ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ДЕРЖАВИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ДЕРЖАВИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

26.05.2023 13:49

[1. Економічні науки]

Автор: Бабій Любов Сергіївна, викладач, спеціаліст вищої категорії Вінницького торговельно – економічного фахового коледжу ДТЕУ; Кислинська Ірина Іванівна, викладач-методист, спеціаліст вищої категорії Вінницького торговельно – економічного фахового коледжу ДТЕУ


Повномасштабна війна в Україні вимагає перегляду підходів до формування політики у сфері державного регулювання економіки та пошуку нових ефективних методів державного управління.  Ключовими викликами для нинішньої економіки України є падіння виробництва, ріст числа безробітних, послаблення стійкості державних фінансів, загрози валютній стабільності.

Забезпечення фінансової стійкості входить в число пріоритетних завдань економічної політики країни. Це пояснюється тим, що фінансова стійкість сприяє ефективному розміщенню економічних ресурсів і розподілу ризиків, а отже, стимулює економічну активність. Фінансова система знаходиться в діапазоні стійкості тоді, коли вона здатна підвищувати продуктивність економіки, а також усувати фінансові дисбаланси, які виникають ендогенно або внаслідок значних негативних і непередбачуваних подій.

Такою подією стала війна з росією, що було, певним чином, непербачено урядовими структурами держави.

Унаслідок розгортання на території України повномасштабної війни припинили роботу понад третина промислових підприємств. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявляє, що збитки, завдані економіці України внаслідок війни, перевищують $700 млрд,, з них: 143 млрд дол.- це втрати інфраструктури, 112 млрд- втрати ВВП у 2022 р., 80 млрд - втрати підприємств та організацій, 54 млрд дол. - втрати прямих інвестицій в українську економіку.  Прогнозується, що до 2030 р. кумулятивні наслідки російсько-української війни становитимуть 1,2 трлн дол. втрат ВВП.[1] .Очевидно, що вихід зі спіралі економічного падіння потребує зміни параметрів державної економічної політики та запровадження дієвих заходів з посилення мультиплікації ресурсів, задіяних у відновленні економіки країни.

Із початку повномасштабного нападу росії економіка та фінансова система переведені з ринкових засад управління на управління в «ручному» режимі для реагування на безпрецедентні виклики. Цей підхід спрацював. Він дав змогу вгамувати паніку та стабілізувати роботу фінансово-економічної системи.

Проте за поступового відновлення економіки негативні та дестабілізуючі ефекти від «ручного» управління фінансовою системою та величезного дефіциту бюджету стають відчутнішими. Це диктує наступний етап у фінансово-економічній політиці - перехід до прийнятного дефіциту бюджету з ринковими джерелами фінансування. Він дасть можливість створити передумови для повернення до традиційних монетарних інструментів і ринкових засад функціонування валютної системи.   

Україні вдалось уникнути катастрофічних наслідків та втрат ВВП, про які багато писали як зарубіжні так і вітчизняні експерти, а також забезпечити безперебійну роботу галузей і виробництв країни, ефективне функціонування соціальної сфери тощо. 

Однак, окрім прямих збитків, Україна продовжує зазнавати втрат економічного зростання. У І кварталі поточного року доходи загального фонду державного бюджету (без урахування грантів) були номінально нижчими за минулорічні показники на 11%, а з урахуванням інфляції – на 29%. 

Інвестиційна активність в країні скоротилася до 11% ВВП, а рівень кредитування економіки – до 13% ВВП. Рівень безробіття та рівень бідності підвищились до 26% та 24% відповідно[2]. 

Скорочення сукупного та споживчого попиту вдарило по доходах реального сектора, який був змушений скорочувати робочі місця, що призвело до ще більшого скорочення доходів домашніх господарств та споживчого попиту.

Однак, важливим досягнення останнього періоду стало схвалення нової Програми з МВФ. Характерно, що згідно з прогнозом МВФ, середньорічні темпи економічного зростання України до 2033 року становитимуть, в середньому, близько 4%. 

Це означає, що у наступні 10 років рівень ВВП України лише вийде на показник довоєнного 2021 року, а значить, що і рівень добробуту населення залишатиметься низьким упродовж цілого покоління.

Важливим фактором забезпечення фінансової стійкості держави є забезпечення стабільності банківської системи.

Війна загалом не справила негативного впливу на стан банківської системи. Навіть навпаки, банківська ліквідність активно поповнювалась завдяки емісійному фінансуванню дефіциту державного бюджету та надходженню міжнародної допомоги. 

Наприкінці року ліквідність банківської системи вже в 6 разів перевищує нормативні значення, а основний та регулятивний капітал банків – в 2 рази. 

Незважаючи на збільшення частки непрацюючих кредитів (до 36% проти 30% станом на початок року), банківська система зберігає солідну прибутковість: 11 млрд грн чистого прибутку, 118 млрд грн операційного, включаючи відрахування у резерви (дані за 10 місяців 2022 р.)[3] 

Таким чином банківська система зберегла і зміцнила запас фінансової стійкості та потенціалу для розширення кредитування, що є вагомим чинником для подальшого успішного відновлення економіки.

Одним із ключових факторів економічної стабільності в країні є вирішення проблем обслуговування державного борг. За підсумками 2023 року він може вирости до 6,4 трлн.грн. За останніми даними Міністерства фінансів, у кінці серпня 2022 року ця сума становила 3,9 трлн грн. ( таблиця 1)

Чому за рік борг зросте майже вдвічі? Річ у тім, що країна щомісяця витрачає 230-250 млрд грн. Близько половини з цієї суми ідуть на оборону. Власних надходжень держави наразі не вистачає, аби покрити навіть військові видатки, не кажучи про соціальну сферу, освіту й медицину.  

Таблиця 1.

Державний та гарантований державою борг України в 2023 р. (млрд. грн.)




Кошти, яких не вистачає, компенсують західні партнери. Частину вони надають у формі грантів (у вересні 2022р. – 72,5 млрд грн), але переважно – кредитують. Як наслідок, Україна щомісяця збільшує борг на десятки мільярдів гривень. Судячи з проєкту державного бюджету, у 2023 році така тенденція триватиме. Через це розмір боргу перевищить вартість усіх вироблених у країні товарів та послуг[3].

Рада з фінансової стабільності  на черговому засіданні 4 травня 2023 року погодила концепцію нової Стратегії розвитку фінансового сектору, розроблення якої передбачено Меморандумом про економічну та фінансову політику між Україною та Міжнародним валютним фондом. 

 Головними цілями оновленої стратегії будуть забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності, орієнтація фінансової системи на відновлення країни, сучасні фінансові послуги, ефективне регулювання фінансового сектору. 

Література

1. Шмигаль Д. Збитки завдані економіці України внаслідок війни.  [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// interfax.com.ua/news/economic.

2. За рік війни інфраструктурі України завдано збитків майже на $144 млрд — KSE. [Електронний ресурс] – Режим доступу  https://suspilne.media/422019-za-rik-vijni

3. Огляд інструментів підтримки фінансової стійкості в умовах воєнного стану в Україні (лютий 2023).[Електронний ресурс]- Режим доступу: https://niss.gov.ua/news/komentari-ekspertiv



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота