КОРУПЦІЯ ЯК СУСПІЛЬНО НЕБЕЗПЕЧНЕ ЯВИЩЕ В УКРАЇНІ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

КОРУПЦІЯ ЯК СУСПІЛЬНО НЕБЕЗПЕЧНЕ ЯВИЩЕ В УКРАЇНІ

26.05.2023 13:30

[1. Економічні науки]

Автор: Бабій Віталій Миколайович, кандидат економічних наук, доцент Комунального закладу вищої освіти “Вінницький гуманітарно – педагогічний коледж”


Корупція (від лат. corrumpere - псувати) - негативне суспільне явище, яке проявляється в злочинному використанні службовими особами, громадськими і політичними діячами їх прав і посадових можливостей з метою особистого збагачення. Як і будь-яке суспільне явище, корупція в певних суспільних відносинах пронизує все суспільство, а в інших існувати не може. Сприятливими для існування корупції є приватна власність і забюрократизованість системи державного правління. Найчастіше термін застосовується по відношенню до бюрократичного апарату і політичної еліти. 

Є три основні ознаки корупції. Перша — наявність публічної влади (і права розподіляти суспільні ресурси)  у осіб, що задіяні в корупції. Друга - використання цієї влади в особистих інтересах. Третє, від корупції є видима шкода суспільству. 

Для України проблема протидії корупції, особливо під час війни,  продовжує залишатися однією з найактуальніших. Об’єктивні фактори її розвитку свідчать про те, що корупція створює суттєву небезпеку для життєдіяльності суспільства, і на сьогодні масштаби її поширення становлять загрозу національній безпеці. Тому на сучасному етапі розвитку, особливо на протязі війни з росією, коли відбулись кардинальні зміни у політичному та суспільному житті країни, змінились погляди і на проблему протидії корупції. Завдання боротьби з корупцією розглядаються нині як загальнодержавні та пріоритетні.

В останні декілька місяців Україну просто накрила лавина інформаційних повідомлень про звільнення, висунення підозр у скоєнні корупційних дій і затримання чиновників із різних державних відомств, зокрема митниці, податкової та міністерства оборони.

Достатньо навести приклади оголошення підозр в корупції Генеральним прокурором України А. Костіним низці державних службовців:

- ексзаступнику міністра оборони висунули підозру за фактом «перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань в особливий період. За даними слідства, він лобіював укладення договорів про постачання продуктів для військових за завищеними цінами, закупівель бронежилетів та інших речей для ЗСУ низької якості.

- колишньому в.о. директора Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міноборони повідомили про підозру за фактом «розтрати коштів та перешкоджання законній діяльності ЗСУ - організовував закупівлю неякісних бронежилетів».

Останній гучний корупційний скандал – повідомлення представників Національного антикорупційного бюро й Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про затримання суддів Верховного Суду при отриманні хабаря у розмірі 2,7 мільйона доларів. Одним з затриманих виявився голова суду Всеволод Князєв, якому оголошено про підозру. Ще у 18 суддів, зокрема, Великої палати, проводилися обшуки. Слідчі дії тривають[1].  

Крім того, в Україні корупційні дії  ототожнюються з впливом олігархів і впливом політиків, які на межі із бізнесом ведуть свої справи і зацікавлені в особистому збагаченні, а не в неупереджному розподілі ресурсів для суспільства.

Наприклад, упродовж березня 2023р.  на спотовому ринку електроенергії в Україні відбувалася «торгівля повітрям». Саме так свого часу назвали такий процес ЗМІ, коли 2020 року його здійснювала державна генкомпанія «Центренерго», яка тоді перебувала під контролем Ігоря Коломойського. Сьогодні вигодонабувачем цього процесу є ДТЕК Р.Ахметова.

Державний оператор атомних електростанцій НАЕК «Енергоатом» на ринку на добу наперед свідомо ставить завищену ціну електроенергії. В результаті частина його ресурсу не продається і випадає на балансуючий ринок.

На балансуючому ринку цю електроенергію по одній копійці за мегават-годину купує генерація ДТЕК. Потім продає її споживачам за ринковою ціною — близько 3000 грн/МВт·год.

Тож виходить, що державна компанія виробляє електроенергію, але не продає. А приватна — не виробляє, але продає. За нашими підрахунками, тільки в березні, коли обсяги неакцептованого ресурсу на балансуючому ринку були найбільшими, «Енергоатом» втратив близько мільярда гривень, які заробила ДТЕК. Побічним наслідком цієї схеми було збереження високої ціни на електроенергію навіть у профіцитні години. Маємо класичну монопольну змову двох компаній — найбільшого продавця та найбільшого покупця з метою отримання більшої вигоди [2 ].

В цьому випадку корупція зменшує конкуренцію, бо ліцензії, доступи до ринків та замовлення отримують “дружні”, а не найбільш ефективні підприємства. Відповідно, підприємці розуміють, що потрібно вкладати не в інновації і продукт, а в побудову знайомств з “потрібними” людьми. Від цього програє і бюджет (від завищених цін), і споживачі (від недостатньої якості товарів і послуг). Минулого року Інститут економічних досліджень та політичних консультацій порахував, що економічний виграш від запровадження відкритих даних та антикорупційних заходів у державних закупівлях  (ProZorro), податковому адміністрування та на газовому ринку у 2019 -2021 склав 6 мільярдів доларів США щорічно – це приблизно 6% ВВП України.

 Ці гучні корупційні кейси  важко пояснити не тільки українцям, які, кожен на своєму фронті, виборюють нашу свободу, але й іноземним партнерам.

Ці факти говорять про те, що боротьба з корупцією вийшла з формальних меж, стала предметом постійної уваги керівництва держави, громадських організацій. Цей процес відбувається в умовах свободи засобів масової інформації та активізації громадянської позиції українців.

Це підтверджується і тим, що Україна отримала 33 бали  100 можливих в  Індексі сприйняття корупції (CPI) у 2022 році та посіла 116 місце зі 180 країн. В 2021 році було так: 32 бали зі 100 можливих і 122 місце серед 180 країн. Тож Україна зміцнила свій показник, який є найвищим для країни з часу запуску оновленої методології СРІ[3].

Сучасний розвиток української державності позиціонує корупцію як ключову загрозу національній безпеці та одну із найбільших перешкод на шляху розвитку країни, особливо під час воєнного стану. Корупція ставить під загрозу сам факт існування держави, виступає основною перешкодою для підвищення рівня життя населення, розвитку економіки, становлення громадянського суспільства, боротьби з організованою злочинністю. 

Зростання корупції в Україні – один з основних бар’єрів на шляху залучення іноземних інвестицій і сучасних технологій в українську економіку. Незважаючи на майже три десятиліття ринкових реформ, успіхи української економіки залишаються скромними. Це мимоволі порушує питання про якість вітчизняних перетворень і можливі напрями їх корегування. Заплановане зростання української економіки несумісне з наявним широким розвитком корупції. Це означає, що або запланованого зростання досягти не вдасться, або для його досягнення доведеться перейти від декларативної до реальної боротьби з корупцією.

Саме тому необхідне розроблення та реалізація ефективних соціально-економічних стратегій протидії корупції на всіх рівнях соціально - економічної організації.

Література

1. Стан і проблеми корупції в Україні. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://pzmrujust.gov.ua/yurydychni-konsultatsii/

2. Як Ахметов лише за березень заробив на “ Енергоатомі”.[Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://zn.ua/ukr/energetics/

3. Україна піднялась в рейтингу “Індекс сприйняття корупції” [Електронний ресурс] – Режим доступу:  https://lb.ua/news/2023/01/31/544297



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота