ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ МЕХАНІЗМУ РОЗВИТКУ РИНКУ ПРОДУКЦІЇ ТВАРИННИЦТВА - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ МЕХАНІЗМУ РОЗВИТКУ РИНКУ ПРОДУКЦІЇ ТВАРИННИЦТВА

23.03.2023 15:52

[1. Економічні науки]

Автор: Заходим Марина Володимирівна, кандидат економічних наук, доцент, докторант ЗВО «Подільський державний університет»



Властивості продукції тваринництва та продуктів їх переробки зумовлюють необхідність стабільного забезпечення населення цими продуктами, гарантованого надходження сировини до переробних підприємств і задоволення експортних потреб країни у продуктах тваринного походження. Розв’язання проблеми щодо гармонізації інтересів учасників ринку продукції тваринництва, ефективності використання дієвих механізмів, інструментів, важелів впливу для забезпечення реалізації стратегічних цілей розвитку ринку продукції тваринництва пояснює важливість даної проблеми. Тому, формування механізмів розвитку вітчизняного ринку продукції тваринництва за викликів та запитів сьогодення залишається не розв’язаною. 

Призначення економічного механізму, його значення у формуванні стратегічних напрямів розвитку і функціонування ринку продовольства, зокрема ринку продукції тваринництва, та місце серед інших механізмів, що регулюють агарні відносини, вчені по різному трактують його зміст та визначають роль. Одні з них розуміють економічний механізм ширшим поняттям ніж господарський механізм; другі вважають його однією із складових частин господарського механізму; треті виділяють його як самостійну економічну категорію.

Проте, що економічний механізм є ширшим поняттям, ніж господарський, на нашу думку, зроблений не зовсім об’єктивно. Адже, господарський механізм є системою взаємопов’язаних економічних методів, організаційних форм, правових нормативів та інших засобів досягнення мети і реалізації завдань державної аграрної політики [1]. Господарський механізм – це ціла система відповідних важелів до якої входять і економічні, а оскільки часткове не може бути більшим, ніж загальне, то господарський механізм не може бути складовою частиною економічного механізму.

Визначення «економічний механізм», «господарський механізм» та «економічна політика» на думку Т.Л. Мостенської не співпадають. Автор стверджує, що економічний механізм – це окрема економічна категорія, один із багатьох елементів економічної теорії. Це механізм реалізації економічної політики держави, який за допомогою використання державних важелів регулювання спрямовує дію ринкових заходів у необхідному для державі напрямі, механізм взаємодії державного регулювання та ринкових законів, який працює на досягнення поставлених стратегічних цілей і є тактичним засобом досягнення цих цілей [2]. Академік І.І. Лукінов зазначає, що економічний механізм являє собою досить складну сукупність регуляторів, за допомогою яких реалізується складові загальнодержавної і ринкової політики монетарної валютної, цінової, фінансової, банківсько-кредитної, платіжної, страхової, митної, бюджетної, податкової тощо [3].

На нашу думку, механізм господарювання в сільському господарстві, зокрема і галузі тваринництва, являє собою сукупність взаємозалежних економічних структур, форм і методів господарювання, важелів і методів регулювання, які забезпечують здійснення відтворювального процесу в галузі. По даному питанню влучно зазначає професор П.С. Березівський, в змісті механізму господарювання відбиваються риси кожного об’єкта управління, спосіб і форми його організації, роль і місце в економічній системі, характер економічних зв’язків у господарському обороті і специфіка технології виробництва [4].

На наш погляд, механізм по своїй суті є синтезом організаційної та економічної складових. При цьому, дані складові за значенням одночасно «конфліктні» та взаємопов’язані. Фактично організаційна складова визначає якісні та кількісні параметри виробництва, обміну та споживання продукції, що є сферою економіки. З іншого боку, економічні взаємовідносини та економічні параметри, що складаються на ринку, є стимулами і впливають на формування певного «організаційного каркасу» та його конструкцію.

Формування та розвиток ефективного ринку продовольства, зокрема ринку тваринницької продукції, адаптованого до умов ринкової економіки, не можливо без побудови відповідного механізму, що забезпечує збалансований розвиток окремих галузей. Динаміка розвитку ринку підтверджує, що потреба такого механізму все більше зростає, оскільки послаблення регулюючого впливу з боку держави посилює диспаритет відносин як на ринку, так і в цілому в АПК, що є однією із причин падіння обсягів виробництва продукції тваринництва, погіршення рівня харчування населення, зниження його життєвого рівня. Через це вітчизняний ринок продукції тваринництва продовжує залишатися затратним і руйнівним для оточуючого середовища. Такий стан диктує необхідність пошуку шляхів виходу з цієї ситуації та розробки такого механізму господарювання, який би забезпечував виробництво необхідної кількості тваринницької продукції як за якістю, так і за витратами.

Отже, узагальнюючи вищезазначене, на нашу думку, під механізмом інноваційного розвитку ринку продукції тваринництва слід розуміти складне комплексне системно-структурне утворення цілеспрямоване на регулювання організаційних та економічних дій, що зумовлює синтез державного регулювання виробництва тваринницької продукції, інноваційних технологій та саморегулювання, за допомогою сукупності методів, важелів та інструментів впливу, що передбачає встановлення інтеграційних, партнерських зв’язків між структурними підсистемами та підтримку усіх учасників ринку з метою сприяння сталого розвитку, який слугуватиме досягненню бажаних економічних, соціальних, екологічних ефектів, зростанню ринку продукції тваринництва та забезпечення конкурентних переваг.

Схема формування механізму інноваційного розвитку ринку продукції тваринництва висвітлено на рисунку 1.





Рис. 1. Схема формування механізму інноваційного розвитку ринку продукції тваринництва

Джерело: розроблено автором на основі [2, 4, 5, 6, 7].

Відповідний механізм та державна підтримка мають допомогти галузі тваринництва виробити економічні цілі, що передбачають зростання виробництва конкурентоспроможної продукції тваринного походження, що забезпечить продовольчу безпеку та стабілізацію економічного й фінансового стану. Це означає, що ці функції механізму повинні бути взаємопов’язаними і взаємозалежними. Збалансованість економічної підтримки та економічного регулювання забезпечить стійкість і конкурентоспроможність. Таким чином, для забезпечення стабільності механізму розвитку ринку продукції тваринництва постає необхідність його трансформації та адаптації задля посилення існуючих точок росту, нарощення конкретних переваг та використання потенціалу для забезпечення продовольчої безпеки країни та нових експортних можливостей. 

Література:

1. Економічний словник агропромислового комплексу / Амбросов В.Я., Асаула Н.Н., Буззуб В.М. та ін. Під ред. чл-кор. ВАСГНІЛ А.А. Сторожука. К.: Урожай. 1986. С. 286.

2. Мостенська Т.Л. Економічний механізм формування і ефективного функціонування молочної промисловості України: автор. Дисертації на здобуття наук. ступеня д-ра екон. наук: спец. 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). Київ, 2001. 40 с.

3. Лукінов І.І. Економічні трансформації (наприкінці ХХ ст). К.: Інститут економіки НАН, 1997. С. 178.

4. Березівський П.С. Впровадження внутрішньогосподарських організаційно-економічних механізмів забезпечення прибутковості сільськогосподарських підприємств. Економіка АПК. 2008. № 10. С. 52-55.

5. Лемик О.Я. До формування організаційно-економічного механізму забезпечення конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції. Науковий вісник НАУ. 2009. Вип. 141. С. 54-59.

6. Саблук П.Т. Економічний механізм АПК у ринковій системі господарювання. Економіка АПК. 2007. № 2. С. 3-9.

7. Місюк М.В. Організаційно-економічні трансформації в аграрному виробництві. Збірник матеріалів Дванадцятих річних зборів Всеукраїнського конгресу вчених економістів-аграрників, 2-26 лютого 2010 року; за ред. П.Т. Саблука та ін. К.: ННЦ «ІАЕ», 2010. С. 498-502.




Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота