РУХОВИЙ РЕЖИМ ЯК НЕВІД`ЄМНИЙ КОМПОНЕНТ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

РУХОВИЙ РЕЖИМ ЯК НЕВІД`ЄМНИЙ КОМПОНЕНТ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ

26.04.2023 23:52

[16. Фізичне виховання та спорт]

Автор: Шип Лілія Олександрівна, ст. викладач, Національний авіаційний університет; Старостіна Катерина Володимирівна, викладач, Національний авіаційний університет; Порадник Святослав Георгійович, викладач, Національний авіаційний університет, Україна


ORCID: 0000-0001-6677-0241 Лілія Шип

ORCID: 0000-0001-5323-1038 Катерина Старостіна 

Питання дослідження та оцінки закономірностей рухової активності є завжди актуальним, оскільки рухова активність є однією з головних детермінант здоров’я та фізичного стану населення. В даний час у зв'язку з порушенням балансу між споживанням їжі, фізичними вправами і відпочинком організму людини раціональна організація спортивної діяльності набула особливого значення. Особливу роль у цьому питанні відіграють рухові механізми, що організовують студентську молодь, навчання яких пов'язане з низькою руховою активністю. Хронічна гіподинамія в молодіжному режимі студентів стає реальною загрозою їх здоров'ю та нормальним фізичним можливостям. 

Загальновідомо, що дві третини всіх неінфекційних захворювань викликані фактором ризику: шкідливими звичками. Дослідження показують, що фізична активність є невід’ємною частиною поведінки людини і має забезпечувати належне функціонування та здоров’я систем організму. Сьогодні ці явища поширені серед студентської молоді переважно тому, що вони пов’язані з кризами, умовами життя, мають глибоке соціально-економічне коріння (безробіття, високий стрес, різкі зміни ціннісних орієнтацій, переміщення населення тощо).

Тому, при вивченні здоров’я студентів та залученні їх до занять фізичною культурою особлива увага приділяється взаємозв’язку рухової активності з іншими аспектами способу життя студентів. Можна визначити загальні раціональні норми рухового режиму, виходячи з кількості та якості рухової активності, яка різна від людини до людини. Ці норми розробляються з урахуванням індивідуальних особливостей.

Пошуки вирішення цієї проблеми мають кілька напрямків: одні автори призначають і рекомендують конкретну кількість годин на тиждень для різного віку; інші – намагаються виразити норми рухової активності через енерговитрати, треті – в умовних балах, диневий або тижневий обсяг кроків тощо; четверті – поєднуючи паузи і перерви, дозволені на заняттях, визначають розумну кількість вправ та раціональний обсяг.

Довгий час вважалося, що дорослі повинні витрачати більше, ніж основний обмін на щоденне нарощування м'язів. Не менше 1200-1300 ккал, щоб забезпечити нормальну життєдіяльність організму, необхідну працездатність, запобігаючи тренуванням. Багато хто вважає фізіологічною нормою фізичної активності людини 3,13 ± 0,5 ккал/хв. Кажуть, що якщо фізична активність падає нижче нормального рівня, виникає «дефіцит» м’язової активності, який компенсується за допомогою спеціально організованої фізичної активності. Однак, при цьому не враховуються функціональні особливості організму, індивідуальні потреби в м'язовій діяльності і соціальні умови, які виділяють обсяг виконуваних вправ.

Крім того, є наступне положення: людям з низькою спортивною активністю для отримання позитивного ефекту потрібна лише невелика навантаження. Існує й інший підхід до визначення норм рухової активності, який базується на врахуванні впливу м'язової діяльності на функціональний резерв організму. На нашу думку, є кілька рівнів стресу, які можуть призвести до поліпшення фізичного стану, стабілізації, фізичного розвантаження або перенапруження.

 Навіть невеликі навантаження для жінок-спортсменок можуть мати оздоровчий ефект, якщо використовувати їх у розумних розмірах. Результати показали, що відповідна фізична активність, яка відповідає функціональним можливостям, підвищила загальну фізичну здатність та аеробну продуктивність на 10-25% після 8-10-тижневого курсу. При цьому систематичні тривалі заняття фізичними вправами не тільки оптимізують функціональний резерв організму, але й оптимізують його стійкість до різноманітних факторів зовнішнього середовища.

Встановлено, що відновлення і вдосконалення рухових навичок при систематичних тренуваннях відбувається у осіб з дорослим досвідом, але функціональні здібності у дорослих залишаються нижче значень, набутих у дитинстві та підлітковому віці.

Це підтверджує необхідність системи тривалого систематичного навчання за різними напрямками. Методи визначення частоти, тривалості та інтенсивності занять також неоднозначні. Багато хто вважає, що найважливіше визначити відносну та абсолютну інтенсивність тренувального навантаження, а не тривалість. Проте, незважаючи на збіг ефективності запропонованих фізкультурно-оздоровчих програм щодо показників фізичної працездатності, навіть за суттєвих відмінностей у тривалості тренувальних занять, дискусія щодо обґрунтованості тренувального навантаження триває.

Висновки. Всі види фізичної активності характеризуються легкістю, доступністю, привабливістю та персоналізацією навантаження відповідно до можливостей і бажання виконавця. Різниця полягає в величині навантаження, навіть у частоті занять, коли люди однієї вікової групи використовують певні види спорту (ходьба, біг, плавання, їзда на велосипеді тощо), які є результатом різних методів підготовки. фізична активність. Зрозуміло, що оптимізація фізичної активності має все ж таки йти шляхом соціальної раціоналізації, спрямованої на досягнення стійкого оздоровчого ефекту, що дозволить більш раціонально використовувати вільний час для інших видів діяльності, сприяючи тим самим гармонійному соціокультурному розвитку особистості.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота