ІНФОРМАЦІЙНА ВІЙНА ЯК СКЛАДНИК ГІБРИДНОЇ ВІЙНИ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ІНФОРМАЦІЙНА ВІЙНА ЯК СКЛАДНИК ГІБРИДНОЇ ВІЙНИ

21.06.2023 16:46

[2. Юридичні науки]

Автор: Щербина Андрій Вікторович, кандидат юридичних наук, доцент Навчально-наукового інституту державної безпеки Національної академії СБ України


Повномасштабна російсько-українська війна звертає увагу дослідників на вивчення окремих її аспектів та складових. Збройна агресія російської федерації нині має характеристики гібридної війни. У геополітичному контексті гібридна війна є відносно новим явищем. Методи гібридної війни використовуються головним чином у сфері операцій спеціальних сил, вони поєднують у собі досвід протистоянь загрозам міжнародної безпеки, і напрацювання, отримані в боротьбі з екстремізмом державних і недержавних суб'єктів.

Відтак, очевидно, що війна, якщо її розглядати з погляду історичного поступу, ускладнюється. Адже в сучасності ведеться за допомогою дедалі ширшого спектру дій: традиційних та незвичайних, прямих та непрямих (нелінійних), бойових та «невійськових», стає більш комплексною та інтегральною, а також високотехнологічною та інформаційною.

Сучасна війна дедалі частіше маскується під мир, стає розмитою. Але є, як і раніше, небезпечною, а головне – дедалі провокаційнішою.

З урахуванням особливостей гібридної російсько-української війни завданням уряду стає організація протидії їй шляхом комплексного синергетичного використання дипломатичних, інформаційних, економічних, фінансових, правових ресурсів держави одночасно з використанням військової сили. Для глибокого розуміння особливостей гібридної війни слід враховувати історичні, соціальні, етносоціальні, культурні, політичні, економічні та військові аспекти. 

Одним із важливих аспектів гібридної війни (як, втім, і будь-якої іншої) є інформаційно-пропагандистська складова. В умовах технологічного прогресу використання у військових цілях різних технологій є повсякденністю, що разом з послабленням міжнародного співробітництва може призвести до підриву глобального потенціалу в галузі миротворчих ініціатив, попередження конфліктів та насильства у всіх формах.

На нашу думку, інформаційна війна може бути одним із найважливіших способів ведення гібридних воєн. Як згадувалося раніше, у світі відбувається трансформація і модифікація воєн, розвиваються дедалі нові «нетрадиційні» способи ведення війни. Так, у ХХІ столітті особливу популярність набуває так звана «інформаційна війна», це явище стало одним із звичних факторів навколишньої дійсності. Сам термін «information warfare» не є новим, він був запроваджений Томасом Роном у науковий обіг ще 1976 року [2, с. 67].

Зростаюча популярність цього явища пов'язана з глобалізацією інформаційних процесів, бурхливим розвитком інформаційних технологій та повсюдною цифровізацією. Для досягнення своєї мети різні міжнародні актори все частіше звертаються до прийомів та методів ведення інформаційної війни. У даний час багато країн розглядають інформаційну війну як ефективний інструмент ведення зовнішньої політики.

На думку сучасних авторів, інформаційна війна є найважливішим і ефективним способом ведення гібридних воєн, що набуває все більшої актуальності в сучасному світі [1, с. 73]. Інформаційна війна може бути елементом гібридної війни і застосовуватися в комплексі з іншими її елементами, так і бути самостійною складовою [2, с. 107].

Серед основних відмінностей інформаційної війни від традиційної війни дослідники виділяють такі:

- інформаційна війна має більш гнучкий арсенал, ніж традиційна, отже, може впливати на різні верстви населення по-різному [4, с. 13];

- на відміну від класичної війни в інформаційній війні є можливість багаторазового захоплення тих самих людей;

- інформаційна війна має більш непередбачуваний результат;

- у нетрадиційній війні вплив на ворога невідчутний і може презентуватись у дружній формі [5, с. 42];

- небезпека інформаційної війни у тому, що вона не несе видимих руйнувань, отже, не завжди може бути відразу розпізнана [2, с. 71].

У світлі сказаного вважаємо за доцільне звернути увагу на інформаційний складник російсько-української війни. Як слушно відзначає Г. Гребньов «Повномасштабна агресія російської федерації проти України не обмежується лише боями на лініях зіткнення. Вона триває й на інформаційному фронті в прямих ефірах, традиційних і новітніх засобах масової інформації та соціальних мережах. Це війна за уми людей,  і  росія  в  ній  не  гребує  будь-якими  брудними  методами. Розпочалося інформаційне протистояння в межах гібридної війни, розв’язаної росією не 24 лютого 2022 року, а відразу після закінчення «холодної війни» та розвалу Радянського Союзу. Вже тоді російські засоби масової інформації генерували наративи про єдиний слов’янський народ, «рускій мір», єдину історію та єдиний економічний простір. Після окупації Криму в 2014 році росія розпочала гібридну війну проти України, моделюючи зовсім іншу, далеку від дійсності реальність. І головні атаки було здійснено саме на інформаційному фронті. На другий рік повномасштабного вторгнення, аби виправдати скоєні воєнні злочини, геноцид українців, обґрунтувати агресію, дискредитувати ЗСУ, зменшити підтримку України з боку союзників, а найголовніше – посіяти хаос та розбрат в нашій державі, ворог застосовує весь арсенал інформаційної війни. Тож ефективна протидія агресорові на інформаційному фронті така ж важлива, як і на лінії зіткнення» [3, с. 109]. Основними характеристиками інформаційної війни російської федерації як одного із способів гібридної війни, є:

- нестандартність: конфлікти відбуваються поза класичним полем бою;

- комплексність: використовуються різні методи для досягнення мети;

- масштабність: зачіпається як відносини міждержавного рівня, так й життя громадян;

- висока непередбачуваність: результат інформаційної війни важко передбачити.

Використання інформаційно-психологічного складника гібридної війни російської федерації спрямоване на ослаблення внутрішніх і міжнародних позицій об’єкта агресії – України – і забезпечення сприятливих умов для насильницьких дій воєнного характеру, створення перешкод для функціонування систем ухвалення рішень і управління нашої держави, маніпулювання громадською думкою (на глобальному, регіональному, національному рівнях) тощо [3, с. 110].

Література

1. Вдовенко С. Г., Ганенко С. О., Гульков М. О. Інформаційне підґрунтя  гібридної  війни  рф  проти  міжнародного  порядку.  В Гібридна війна: сутність, виклики та загрози. Національна академія Служби безпеки України. 2021. № 7. С. 73–75.

2. Горбулін В.  П. Світова  гібридна  війна:  український  фронт. Національний інститут стратегічних досліджень. 2017. 256 с.

3. Гребньов Г. Інформаційний аспект гібридної війни росії проти України. Український інформаційний простір. 2023. № 1(11). С. 107–118. https://doi.org/10.31866/2616-7948.1(11).2023.279598 

4. Ділай  А.  Війна  за  Україну:  від  інформаційних  операцій  до  прямого вторгнення. Вісник Львівського університету. Серія: Журналістика. 2019. № 45. С. 13–20. http://dx.doi.org/10.30970/vjo.2019.45.9974

5. Яворська Г. М. Гібридна війна як дискурсивний конструкт. Стратегічні пріоритети. Серія: Політика. 2016. № 4. С. 41–48.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота