ВПЛИВ ШКІЛЬНОЇ ТРИВОЖНОСТІ НА МОТИВАЦІЮ ДО УСПІХУ В УЧНІВ РАННЬОГО ЮНАЦЬКОГО ВІКУ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ВПЛИВ ШКІЛЬНОЇ ТРИВОЖНОСТІ НА МОТИВАЦІЮ ДО УСПІХУ В УЧНІВ РАННЬОГО ЮНАЦЬКОГО ВІКУ

03.02.2023 15:14

[15. Психологічні науки]

Автор: Гордієнко Наталія Володимирівна, магістрантка спеціальності «Психологія», Поліський національний університет, м. Житомир, Україна Науковий керівник: Гречуха Ірина Анатоліївна, доктор філософії (спеціальність «Психологія»), доцент кафедри психології, Поліський національний університет, м. Житомир, Україна


Питання вивчення рівня тривожності як важливого чинника формування мотивації на досягнення успіху є актуальними на сьогоднішній час. Мотивація досягнення визначається і як рушійна сила діяльності, так і необхідна умова та перевага успішної особистості. Саме від неї залежить інтенсивність та наполегливість діяльності, її цілеспрямованість. Адже для учнів раннього юнацького віку в період професійного самовизначення важливо мати стимул зростання над собою, достатній рівень самоповаги, прагнення до успіхів. За Е. Еріксоном, юнацький вік це криза ідентичності, що складається із низки соціальних та індивідуально-особистісних виборів, ідентифікацій та самовизначень [3]. Освітнє середовище, в якому учень перебуває більшу частину часу, може спричиняти тривожні стани, які є перешкодою на шляху до реалізації знань та здібностей учнів, підвищення рівня самооцінки.

За результатами дослідження мотивації до успіху учнів ДНЗ “Новоград-Волинське вище професійне училище” було встановлено, що у більшості учнів (49% респондентів І курсу та 57% ІІ курсу) спостерігається середній рівень мотивації до успіху. Маючи такий рівень мотивації учень не боїться ризикувати, він не скований у своїх діях, бо можлива невдача не надто хвилює його. Помірно високий рівень мотивації досягнення успіху було встановлено у 24% респондентів І курсу та 19% ІІ курсу. Такі особи здатні йти на ризик для досягнення бажаного, схильні орієнтуватися на власні сили, гнучко і наполегливо добиватися поставленої мети. Їм властива ініціативність, активність, наполегливість у досягненні поставлених цілей, здатність долати перешкоди. Продуктивність навчальної діяльності у таких учнів не залежить від зовнішнього локусу контролю, а притаманне домінування внутрішніх мотивів.

Низький рівень мотивації було виявлено у 21% респондентів І курсу і 14% ІІ курсу. Характерними рисами для таких учнів є невпевненість у собі, відчуття дискомфорту від подолання перешкод, домінування зовнішньої мотивації над внутрішньою, орієнтованість на уникнення помилки.

Визначення наявності статистично значущих відмінностей між показниками мотивації до успіху серед учнів І та ІІ курсу навчання здійснювалося із врахуванням демографічних особливостей (сільська місцевість / місто) та за статусом сім’ї в якій вони виховуються (повна/ не повна), але без врахування чинника курсу навчання.

Достовірні значущі відмінності було встановлено у показнику мотивації на успіх (t=-1,687; p≤ 0,10) у групі досліджуваних «не повна сім’я». Згідно цього показника ми можемо передбачити, що учні із не повних сімей значно більше вмотивовані на досягнення успіху, адже в житті їм доводиться спиратися більше на власні сили на шляху до самореалізації. Вони вирізняються наполегливістю та цілеспрямованістю у досягненні мети, але залежні від схвалення і визнання соціумом.

За результатами дослідження рівня тривожності за методикою «Шкала Спілбергера – Ханіна», яка дозволила діагностувати два типи тривожності: особистісну та реактивну, високий показник реактивної тривожності було встановлено у 47% на І курсі та 39% на ІІ курсі. Такі дані говорять про наявність переживань та страхів в учнів, які виражаються у відчутті дискомфорту, почутті скутості на фізичному рівні, невпевненості, тиску ситуації та проявляються у вербальних та невербальних ознаках і вказують на наявні емоційні переживання. Помірний показник рівня ситуативної тривожності було встановлено у 32% респондентів І курсу та  у 43%  ІІ курсу і відповідно низький рівень тривожності спостерігається у 21% на І та 19% учнів на другому курсі.  

Слід зазначити, що показник реактивної тривожності у більшості досліджуваних значно вище показника особистісної тривожності. Помірний рівень особистісної тривожності становить 43% на обох курсах, низький рівень 52% також на обох курсах, високий рівень особистої тривожності відсутній на І та ІІ курсах, що свідчить про легкість та безпечність прийняття життя та життєвих ситуацій.

Переважання високого рівня реактивної тривожності та середнього рівня мотивації до успіху при низькому рівні особистісної тривожності вказує на те, що наявність тривоги ніяк не впливає на самооцінку, когнітивну, фізичну сферу, ставлення до майбутнього таких учнів.

Список використаних джерел:

1. Гавришин Т.В. Вивчення проблеми тривожності старшокласників у навчально-виховному процесі. Збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія «Психологія». Дрогобич: Редакційно-видавничий відділ ДДПУ імені Івана Франка, 2017. Випуск 41. 222 с. Електронний ресурс: URL: https://dspu.edu.ua/filos_gum/wp-content/uploads/2016/04/2015_1.pdf (дата відвідування 01.06.22)

2. Краєва, О. Криза ідентичності підліткового віку та її роль у становленні зрілої особистості.  Збірник наукових праць Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Інституту психології імені Г.С. Костюка АПН України "Проблеми сучасної психології", 2019. Випуск 7. Електронний ресурс: URL: https://doi.org/10.32626/2227-6246.2010-7.%p

3. Ясточкіна І.А. Особистісні чинники тривожності у ранньому юнацькому віці. Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. За ред. С.Д. Максименка. Т.ХІІ, част. 6. К., 2010. С. 490-499.






Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота