НАТО У СИСТЕМІ МІЖНАРОДНИХ БЕЗПЕКОВИХ ГАРАНТІЙ КОНТРОЛЮ НАД РАКЕТНО-ЯДЕРНИМ ОЗБРОЄННЯМ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

НАТО У СИСТЕМІ МІЖНАРОДНИХ БЕЗПЕКОВИХ ГАРАНТІЙ КОНТРОЛЮ НАД РАКЕТНО-ЯДЕРНИМ ОЗБРОЄННЯМ

12.06.2023 20:27

[10. Політичні науки]

Автор: Мироненко Вячеслав Володимирович, кандидат технічних наук, старший науковий співробітник, Центр воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України ім. І. Черняховського



Північноатлантичний блок НАТО наразі відіграє, поряд з МАГАТЕ, провідну роль у забезпеченні функціонування механізму системи міжнародних безпекових гарантій міжнародного режиму контролю над ракетно-ядерним озброєнням. Ракетно-ядерна зброя, призначена для оборони НАТО, була скорочена більш ніж на 90 відсотків з моменту розпалу холодної війни. Держави НАТО, які мають ядерну зброю, також скоротили свої ядерні арсенали і припинили виробництво високозбагаченого урану або плутонію для ядерної зброї. Союзники, як і раніше, віддані створенню умов для подальших скорочень у майбутньому на основі взаємності, визнаючи, що прогрес у сфері контролю над озброєннями та роззброєння повинен враховувати міжнародну обстановку, що склалася в галузі безпеки [1].

Реалізація гарантій блоком нато представлена дотриманням договірних положень, зокрема усі союзники з НАТО є державами-учасницями Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ), який набув чинності у 1970 році. ДНЯЗ є наріжним каменем міжнародних зусиль щодо запобігання розповсюдженню ядерної зброї та збройових технологій, а також щодо досягнення мети ядерного роззброєння. Він забезпечує правову основу для держав, які мають ядерну зброю, для надання гарантій безпеки проти застосування ядерної зброї державам, які не мають ядерної зброї, які є учасниками Договору. Він також забезпечує збалансовану покрокову основу для ядерного роззброєння та спирається на три взаємодоповнюючі елементи: нерозповсюдження (статті I, II), ядерне роззброєння (стаття VI) та використання ядерної енергії в мирних цілях, наука та техніка (стаття IV) [2].

ДНЯЗ є єдиним зв'язуючим зобов'язанням у багатосторонньому договорі, що включає як держави, що володіють ядерною зброєю, так і держави, які не володіють ним, щодо мети ядерного роззброєння. 5 березня 2020 року, у 50-ті роковини його набуття чинності, країни НАТО виступили із заявою, в якій вони підтвердили свою тверду відданість повному здійсненню ДНЯЗ у всіх його аспектах та підтвердили, що цьому Договору не існує надійної альтернативи. У Стратегічній концепції 2022 року союзники підкреслили свою тверду відданість ДНЯЗ як найважливішу оплоту проти поширення ядерної зброї та її повного здійснення, включаючи статтю VI [3].

Водночас під час забезпечення функціонування системи міжнародних гарантій союзники НАТО також рішуче виступали за збереження Договору про ліквідацію ракет середньої та меншої дальності (ДРСМД). Незважаючи на багаторічну участь США та союзників, Росія продовжувала розробляти та розгортати ракетну систему SSC-8/9M729 порушуючи Договор про РСМД. У грудні 2018 року міністри закордонних справ країн НАТО підтримали висновок Сполучених Штатів про те, що Росія суттєво порушує свої зобов'язання щодо ДРСМД, і закликали Росію терміново повернутися до повного і підданого перевірки дотримання. Проте Росія продовжувала заперечувати порушення Договору. Як наслідок, 1 лютого 2019 року США призупинили свої зобов'язання щодо ДРСМД. Вихід Америки з Договору набув чинності 2 серпня 2019 року через шість місяців після цього оголошення. Протягом цього шестимісячного періоду Росія продовжувала заперечувати своє порушення Договору і не виконала своїх зобов'язань шляхом перевірки знищення своєї системи SSC-8/9M729. Таким чином, союзники погоджуються з тим, що Росія несе виняткову відповідальність за припинення дії Договору [4].

У процесі удосконалення механізмів функціонування системи міжнародних безпекових гарантій міжнародного режиму контролю над ракетно-ядерним озброєнням НАТО погодила збалансований, скоординований і оборонний пакет заходів для забезпечення того, щоб стримування та оборона Альянсу залишалися надійними та ефективними перед значними ризиками, що створюються російською ракетною системою. У відповідь на повномасштабне вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року НАТО негайно вжило додаткових захисних заходів. Глави держав і урядів вирішили зміцнити безпеку та оборону всіх союзників у всіх галузях, щоб зміцнити довгострокові позиції Альянсу щодо стримування та оборони. Проте союзники, як і раніше, здійснюють заяви [1] щодо потреби удосконалення ефективного міжнародного контролю над озброєннями, роззброєння та нерозповсюдження ракетно-ядерного озброєння.

Загалом, позитивним фактом функціонування механізму системи міжнародних безпекових гарантій міжнародного режиму контролю над ракетно-ядерним озброєнням є домовленість між США та РФ 3 лютого 2021 року, коли держави домовилися про п'ятирічне продовження дії Нового договору про скорочення стратегічних наступальних озброєнь (СНО-СНО). Північноатлантична рада в опублікованій заяві [5] висловила свою повну підтримку такому продовженню Договору, а також підтвердила свій великий внесок у міжнародну стабільність. 3 лютого 2023 року Північноатлантична рада опублікувала ще одну заяву [1], в якій із занепокоєнням зазначила, що Росія не виконала зобов'язання, що юридично зобов'язують, за новим Договором про СНО. Для підтримки системи забезпечення гарантій союзники по НАТО здійснюють постійний вплив на Росію з метою змушення її виконати свої зобов'язання щодо Договору, сприяючи інспекціям щодо СНО на території Росії та повернувшись до участі в органі з реалізації Договору – Двосторонньому консультативному комітеті. 

Відтак, НАТО у системі міжнародних безпекових гарантій контролю над ракетно-ядерним озброєнням відіграє одну з важливих ролей, проте за відсутності контролюючих повноважень обмежується здійсненням здебільшого політичного впливу на потенційні країни-порушники.

Література:

1. Arms control, disarmament and non-proliferation in NATO. URL: https://www.nato.int/cps/en/natohq/topics_48895.htm

2. Договір про нерозповсюдження ядерної зброї від 1 липня 1968 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/995_098#Text

3. Стратегічна концепція НАТО – 2022. Ухвалена главами держав і урядів на Мадридському саміті НАТО 29 червня 2022 року. URL: https://www.nato.int/nato_static_fl2014/assets/pdf/2022/6/pdf/290622-strategic-concept-ukr.pdf

4. NATO and the INF Treaty. URL: https://www.nato.int/cps/uk/natohq /topics_166100.htm?selectedLocale=en

5. North Atlantic Council Statement on the Extension of the New START Treaty. URL: https://www.nato.int/cps/en/natohq/news_181193.htm? selectedLocale=en



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота