БЛОКЧЕЙН ТЕХНОЛОГІЇ В СФЕРІ МІЖНАРОДНОГО АРБІТРАЖУ: ВПЛИВ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

БЛОКЧЕЙН ТЕХНОЛОГІЇ В СФЕРІ МІЖНАРОДНОГО АРБІТРАЖУ: ВПЛИВ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

25.12.2022 00:58

[2. Юридичні науки]

Автор: Данишенко Діана Ігорівна, студентка, Київський національний університет імені Т. Г. Шевченка


Кожного року зростає інтерес до блокчейн технологій. Кожен неодноразово чув криптовалюту. Відповідно до дослідження сінгапурського провайдера криптовалютних послуг, приблизно 320 мільйонів людей є користувачами криптовалюти в 2022 році, що на 217% перевищує показники минулого року.

Основою криптовалюти є технологія блокчейн. Витоки створення блокчейну беруть початок в 2008 році після світової кризи. Блокчейн - це технологія зберігання даних в ланцюжку послідовно пов'язаних блоків. Кожен блок містить унікальний код - хеш, а також хеш попереднього блоку в ланцюжку. Після того, як запис додано в ланцюжок, його неможливо змінити.





Ця технологія несе в собі кілька характеристик: прозорість, відкритість (за потреби і закритість) та безпеку. Інформацію про угоди можна зашифрувати і, таким чином, убезпечити від втручання інших сторін.

З року в рік, все більше міжнародних компаній та корпорацій звертаються до блокчейну. Блокчейн технології застосовують в різних сферах, зокрема левова

частка припадає на фінансові технології. Наприклад, J.P. Morgan оголосив, що використовує технологію блокчейн для покращення переказів коштів між банківськими установами по всьому світу, включаючи платежі, що надходять від тайванських банків до банків-одержувачів на інших ринках [5].

В свою чергу, блокчейн технології в Україні користуються неабиякою популярністю. Україна входить в трійку країн по кількості користувачів криптовалюти в світі. Складно не оцінити внесок криптоспільноти в підтримку країни зараз. З початку війни, розпочатої державою агресором, було створено криптофонд для підтримки Збройних Сил України.

Найбільший в Україні криптофонд Aid For Ukraine, запущений блокчейн- компанією Everstake, криптобіржа FTX та українська криптоплатформа KUNA за підтримки Міністерства цифрової трансформації, з 15 березня зібрав 601 біткоїнів, що складає приблизно 12 мільйонів доларів [8].

Немає сумнівів, що використання технологій блокчейн вплинуло на сферу міжнародного арбітражу. Ця технологічна революція була безпрецедентно прискорена пандемією.

З однієї сторони, блокчейн технології використовують для покращення діяльності установ. Кібербезпека є іншим питанням, яке набуває все більшого значення в міжнародному арбітражі, зважаючи на часто високі ставки, а також чутливість та комерційну цінність документів, що розглядаються. Арбітражні інституції, як і будь-які інші організації, є вразливими до порушень кібербезпеки. Як конкретний випадок, що демонструє недоліки сучасної моделі міжнародного арбітражу, є кейс 2015 року, коли веб-сайт Постійної палати третейського суду був зламаний під час важливого слухання щодо морського кордону між Китаєм та Філіппінами [6].

Технологію блокчейн також використовують для оптимізації управління справами, забезпечуючи безпечне завантаження та зберігання документів, точне позначення часу та їх незмінність. Документи з цифровим підписом і позначкою часу ускладнюють доступ хакерів до них та їх фальсифікацію. Шифрування документів у такий спосіб не обов'язково вимагає використання блокчейну, але використання блокчейну для забезпечення незмінності та виявлення спроб підробки даних може потенційно зробити платформу більш захищеною, ніж традиційний електронний інструмент управління справами.

Саме з метою безпечного та оперативного управління справами, Лондонська палата арбітражу та посередництва (LCAM) вирішила застосовувати в своїй діяльності технологію блокчейн, і таким чином, стала першою арбітражною інституцією, яка функціонує із застосуванням блокчейну [4].

Арбітраж може бути ідеальною системою вирішення спорів, пов'язаних з технологією блокчейн. Арбітраж має ряд переваг для вирішення спорів, що виникають у зв'язку з використанням технології блокчейн. По-перше, він краще пристосований для вирішення питань юрисдикції, коли суб'єкти, що використовують блокчейн для обміну інформацією між собою, знаходяться в різних правових системах. По-друге, свобода вибору арбітрів, здатних розуміти обмеження мови кодування при визначенні таких намірів, стане дуже цінною.

Сутність блокчейн-арбітражу полягає в тому, що сторони, як правило, не залежать від місця проведення арбітражу, а будь-яка інформація, обмін якою відбувається, є захищеною технологією блокчейн. Головна відмінність від класичного арбітражу у предметі спору – смарт-контракт, криптовалюта, або будь-який інший предмет на блокчейні [7].

На сьогоднішній день, уже створені певні блокчейн-арбітражні платформи, які побудовані на принципах децентралізації та надають доступні та ефективні послуги з вирішення спорів. Серед таких платформ Mattereum, LTO Network, Sagewise, Kleros, Blockchain Arbitration Forum, Jury.Online, Enigma, and Monetha.

Деякі із них сприяють автоматичному виконанню арбітражних рішень, формулюючи арбітражні рішення у вигляді смарт-контрактів на блокчейні. Це розумні контракти, реалізовані у вигляді електронного документа або коду, який вписано в самоздійснюваний алгоритм у мережі блокчейн, і за настання певних умов він автоматично починає працювати [3].

Код використовується для введення всіх умов договору, укладеного між сторонами угоди, в блокчейн. Зобов'язання учасників надаються в контракті у вигляді "якщо-то" (наприклад: "якщо Сторона А переказує гроші, тоді Сторона

В передає права на квартиру"). Можуть бути два або більше учасники, і вони можуть бути окремими особами або організаціями. Щойно ці умови буде виконано, смарт-контракт самостійно виконує транзакцію і гарантує, що угоду буде дотримано.

Оскільки автоматизація за допомогою смарт-контрактів є повністю цифровою, засіб захисту, передбачений в арбітражному рішенні, також повинен мати цифрову форму виконання. Наприклад, рішення про грошову компенсацію може бути виконане за допомогою смарт-контракту, оскільки гроші можуть бути представлені в цифровому вигляді. Цей смарт-контракт спрямовує кошти, представлені в цифровому вигляді, переказ стороні-переможцю з рахунку, пов'язаного із зазначеним контрактом.

У більшості випадків смарт-контракт пов'язаний з ескроу-рахунком, на який сторони перераховують заздалегідь обумовлену суму. Якщо арбітражне рішення вимагає сплати більшої суми, ніж та, що є на ескроу або пов'язаних рахунках, вони можуть бути змушені звернутися до суду. Однак ця проблема може бути вирішена, якщо арбітраж на основі блокчейну матиме засоби контролю за активами сторін. Цьому може сприяти представлення активів в цифровому вигляді, які потім можуть бути пов'язані зі смарт-контрактом. Наприклад, невзаємозамінні токени (NFT) - це клас цифрових активів, які можуть бути використані для арбітражу на блокчейні. Це цифрові токени, записані в блокчейні, які представляють право власності на унікальні об'єкти [3]. У випадку, якщо сторони розробляють смарт-контракти без надійної правової основи для їх застосування в реальному світі, ці сторони зіткнуться з цілком реальними проблемами у визначенні застосовного законодавства та відповідних органів, які приймають рішення для вирішення їхніх спорів (наприклад, якщо в коді їхнього смарт-контракту є програмна помилка, зовнішнє джерело даних припиняє свою роботу або в майбутньому між сторонами

виникають розбіжності щодо способу виконання програмного забезпечення).

Децентралізований та екстериторіальний характер транзакцій, які відбуваються на блокчейні, робить колізійні питання надзвичайно складними для вирішення.

Україна підписала Нью-Йоркську конвенцію, що передбачає визнання та виконання арбітражних угод та рішень, винесених в інших країнах, та досі відкрите питання, чи буде дана конвенція застосовуватись до спорів, пов’язаних із технологією блокчейн.

Питання виконання рішень в Україні щодо блокчейн індустрії, може стикнутись з додатковою проблемою. Відповідно до ч.6 ст.479 якщо в рішенні міжнародного комерційного арбітражу суму стягнення зазначено в іноземній валюті, суд, який розглядає це клопотання, вказує в своїй ухвалі суму стягнення у валюті, зазначеній в рішенні міжнародного комерційного арбітражу, а за заявою стягувача суд визначає суму стягнення в національній валюті України за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали [2]. Таким чином, залишається незрозумілою можливість і шляхи виконання арбітражних рішень в Україні.

Додаткова проблема полягає в тому, що правовий статус блокчейну наразі не визначено, а ринок віртуальних активів досі не легалізовано. Основним профільним документом є Закон України «Про віртуальні активи». Даний документ формує правове поле для роботи на ринку віртуальних активів: визначає правовий статус, класифікацію, права власності та інші ключові юридичні дефініції; адаптує рекомендації FATF щодо фінансового моніторингу ринку віртуальних активів; визначає перелік професійних постачальників послуг віртуальних активів та їх реєстрацію; визначає регуляторів ринку. Хоча закон вже прийнятий, проте він не набрав чинності. Прикінцевими та перехідними положеннями визначено, що закон набирає чинності з дня набрання чинності законом України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування операцій з віртуальними активами [1]. Відтак законодавець спершу повинен врегулювати податкові питання для легалізації ринку.

Блокчейн індустрія користується неабияким попитом як в світі, так і в Україні. Для подальшого розвитку Україні необхідне правове регулювання та легалізація ринку віртуальних активів. Додатково важливо визначити поняття

«блокчейну» і удосконалити українське законодавство.

Список використаних джерел:

1. Про віртуальні активи: Закон України від 17.02.2022 № 2074-IX, [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. — Режим доступу до ресурсу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2074-20#Text.

2. Цивільний процесуальний кодекс від 18.03.2004 № 1618-IV [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. — Режим доступу до ресурсу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text.

3. Darcy W.E. Allen, Aaron M. Lane & Marta Poblet, ‘The Governance of Blockchain Dispute Resolution’ [Harvard Negotiation Law Review, vol. 25, issue 1, Fall 2019] 75-102.

4. London Chamber of Arbitration and Mediation launches [Електронний ресурс] / LCCI. – 2020. – Режим доступу до ресурсу: https://www.londonchamber.co.uk/news-and-insights/news/press- releases/london-chamber-of-arbitration-and-mediation-(lcam)/.

5. Morgan C. Will the Commercialisation of Blockchain Technologies Change the Face of Arbitration? [Електронний ресурс] / Charlie Morgan. – 2018. – Режим доступу до ресурсу: http://arbitrationblog.kluwerarbitration.com/ 2018/03/05/topic-to-be- confirmed/.

6. Philippines v. China (PCA case number 2013–19) [Електронний ресурс]. – 2016. – Режим доступу до ресурсу: https://docs.pca- cpa.org/2016/07/PH-CN-20160712-Award.pdf

7. Запорожченко А. АРБІТРАЖНИЙ РОЗСУД В УМОВАХ ДІДЖИТАЛІЗАЦІЇ [Електронний ресурс] / Андрій Запорожченко – Режим доступу до ресурсу: http://legalweekly.com.ua/index.php?id=16061&show=news&newsid=124979

8. Скільки криптовалюти на потреби армії задонатили українці з початку війни: статистика [Електронний ресурс]. – 2022. – Режим доступу до ресурсу: https://psm7.com/uk/vojna-s-rossiej/skolko-kriptovalyuty-na- nuzhdy-armii-zadonatili-ukraincy-s-nachala-vojny-statistika.html.




Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота