДАПТАЦІЯ НАЗВ АНГЛОМОВНИХ ФІЛЬМІВ ПРИ ПЕРЕКЛАДІ НА УКРАЇНСЬКУ МОВУ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ПРАГМАТИЧНА АДАПТАЦІЯ НАЗВ АНГЛОМОВНИХ ФІЛЬМІВ ПРИ ПЕРЕКЛАДІ НА УКРАЇНСЬКУ МОВУ

23.12.2022 10:26

[8. Філологічні науки]

Автор: Сеньків Ірина Дмитрівна, асистент кафедри теорії і практики перекладу, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка


У зв'язку з відмінностями культур і мов деякі назви фільмів неможливо перекласти дослівно. Це пов'язано як з реаліями, так і з наявністю специфічного мовного матеріалу – фразеологізмів, авторських окказіоналізмів, омонімів, тощо. Часто при їх перекладі, для збереження прагматичного смислу оригінальної назви застосовується адаптація.

Поняття адаптації охоплює набір перекладацьких операцій, результатом яких є текст, який не повністю визнається перекладом, але певним чином відображає оригінальний текст у повному його обсязі та відповідає очікуванням реципієнта  [8, с. 96-102].

Найвідоміше визначення було сформульоване Ж. Віне та Ж. Дарбельне у 1958 році. Вони розглядали адаптацію як перекладацьку процедуру: адаптація – це процедура, що може використовуватись у випадках, коли контекст оригінального тексту не існує у культурі цільового тексту, вимагаючи певну форму перетворення [60, с.157]. 

Ми розглядаємо адаптацію як набір певних перекладацьких операцій для відтворення оригіналу із збереженням його прагматичного ефекту, беручи до уваги мовні, соціальні і культурні особливості цільової аудиторії. Для перекладу фільмонімів перекладач може застосовувати прагматичну та жанрову адаптацію. Причиною застосування прагматичної адаптації є те, що еквівалентне відтворення фільмоніма не завжди забезпечує передачу його прагматичного потенціалу. Це зумовлено тим, що реципієнти фільмоніма належать до різних культур, відтак те, що цілком зрозуміле глядачам оригіналу, може бути незрозумілим глядачам перекладу, внаслідок відсутності у них необхідних фонових знань. Або ж у фільмі наявні елементи, які неможливо дослівно перекласти на цільову мову, наприклад фразеологізми, сленг, гра слів, тощо. В обох випадках перекладачеві доводиться вдаватися до прагматичної адаптації – вносити у назву необхідні зміни, які забезпечать адекватне розуміння та передачу прагматичного потенціалу назви фільму. 

За В. Демецькою до умов застосування перекладацької адаптації належать такі:

1) прагматична функція тексту стає домінантною; 

2) текст перекладу зорієнтовано на стереотипи очікування носіїв мови  реципієнта та культури реципієнта; 

3) ступінь віддаленості/близькості мов і культур, що контактують, визначає  наявність/відсутність стереотипів очікування того чи іншого прагматичного типу тексту [9, с. 20].

У випадку прагматичної адаптації важливою є орієнтація на реципієнта. Тому перекладач може як додавати роз’яснювальну інформацію, так і навпаки, вилучати елементи, які на його думку є надлишковими або зайвими.  Лише у такому випадку вдасться досягнути бажаного комунікативно-прагматичного впливу на цільову аудиторію.

Наприклад драма «360» (2011) була перекладена українською мовою як «Калейдоскоп кохання» із застосуванням прагматичної адаптації. У назві ця цифра досить символічна і розуміється як 360 градусів, тому що фільм розповідає про групу людей із різних соціальних прошарків, різних міст та країн – Відня, Парижа, Лондона, Берліна, Денвера та їхні стосунки один з одним, що перетинаються впродовж фільму. Проте навряд чи така назва була б зрозумілою для цільової аудиторії чи привернула увагу, тому перекладачі вжили слово калейдоскоп, яке в українській мові використовується в переносному значенні як швидка зміна явищ, осіб, подій. Таким чином воно краще передає прагматичний зміст назви, а слово кохання уточнює, про які саме стосунки йтиме мова.

Яскравим прикладом є відома романтична драма, знята за романом Ніколаса Спаркса, – «The Notebook» (2004). В українській мові слово notebook має такі відповідники: записна книжка, записник; блокнот, а означений артикль взагалі важко передати, адже в українській мові він відсутній. Тому дослівний переклад цієї назви звучав би незрозуміло та дивно, не кажучи вже про те, що він зовсім не передавав би прагматичний потенціал оригінальної назви. Саме тому в українському прокаті фільм вийшов під назвою «Щоденник пам’яті». Слово щоденник досить близьке за семантичним значенням до слова блокнот, а словосполучення щоденник пам’яті наштовхує глядача на думку, що це не просто щоденник, а річ, що має певну нематеріальну цінність. У стрічці літній чоловік читає одну й ту ж історію із свого записника жінці. Згодом ми дізнаємось, що це його дружина, яка втратила пам’ять. Вона згадує, що поряд її чоловік, лише ненадовго – завдяки історіям їхньої молодості із записника. 

Невдалим прикладом прагматичної адаптації вважаємо переклад фільмоніма «The Shawshank Redemption» (1994) – «Втеча з Шоушенка». Словниковими відповідниками слова redemption в українській мові є:  порятунок, звільнення, визволення; спокута. Проте перекладачі вирішили не використовувати їх, а натомість розширили когнітивну інформацію. Це призвело до того, що назва фактично розкриває глядачу сюжет фільму. Адже вже на початку фільму стає відомо, що Шоушенк – це в’язниця, тому глядач вже з перших хвилин очікує, що відбудеться якась втеча.

Ще один випадок застосування прагматичної адаптації – британський фільм «Trainspotting» (1996). У ньому чотирьох друзів об’єднує залежність від наркотиків, а оскільки живуть вони на околицях Единбургу, біля старого покинутого залізничного вокзалу, то використовують його у власних цілях. Під час одного з їхніх візитів хтось іронічно запитує їх, чи бува не на поїзди вони прийшли подивитись, тому що trainspotting – це хобі, під час якого людина відстежує поїзди та записує номер кожного локомотива. Це й дало назву фільму. Оскільки в Україні таке хобі практично не відоме, то дослівний переклад не тільки не давав би ніякого уявлення про зміст фільму, а й був би зовсім не відомим пересічному глядачеві. Натомість перекладачі вирішили застосувати у назві асоціацію про наркотичну залежність зі словом голка і переклали назву як  «На голці». 

Невдалим прикладом використання прагматичної адаптації вважаємо і переклад назви фільму «Inception» (2010). У цьому науково-фантастичному трилері термін inception означає процес зародження ідеї, розміщення її в чужій свідомості, тобто адекватними є відповідники вкорінення, проникнення, впровадження, зародження. Натомість українські перекладачі чомусь вирішили обрати найперший у словниковому ряді відповідник цього слова і переклали назву як «Початок».

Таким чином, прагматична адаптація передбачає внесення до назви необхідних змін, які забезпечать адекватне розуміння та передачу прагматичного потенціалу назви фільму, особливо у випадку, якщо дослівний переклад недоречний. Загалом у перекладі кінотексту та назв кінострічок останніх років прослідковуємо тенденцію до відтворення прагматичного потенціалу назви, а не просто еквівалентного перекладу. Проте успішність відтворення цього потенціалу багато в чому залежить від лінгвокультурної та перекладацької компетенції перекладача.

Література:

1. Демецька В. В. Адаптація як поняття перекладознавства й культурології. Вісник Сумського держ. ун-ту. Сер. Філол. науки. 2007. № 1. С. 96-102.

2. Демецька В. В. Теорія адаптації в перекладі : автореф. дис. … канд. філол. наук: 10.02.16. Київ, 2008. 27 с.

3. Vinay J. P. Stylistique Comparee du Francais et de l' anglais. Medofe de traduccion. Paris. Didier et Montreal, Beauchemin, 1958. 331p.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота