НАЙБІЛЬШ ПОПУЛЯРНІ І ЕФЕКТИВНІ МЕТОДИ ВИВЧЕННЯ МОВ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

НАЙБІЛЬШ ПОПУЛЯРНІ І ЕФЕКТИВНІ МЕТОДИ ВИВЧЕННЯ МОВ

01.03.2023 21:05

[8. Філологічні науки]

Автор: Трепез Юлія Олександрівна, викладач, Державний податковий університет


Ряд існуючих методик і методів викладання мов допомагає викладачам організувати робочий процес та виділити для себе певні педагогічні принцип. Структура будь-якої мови світу з часом змінюється і у зв’язку з цим змінюються підходи їх викладання. Можна виділити декілька основних та ефективних методів викладання мов в сучасному світі, а саме: академічний метод, нативний спосіб (за теорією Крашана) та комунікативно-інтерактивний.

Академічний спосіб вивчення є більш організованим та структурованим і потребує контролю зі сторони викладача. На кожному заняття має бути задіяно чотири види мовленнєвої діяльності – читання, аудіювання (слухання і розуміння), говоріння і письмо. Однак, можна зазначити, що способи подачі матеріалу для вивчення мови є різноманітними. Вивчаючі потребують не глибинного, системного вивчення мови, яке пропонують традиційні академічні програми, а можливості негайно застосовувати отримані знання на практиці.

Один із таких підходів є «комунікативний» (від англійської communicate) і з’явився він в 60-70х роках минулого століття у Британії, коли англійська мова почала набувати статусу мови міжнародного спілкування. В певній мірі такий метод можна вважати інтерактивним, метою якого є оволодіння навичками розмовної мови та сприйняттям її на слух. Комунікативний метод викладання є одним з найефективніших через запит і потребу вивчаючих саме умінню спілкуватися з різними представниками іноземних культур та носіями даної мови. В сучасному світі люди розглядають іноземну мову в першу чергу як засіб комунікації. Більшу частину занять займає розмовна мова, хоча читання й письмо вивчаються теж. Викладачі в основному не розмовляють, а слухають і спрямовують хід заняття [2]. Також, комунікативний спосіб, аби зробити його більш ефективнішим, пов’язують з інтерактивним методом, котрий допомагає працювати з матеріалом змінюючи форми його подачі. Наприклад, кросворд, настільні ігри, використання сучасного відеоматеріалу з популярних медіа платформ як Ютуб (англійською YouTube) чи “TED talks”. 

Повертаючись до академічного методу викладання, він безперечно є ефективним, наприклад, коли ви маєте за мету підготуватися до здачі іспиту, вступити до іноземного університету або просто прискорити вивчення мови, використовуючи академічний спосіб як додатковий. В сучасності, викладачі модернізують академічний спосіб викладання комбінуючи його з іншими різноманітними методами аби зацікавити вивчаючого і досягти результатів. Академічний спосіб можна вважати адаптивним методом. Не дивлячись на загально прийняті норми його використання за традиційними канонами у  вищих навчальних закладах, викладачі можуть користуватися будь-якими іншими методами, комбінувати їх з академічним аби досягти успіху  у вивченні мови студентами і тим самим мотивувати їх бути активними на заняттях.

В 1977 році Стівен Крашен, американський лінгвіст, зазначив, що є різниця між «навчанням» та «набуттям». Навчання – це методичне повторювання інформації у контрольованому середовищі з поступовим підвищенням складності, це саме академічний метод викладання. На відміну від нього «набуття» є природним процесом – це коли усі правила, звуки, слова мозок розбирає сам без допомоги підручника і саме такий процес ми проходимо коли вивчаємо свою першу мову. Стівен Крашен сказав, що ми можемо застосувати принципи вивчення наших перших мов вивчаючи будь-яку іноземну мову незалежно від нашого віку і таким чином прискорити процес навчання та поліпшити запам’ятовування. Такий метод вивчення є нативним. [1,3]

Теорію Стівена Крашена ще називають гіпотезою введення чи «модель монітора», - це група з п’яти гіпотез. Цей спосіб саме для тих, хто вивчає мову для власного задоволення. Основна суть цієї теорії така: «Якщо дати мозку можливість вивчити мову самостійно – він її вивчить» [1,3]. Вивчаючі зосереджуються на розрізненні та спогляданні мовного матеріалу, як діти від народження до трьох років, аби мозок підготував себе до наступного етапу – формування словникового запасу через призму «бачу - називаю». Тобто, спочатку вам треба оточити себе мовою, наприклад, слухати елементарні діалоги не змушуючи себе їх вчити чи запам’ятовувати. Таким чином мозок звикає до мови. Завантажте різні додатки на телефон (LingQ, Duolingo) та оберіть подкасти для початківців і намагайтеся зрозуміти суть, а не кожне слово. Якщо у вас вже є мовна база та бажання, то можна робити різні тести, наприклад на сайті “test-english” (https://test-english.com/), або будь-який інший який знайдете в Інтернеті. Коли будете готові, переведіть ваш телефон на англійську мову. Основною задачею тут є «слухання та сприйняття» з подальшим ускладненням. Приєднайтеся до мовної групи в соціальних мережах чи підіть до мовного клубу (“speaking club”), навіть якщо просто посидіти послухати і випити кави. Як варіант, можна завантажити програму для обміну мовами, наприклад “Tandem”. Дивіться фільми з англійськими субтитрами та не фіксуйте увагу на словах, навчіться розуміти загальну суть і здогадуватися про що йдеться згідно з відео контентом. Головне – це чути і бачити мову яку вивчаєте і не перекладати слова, а асоціювати їх з ситуацією або картинкою, вгадайте з контексту, загугліть тлумачення. 

Дайте мозку час перебудуватися і сформувати мовне ядро (приблизно 9 місяців) – це загальне уявлення про те як працює мова. До поки ядро не сформується ви будете все забувати, плутати, намагатися перекладати, однак після його формування ви заговорите без перекладу чи затримки. [1]

Далі, основним є створення активного словникового запасу, але це не самі вживані 100 слів список яких ви знайшли в Інтернеті, а саме ті, котрими ви користуєтесь у повсякденному житті рідною мовою. Списки, картки, словники – це академічний метод. Не вивчайте слова чи фрази, не переживайте, що не пам’ятайте їх, вони почнуть «прилипати» - формуватиметься коло активного словникового запасу. Вивчення мови це не про запам’ятовування, вивчення мови це процес в якому ви наново пізнаєте світ через призму, через її культури, мову, форму. Так само як ми вивчаємо нашу рідну мову. [1]

Найефективніший спосіб вивчення мов – це поєднання та комбінування різних методів, котрі вам більше імпонують. Однак, слід пам’ятати, що найголовнішим тут є цілі, а саме, задайте собі питання для чого ви вивчаєте ту чи іншу мову і відштовхуйтесь від вашої відповіді аби йти вперед та досягти результатів.

Інтернет-джерела:

1. Відео подкаст: «Як мозок вивчає мови». Еля Муравські. - https://www.youtube.com/watch?v=Kzv6IfLTWdU&list=LL&index=3 

2. Стаття «Комунікативний метод вивчення іноземних мов» - https://osvita.ua/languages/tehnol/452/ 

3. “Comprehensible Input and Krashen's theory”, Robert Patrick? published by Cambridge University Press, 2019 - 

https://www.cambridge.org/core/journals/journal-of-classics-teaching/article/comprehensible-input-and-krashens-theory/2308987050E8D31E3986B530D4B02F6F 



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота