ЗЛОЧИННІСТЬ У КІБЕРПРОСТОРІ: ДО ПРОБЛЕМИ РОЗУМІННЯ ОСОБИ ЗЛОЧИНЦЯ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ЗЛОЧИННІСТЬ У КІБЕРПРОСТОРІ: ДО ПРОБЛЕМИ РОЗУМІННЯ ОСОБИ ЗЛОЧИНЦЯ

25.05.2023 23:17

[3. Філософські науки]

Автор: Трофименко Володимир Анатолійович, кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри філософії, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого; Кальницький Едуард Анатолійович, кандидат філософських наук, доцент, доцент кафедри філософії, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого


ORCID: 0000-0003-2240-3727  Трофименко В.А.

ORCID: 0000-0002-1777-9992 Кальницький Е.А.

Людина набуває все більше життєвої потреби використовувати можливості кіберпростору. Це спрощує та полегшує її життя, реалізує бажання, економить час. Але цей простір потребує певних технічних посередників, опанування якими стає вже сьогодні необхіднім і нагальним. Людина в результаті такого опанування стає більше освіченою і краще починає розуміти усі аспекти діяльності у ньому, зокрема, і злочинний. Кіберзлочинність сьогодні поширюється як змістовно, так і кількісно. Прикладом може служити статистика кіберзлочинності в Україні [1]. Але технічні засоби не можуть провести аналіз того, з якою метою та наміром людина відвідує кіберпростір. Спеціалісти можуть створювати певні технічні заборонні механізми та обмеження, але людський аспект «залізо» все одно не зможе не те що виокремити, а й просто обмежити. З цього важливо сказати наступне. Людина у кіберпросторі є і об’єктом, на який спрямовані певні кібердії та транзакції, і суб’єктом, який користується кіберпростором для задоволення  своїх законних та незаконних потреб. 

Сьогодні можливості кіберпростору, особливо відносно анонімності існування, створюють сприятливі умови для злочинної діяльності. Всі наукові дослідження сьогодні обертаються навколо одного з головних питань: у чому схожість звичайного «офлайн» злочинця та кіберзлочинця?

На згадану проблему звертає свою увагу нідерландський вчений М. Краненберг [2]. Дослідження кіберзлочинів, пише вчений, зазвичай зосереджуються або на організаційній структурі організованої кіберзлочинності, або на процесах соціального навчання серед окремих осіб. Він пропонує новий погляд на співзлочинство, досліджуючи, наскільки окремі особи є співзлочинцями різних типів кіберзлочинів порівняно з традиційними злочинами. Крім того, він звертає увагу на відмінності в типі співзлочинців (друзі, сім’я чи інші) і зв’язки між IT-знанням і кіберспівзлочинством. Нідерландський дослідник робить висновок, що кіберзлочинність і традиційна злочинність демонструють подібні моделі співзлочинства. Більшість правопорушників, вказує він, вважають за краще вчиняти свої злочини поодинці, але деякі види злочинів частіше вчиняються разом із співвиконавцями, ніж інші види злочинів. Що стосується кіберзлочинності, результати свідчать про те, що обмеження в знаннях правопорушника у сфері ІТ можуть бути причиною шукати співзлочинців із сильними навичками у сфері ІТ.

Цю ж проблему вивчає група науковців з Нідерландів та Німеччини М. Краненберг, Ж.-Л. Ван Гельдер, А. Барендс, Р. де Врайс [3]. Кіберпростір, стверджують вони, створює можливості для нових форм злочинності, які можуть бути пов’язані з конкретними характеристиками особистості правопорушників. Особливості особистості кіберзлочинців, за їхніми спостереженнями, досліджувались недостатньо. Вчені усувають цю прогалину, порівнюючи судову вибірку з 261 підозрюваного в кібер-злочинності, 260 підозрюваних у офлайн-злочинності. Це дає їм змогу створити детальну картину особистості кіберзлочинця: порівняно з підозрюваними в офлайн-злочинах, відмічають науковці, підозрювані кіберзлочинці мають значно нижчі оцінки за екстраверсію та значно вищі за сумлінність і відкритість до досвіду. Кіберзлочинці більше схожі на учасників спільноти в цих основних сферах особистості. Що стосується основних аспектів, на думку авторів, підозрювані кіберзлочинці видаються унікальними завдяки відносно високому рівню обачності. Вони більше схожі на підозрюваних офлайн-правопорушників за рисами, які можуть допомогти їм здійснювати злочинну діяльність, наприклад, менший рівень скромності, лякливості та гнучкості. Однак вони більш схожі на вибірку спільноти за рисами, які можуть посилити їхню здатність або схильність вчиняти кіберзлочини, наприклад, вищий рівень терпіння, перфекціонізму та розсудливості.

Цікавий підхід у з’ясуванні схожості-несхожості офлайн та онлайн злочинності запропонували нідерландські вчені Е. Льокфелд та Р. Рокс [4]. Вони досліджують перетин вуличних злочинів і кіберзлочинів. По-перше, вчені перевірили, чи залучені мережі в цих випадках також до іншої кримінальної діяльності, крім кіберзлочинів. По-друге, вони проаналізували походження та розвиток цих мереж, приділяючи особливу увагу ролі або офлайн-взаємодіям на реальних вулицях. По-третє, вони дослідили, чи містяться у справах відомості, які б свідчили про наявність вуличної культури, що інформує про діяльність правопорушників. Їхній аналіз як кримінальної діяльності, так і походження та розвитку мереж кіберзлочинців показав постійну важливість офлайнового світу. Проте, зазначають нідерландські вчені, результати проливають світло не лише на «приховане обличчя кіберзлочинності». Базуючись на їхніх мовних практиках, мотивах і нейтралізаціях, вони побачили приклади того, як основні члени, рекрутери та грошові мули в різних випадках вбудовані в голландську вуличну культуру. Таким чином, як висновок, завершують вчені, випадки кіберзлочинності також можна інтерпретувати як цифрову диверсифікацію традиційних вуличних (економічних) вуличних злочинів і, таким чином, як емпіричні приклади вуличних правопорушників, які адаптуються до розвитку технологій.

На питання, що впливає на кількість кіберзлочинців намагаються дати відповідь вчені з США, Китаю та Південної Кореї [5]. Дж. Парк, Д. Чо, Дж. Лі та Б. Лі ставлять питання: за яких умов існує більша ймовірність використання Інтернету з метою злочинної діяльності? Використовуючи вичерпні дані на рівні штатів у Сполучених Штатах за 2004-2010 роки, вони доходять висновку: немає чітких емпіричних доказів того, що рівень проникнення Інтернету пов’язаний з кількістю злочинців в Інтернеті. Однак, продовжують автори, діяльність кіберзлочинців залежить від соціально-економічних факторів і швидкості з’єднання. Зокрема, вищий дохід, більша освіта, нижчий рівень бідності та вища нерівність, швидше за все, сприятимуть більш позитивному зв’язку проникнення Інтернету з кіберзлочинцями, які справді відрізняються від умов наземних злочинів у реальному світі. Крім того, зазначають вчені, на відміну від вузькосмугового, широкосмугові з’єднання суттєво і позитивно пов’язані з кількістю злочинців в Інтернеті, і це посилює вищезгаданий вплив соціально-економічного статусу на злочини в Інтернеті. Загалом, закінчують дослідники, для кіберзлочинності потрібен не лише кваліфікований злочинець, а й інфраструктура, яка сприятиме отриманню прибутку від злочину.

Зважаючи на викладене, можна відмітити, що проблема кіберзлочинності та кіберзлочинців набирає обертів. Це пояснюється і зростанням обсягу самого кіберпростору, і зростанням злочинності в ньому.

Використана література

1. Звіт про результати роботи Департаменту кіберполіції у 2022 році. URL: https://cyberpolice.gov.ua/news/zvit-pro-rezultaty-roboty-departamentu-kiberpolicziyi-u-roczi-969/ (дата звернення: 10.04.2023 року).

2. Kranenbarg M. When do they offend together? Comparing co-offending between different types of cyber-offenses and traditional offenses. Computers in human behavior. 2022. Vol. 130. URL: https://reader.elsevier.com/reader/sd/pii/S0747563222000085? token=68BE22037551F2B3CC5F521E2EF512A52A56025518A27276B3A8E3F16FC62B7BC72323CC 2289CB40657C7608137424C3&originRegion=eu-west-1&originCreation=20230311112032 (дата звернення 10.04.2023 року).

3. Kranenbarg M., Van Gelder J., Barends, A., de Vries, R.  Is there a cybercriminal personality? Comparing cyber offenders and offline offenders on HEXACO personality domains and their underlying facets. Computers in human behavior. 2023. № 140. 

URL: https://reader.elsevier.com/reader/sd/pii/S074756322200396X?token= C9F3890E0ABEF9E274DB15A6994911920CC80FF285240583DA1D8088DCB356C061E56BEA3E5E13 6F0EA60C99A99221B5&originRegion=eu-west-1&originCreation=20230311100956 (дата звернення 10.04.2023 року).

4. Leukfeldt E., Roks R.  Cybercrimes on the Streets of the Netherlands? An Exploration of the Intersection of Cybercrimes and Street Crimes. Deviant behavior. 2021. Vol. 42 (11). P. 1458 – 1469.

5. Park J., Cho D., Lee J., Lee B. The Economics of Cybercrime: The Role of Broadband and Socioeconomic Status. ACM Transactions on Management Information Systems. 2019. Vol. 10. Issue 4. Article No.: 13. P. 1–23.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота