ФОРМАТИВНИЙ КОНТРОЛЬ НАВИЧОК І ВМІНЬ ФОНЕТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ ПІД ЧАС САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ФОРМАТИВНИЙ КОНТРОЛЬ НАВИЧОК І ВМІНЬ ФОНЕТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ ПІД ЧАС САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

03.02.2023 15:08

[4. Педагогічні науки]

Автор: Свиридюк Віра Петрівна, кандидат педагогічних наук, доцент, Київський національний лінгвістичний університет, м. Київ, Україна


Методисти виокремлюють ряд позицій, на які  повинен звертати увагу викладач під час  управління самостійною роботою, що контролюється через зворотний зв'язок у педагогічному дискурсі, а саме: 

чи виконують студенти саме ті дії, які необхідні для засвоєння іншомовного матеріалу;

чи правильно виконуються завдання;

чи відповідає форма завдань, які виконуються на етапі засвоєння; 

чи формується дія з відповідною мірою узагальнення, компресії, автоматизованості, швидкості виконання тощо (W.Steinig 2015). У зв'язку з цим потрібно, щоб і ті, хто вчаться, мали чітке уявлення про цілі і завдання, які перед ними стоять, уміли нести за них відповідальність, здійснюючи власний вибір темпу, відповідних прямих і непрямих стратегій для самоконтролю і самооцінювання навчально-пізнавальних дій.

 Дії контролю першочергово орієнтовані на правильність і віповідність  формування комунікативних навичок іншомовного спілкування, а, отже, першим етапом у здійсненні контролю/самоконтролю є формування і форматування навчальних процесів для їхнього адекватного оцінювання/самооцінювання поточних, проміжних, підсумкових досягнень.

Апелюючи до праць С.Ю.Ніколаєвої  2008, с.232; А.М.Щукіна 2004, с. 298, звертаємо увагу на функції контролю, які органічно представляють формативний контроль, терміном якого послуговуються здебільшого у європейському освітньо-науковому просторі, а саме: 1) функція зворотного зв'язку, 2) діагностувальна, 3) навчальна, 4) розвивальна, 5) коригувальна, 6) стимулювальна і 7) оцінювальна. Саме формативна оцінка символізує тому, хто вчиться, успіх для подальшого навчання, а не за навчання. Тому, в арсеналі викладача повинен бути набір питань, які визначають феномен процесу організації самостійної роботи студентів-магістрантів і водночас дають  можливість охопити та охарактеризувати багатогранність педагогічної та іншомовної діяльності. Наведемо деякі приклади для моніторингового контролю (Н.П.Басай 2013, с.287), які фокусируются на дотримання навчальних стратегій під час оволодіння іншомовним матеріалом (W.Steinig 2015, c.275):

Яким чином вдається активізувати когнітивні процеси студентів-магістрантів (за допомогою яких методів, технологій, засобів тощо)?

Як впливає на результат навчання індивідуальна, групова робота і кооперативна співпраця у колективі?

Яким чином здійснюється зворотний зв'язок під час  самостійної роботи?

Як часто потрібно звертатись до рідної мови і культури, щоб тематизувати національні феномени з виучуваної мови?

Формативний контроль/самоконтроль передбачає в освітньому процесі перманентність і систематичність, що може відбуватись у таких  його видах: поточному, тематичному, рубіжному. Підсумковий вид контролю вважаємо за доцільне розглянути окремо, оскільки він має на меті виокремити здобутий результат у формуванні  іншомовних навичок і вмінь на рівні міжкультурної комунікації відповідно до вимог Типової програми у контексті із Загальноєвропейськими рекомендаціями для компетентних користувачів мови.

Треба зазначити, що контроль як структурний компонент вправ  набуває  якісних показників під час коригувальних дій для подальшого розвитку іншомовних навичок і вмінь. Відповідно до форми організації контролю викладач передбачає взаємодопомогу серед студентів-магістрантів або індивідуальне самостійне самосприйняття і самокорекцію під час її виконання.  Таким чином, відбувається індивідуальна або фронтальна самоперевірка і самовдосконалення, як запорука успіху і зацікавленості у власних можливостях. Позитивна рефлексія  на виконані завдання студентів-магістрантів освітнього процесу визначає  оцінку і створює передумови працювати над її  покращенням. 

Важливим етапом для здійснення формативного контролю є визначення об'єктів контролю відповідно до рівня формування навичок і вмінь міжкультурної іншомовної комунікативної компетентності (МІКК) майбутніх викладачів. Компетентнісноцентрична парадигма освітньо-виховного процесу зумовлює виокремити знання, навички і вміння, ураховуючи концептуальну модель МІКК, яка складається із: лінгвістичної, лінгвосоціокультурної, дискурсивно-компенсаторної, міжкультурної, професійної компетентностей, а виконання навчально-стратегічних дій на їх основі  будуть показником ефективності/неефективності, доцільності/недоцільності. Успішність здійснення контролю залежить від виокремлених навчальних об'єктів, над якими виконуються мовно-комунікативні, мовленнєво-комунікативні дії  та операції.

У межах мовної компетентності визначаємо  комунікативні  фонетичні навички і вміння як  об’єкти контролю, підставою для яких є Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти (2003), Типова програма з німецької мови та робоча програма з практичної дисципліни німецької мови.  Конкретизуємо знання, навички і вміння,  які визначають мету і завдання  для формування МІКК під час самостійної роботи. Майбутні викладачі здійснюють контроль над набутими знання про:

● звукові одиниці (фонеми) мови і способи їх реалізації у певних контекстах (алофонів);

● фонетичні ознаки, які розрізняють фонеми (дистинктивні ознаки, наприклад, дзвінкості, назадьності, оглушеності, довготи, короткості, лабіалізації);

● фонетичний склад слів (структура складу, відкриті, закриті склади, словесний наголос і тон);

●  фонетику речення (просодію): наголос і ритм фрази (синтагми); три види мелодики;

● фонетичну редукцію (вокалічну редукцію, асиміляцію, елізію).

У процесі контролю/ самоконтролю  навичок  майбутні викладачі можуть здійснювати такі комунікативні дії:

● сприймати на  слух звуки, артикулювати фонеми на рівні слова, слова словосполучення, речення, тексту;

● вимовляти голосні і приголосні звуки відповідно до норм літературної німецької мови в ізольованій і неізольованій позиції;

● дотримуватись під час вимови правильного наголосу у  словах, словосполученнях;

● дотримуватись під час читання, говоріння логічного наголосу реченнях;

● сприймати, артикулювати речення із правильним розподілом на синтагми, дотримуючись низхідної, висхідної та рівної інтонації, пауз, темпу мовлення;

● розрізняти на слух, артикулювати регістри мовлення;

● написання транскрипції слова, словосполучення, речення, тексту;

● розпізнавати на  слух національні варіанти німецької мови.

До  фонетичних умінь відносимо таку комунікативну діяльність, у процесі якої майбутні викладачі здійснюють контроль/ самоконтроль на тим, чи уміють:

● активно дотримуватись нормативної вимови під час говоріння, читання вголос, декламування текстів;

● розпізнавати на слух і використовувати регістри мовлення - дотримуватись фонетико-орфоепічних норм німецької мови;

● забезпечувати успішне формування навичок і вмінь студентів на достатньому рівні;

● розпізнавати на слух і розуміти інформацію під час аудіювання; 

● пояснити правила вимови, посилаючись на нормативну літературу німецьку мову;

● здійснювати контроль на вимовою під час писемного мовлення, де вимова реалізується опосередковано під час планування і внутрішнього промовляння інформації;

Рецептивне і продуктивне опанування зазначених фонетичних основ є складовою частиною МІКК та обов'язковим, щоб успішно взаємодіяти у різних комунікативних ситуаціях. До домінантних вправ для перевірки рівня достатності  фонетичних мовно-комунікативних, мовленнєво-комунікативних дії  та операції відносимо такі:

1. Прослухайте слово. Вимовте його  відповідно до комунікативної ситуації;

2. Прослухайте словосполучення. Позначте фонетичні явища.

3. Прослухайте речення.  Позначте інтонацію.

4. Прослухайте текст. Розставте паузи, розділові знаки. 

5. Прочитайте вірш, уривок з прози вголос, дотримуючись регістрів мовлення.

6. Прослухайте слово. Використайте його як лексичну одиницю або як прагмему.

7. Прослухайте слова, словосполучення. Підкресліть у них довгі і короткі голосні. 

Пропонуємо  автентичну вправу-зразок для формування фонетичних навичок і вмінь та набуття знань,  використовуючи інтернет-технологій під час самостійної роботи майбутніх викладачів.

Мета: удосконалення навичок і вмінь розуміння супрасегментних ознак речення німецькою мовою.

Прийом: доповнення  тексту правила

Aufgabe. Beim Hören des Textes müssen wir die Intentionen, Aussagen, Fragen eines Gesprächspartners angemessen korrekt wahrnehmen und verstehen. 

Folgen Sie dem Link https://learningapps.org/display?v=pmyejm2u320. Vervollständigen Sie eine Regel, was die Melodie ist, damit  aufgefrischtes Wissen und Können Ihnen beim Hören Nutzen bringen können. Worum geht es in dem Text?

Контроль: самоконтроль за допомогою інтерактивного застосунку

Висновки. Отже, виокремлені фонетичні знання, навички і вміння як об’єкти контролю/ самоконтролю слугують майбутнім викладачам засобом моніторингу  за власними навчальними досягненнями. Виконання комунікативних завдань супроводжується мисленнєво-мовленнєвими  діями щодо аналізу і рефлексії коректного використання мови, дотримання національно-культурних норм німецької мови. У такий спосіб майбутні викладачі можуть свідомо контролювати власну траєкторію формування міжкультурної іншомовної комунікативної компетентності.  

Література

Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання.  Науковий редактор українського видання доктор пед.наук, проф. С.Ю.Ніколаєва.-  К.:Ленвіт. -2003. - 157 C.

Лінгводидактичні засади навчання іноземної мови учнів старших класів загальноосвітніх навчальних закладів: навчально-методичний посібник / Редько В. Г., Полонська Т. К., Басай Н. П. [та ін.]; за наук. ред. Редька В. Г. – К. : Педагогічна думка, 2013. – 360 с.

Ніколаєва С.Ю. Основи сучасної методики викладання іноземних мов (схеми і таблиці) : Навчальний посібник. - К. : Ленвіт, 2008. - 285 с.

Щукин А.Н. Обучение иностранным языкам: Теория и практика: Учебное пособие для преподавателей и студентов. - М. : Филоматис, 2004. - 416 с.

Steinig W., Huneke H.-W. Sprachdidaktik Deutsch. Eine Einführung. Grundlagen der Germanistik. Berlin : Erich Schmidt Verlag,  2015. - 336 S.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота