РОЛЬ ДИДЖИТАЛІЗАЦІЇ У ВИКЛАДАННІ ІНОЗЕМНИХ МОВ - Наукові конференції

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

РОЛЬ ДИДЖИТАЛІЗАЦІЇ У ВИКЛАДАННІ ІНОЗЕМНИХ МОВ

22.03.2023 18:53

[8. Філологічні науки]

Автор: Михайлова Неля Олексіївна, старший викладач, Державний торговельно-економічний університет; Кохан Олена Миколаївна, старший викладач, Державний торговельно-економічний університет, м. Київ



ORCID: 0000-0001-5401-203X Nelia Mykhailova


ORCID: 0000-0002-0705-3071 Olena Kokhan 


В нашому сьогоденні електронні комунікаційні пристрої, такі як комп’ютери, ноутбуки, мобільні телефони, глобальна система зв’язку, Інтернет та інші технології, а саме відео- та аудіоконференції, відеотелефонія, веб-трансляції та чати, стали невід’ємною частиною в сфері навчання, а також і в інших суспільних сферах. Технологічне навчання, як процес навчання за допомогою електронних технологій, суттєво розширило можливості вивчення іноземних мов, завдяки чому воно більше не обмежується лише традиційним навчальним середовищем. Технологічне навчання має величезний освітній потенціал, оскільки дозволяє учням та студентам легко отримувати доступ до різноманітних навчальних матеріалів за допомогою різних освітніх платформ, полегшує знайомство з підручниками іноземних видавництв та надає змогу брати участь у різноманітних онлайн-курсах. Значущість цифрових технологій посилилася завдяки широкому поширенню цифрових освітніх ресурсів під час пандемії. Та ідея, що цифрові технології можуть трансформувати освіту та розширювати її можливості, знову активно пропагується і диктується вимогами часу. Цифрові технології явно розширилися та займають значну присутність в освіті з 1980-х років, коли комп’ютери та елементарне освітнє програмне забезпечення вперше було введено в класи в невеликій кількості країн. Інтернет ресурси  є першими джерелами, куди звертаються студенти, коли хочуть відкрити для себе інформацію та дізнатися щось нове, і переважна більшість освітніх закладів є домівкою  для сотень (якщо не тисяч) цифрових пристроїв і екранів. Все, що можна оцифрувати, зберігається в Інтернеті. Заняття транслюються в прямому ефірі, ресурси можна завантажити, а спілкування зазвичай відбувається  в невимушеній атмосфері. 

Електронні програми та курси створюються і постійно вдосконалюються командою висококваліфікованих спеціалістів. Більшість навчальних програм розділені на модулі, які мають також посилання на фахову необхідну літературу. Для навчання є можливість використовувати інфографіку, відеоматеріали та підкасти. Найпоширеніші платформи для проведення занять в Україні, які надають можливість проведення відеоконференції, на сьогодні є Zoom, Google Meet, Microsoft Teams. Платформи дистанційної освіти надають можливість контролювати засвоєння пройденого матеріалу. Додатки-месенджери – Viber,Telegram допомагають надсилати студентам текстові та мультимедійні матеріали для підготовки до занять, забезпечують ефективний зворотній зв'язок із викладачем.

Викладач повинен вміти користуватися такими основними інструментами як презентація інформації з наочною підтримкою у системах PowerPoint, Prezi, Keynote, Google Slides, Tilda, Canva, Office Sway, Piktochart, Paste, Mentimeter тощо.

Корисним є також впровадження на заняттях з іноземної мови роботи з інтерактивними ресурсами, що можуть бути відповідно інтегровані у платформи Zoom та Microsoft Teams. Мова тут іде про освітні сервіси та платформи для створення та проведення вікторин, тестів та мовних ігор: Kahoot, Plickers, Quizlet, Poll Everywhere, Learningapps тощо.

Іноземні видавництва сьогодні створюють мобільні додатки до більшості нових підручників з іноземної мови. Дані ресурси прекрасно підходять для активізації самостійної роботи студентів, коли, працюючи в індивідуальному режимі у зручний час та зручному місці, студенти можуть виконати комплекс цікавих інтерактивних вправ і таким чином поглибити та покращити свої знання мови не лише під час роботи у навчальній групі, під контролем педагога, але і самостійно.

Серед основних переваг диджиталізації у вивченні іноземних мов слід виділити:

1. Персоналізоване навчання 

Кожен учень має різні потреби, чи то в школі, чи в університеті. Віртуальне навчання дає можливість студентам працювати зі зручною для них швидкістю. Є студенти, які дуже повільні, вони не можуть підготувати завдання за короткий термін, а інші виконують ці завдання швидше, і, відповідно, можуть отримати кращі бали. Онлайн навчання дозволяє «повільним» студентам отримувати вищі бали, готуючи відповідні завдання в зручному для них темпі. Сучасні засоби цифрової грамотності надають можливість кожному навчатися індивідуально. 

2. Легкий доступ до онлайн навчання.

У наш час кожен учень чи студент знає, як користуватися інструментами цифрової грамотності, тому вони можуть використовувати їх будь-де та будь-коли. Багато студентів по всьому світу мають можливість приєднатися до онлайн навчання, не виходячи з дому, а також можуть отримати знання від професіоналів в різноманітних сферах, перебуваючи в різних  локаціях.

Доступність та відкритість навчання дозволяє сучасному фахівцеві вчитися практично все життя.

3. Доступ до якісної освіти. 

Свобода і гнучкість цього способу отримання освіти, надають нові можливості для вибору курсу навчання. Студент легко може вибрати декілька курсів в різних університетах, в різних країнах. Можна одночасно навчатися в різних місцях, порівнюючи курси між собою. З'являється можливість навчання в кращих навчальних закладах, у найбільш кваліфікованих викладачів, за найбільш ефективними технологіями.

4. Економія часу та грошей. 

Однією з найпоширеніших переваг віртуального навчання може бути економія грошей і часу. Студенти можуть приєднатися до деяких онлайн-курсів, які є абсолютно безкоштовними, або вони можуть переглядати їх через платформу You Tube у найбільш зручний для них час. Вивчення мови, не виходячи з дому, також економить їхні кошти, тому що в цьому випадку не потрібно оплачувати транспорт чи їжу.

Крім переваг, онлайн навчання несе в собі і негативні сторони. 

 1.Зменшується спілкування віч-на-віч. 

Віртуальне навчання може бути однією з причин соціальної ізоляції, оскільки студенти не мають змоги спілкуватися віч-на-віч зі своїми викладачами та одногрупниками. Соціальні взаємодії обмежені, що може викликати у студентів нудьгу. Викладач не може перевірити чи студент особисто виконує завдання, тому підсумковий контроль якості отриманих знань доцільно було б  проводити на очній сесії. Тривале дистанційне навчання призводить до погіршення здатності у студентів до точного формулювання та висловлювання власної думки та підтримки дискусій. Також воно може трансформуватися не на систематичне навчання, а на постійне відтермінування виконання завдань, перекладання відповідальності на інших. Тому, дистанційна освіта вимагає надзвичайної самоорганізованості, вміння розподіляти свій час.

2. Недоступність для інших.

Не кожен студент живе в регіоні, де інтернет-з’єднання є швидким і стабільним. Деякі студенти можуть мати гірше підключення до інтернету в районі, де вони живуть. Їм доводиться ходити в інтернет-кафе або користуватися громадським Wi-Fi, що дуже незручно. Часто в сільських місцевостях доступ до інтернету залишається жахливим. 

3.Зосередження  на теорії, а не на експерименті.

Студенти проводять більшу частину часу за переглядом відео, прослуховуванням виступів, подкастів та аудіо і  в них немає такого практичного досвіду, як проведення експериментів. Під час традиційного навчання вони можуть приділяти увагу як теорії, так і експерименту, і їм не доводиться нудьгувати. Обидва ці аспекти важливі для підвищення кваліфікації майбутніх спеціалістів.

Отже, використання цифрових технологій для академічних цілей є найсучаснішим способом, який вимагає лише доступу до Інтернету та наявності гаджетів, при цьому дозволяє вирішити проблему дефіциту учбового часу і ефективності навчання іноземним мовам. Онлайн-платформи містять різноманітні інструменти, які дозволяють організовувати навчання у гнучкому форматі, зручному та ефективному як для викладача, так і для студента. При цьому основне завдання викладача – не лише дати можливість майбутньому поколінню успішно використовувати комунікаційні та інформаційні технології, але й також вміти оцінювати їх межі та ризики. 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Скуратівська М.О., Попадюк С.С.  Віртуальне освітнє середовище як інноваційна складова навчального процесу у вищій школі. Збірник наукових праць [Херсонського державного університету]. Педагогічні науки. Херсон, 2017. Вип. 80 (2). С. 251–255.

2. Edwards, B. & Cheok, A. (2018). Why not robot teachers: artificial intelligence for addressing teacher shortage. Applied Artificial Intelligence,32(4), 345-360.

3. Facer, K (2021) Futures in education: towards an ethical practice, Background Paper for the Unesco Futures of Education Commission, https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000375792

4. Hao, K. (2019). China has started a grand experiment in AI education. It could reshape how the world learns. MIT Technology Review2ndAugust, https://fully-human.org/wp-content/uploads/2019/09/China-AI-experiment-education.pdf

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота