ВАРІАТИВНІСТЬ ПРИСТУПУ ГОЛОСНИХ У НІМЕЦЬКОМУ ЗВУКОВОМУ МЕДІЙНОМУ МОВЛЕННІ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ВАРІАТИВНІСТЬ ПРИСТУПУ ГОЛОСНИХ У НІМЕЦЬКОМУ ЗВУКОВОМУ МЕДІЙНОМУ МОВЛЕННІ

22.06.2023 18:19

[8. Філологічні науки]

Автор: Кучерява Юлія Сергіївна, студентка Ⅲ курсу Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, м. Одеса, Україна


У наші дні немає єдиного варіанта стандарту німецької вимови, а є три центральні національні різновиди стандарту вимови: федеративно-німецький, австрійський та швейцарський (Standardvarietäten: die bundesdeutsche, die österreichische, und die schweizerische). Національні варіанти стандарту, які демонструють значну варіативність, вивчаються на граматичному, морфологічному, семантичному та особливо на фонетичному рівнях [3, с. 342]. При аудіюванні насамперед звертають увагу саме на фонетичні розбіжності, так звані звукові-маркери [12, с. 155]. Стандартна вимова — це звукова форма варіанта стандату вимови (Die Standardaussprache ist die mündliche Form der Standardvarietät), яка поширюється за допомогою електронних засобів масової інформації; після винайдення радіо та телебачення можливості вербальної комунікації зросли, і звукове мовлення тепер займає провідне місце [13, с. 137-141].

Для варіанта стандарту вимови (Für die Standardvarietät ) є характерним державний статус; федеративно-німецький варіант стандарту вимови (die bundesdeutsche Standardvariätet) має найвищий соціальний престиж і може використовуватися в будь-яких ситуаціях [4, c. 202 ]. Проблему недостатнього розвитку перцептивних здібностей також слід враховувати, тому що тенденція посилення федеративно-німецького варіанта стандарту вимови (die Tendenz der Verstärkung der bundesdeutschen Standardvarietät ) залишається актуальною[15, с. 170-174]. Стандартна вимова (Die Standardaussprache) вимагається під час офіційних виступів та в медійному мовленні, оскільки вона усюди зрозуміла та вільна від діалектів  [4, с. 202]. (Heutzutage exestiren zwei große Referenzwerke der bundesdeutschen Standardvarietät: das Deutsche Aussprachewörterbuch (DAWB) (2009)[16] und das Aussprachewörterbuch des Dudenverlags (2015)[17] )[11, с. 237]. З одного боку, дослідження показали, що у німецькомовних засобах масової інформації вимова професіоналів (Modellsprecher) відповідає нормі, але норма вимови (die Aussprachenorm) є лише уявленням про ідеальну вимову [6, с. 132]. З іншого боку, усі прояви форм плюрицентричного німецького мовлення (alle Erscheinungsformen der plurizentrischen deutschen Sprache) можна почути у засобах масової інформації. У Німеччині, а також в Австрії та Швейцарії можна зустріти мовців, які все ще володіють діалектами [6, с. 133]. Австрійський та швейцарський варіанти стандарту вимови знаходяться під впливом федеративно-німецького варіанта стандарту вимови (Die österreichische und die schweizerische Standardvarietäten werden von der bundesdeutschen Standardvarietät beeinflusst), бо він домінує [9, с. 34]. Ті ж самі телевізійні канали новин, як наприклад «n-tv», транслюються цілодобово. Слово   « Ukraine », яке в DAWB має дві норми вимови [u:kʁ̥a'i:nə], [u:kʁ̥'aɛ̯nə][16], у мовленнєвій дійсності вимовляється носіями федеративно-німецького варіанта стандарту з глотальним приступом [’u: kʁ̥a'’i:nə][2].

Кодифіковані норми вимови презунтуються в орфоепічних словниках. У цьому випадку ми маємо справу з правилом « die Soll-Norm». Сукупність цих транскрипцій називається мовним кодом або кодом національного варіанта стандарту вимови [1, с. 74]. Дійсна норма « die Ist-Norm » розглядається у цьому досліді на основі реального медійного мовлення.  Кодифікована і дійсна норми не завжди збігаються, тому що мова завжди розвивається. Вимову професійних ораторів у ЗМІ слід розглядати як ту, яка наближена до ідеалу, тому ми поставили собі за мету порівняти кодифіковану норму з реальною нормою на матеріалі медійного мовлення. Згідно з останніми дослідженнями, під час кодифікації норми вимови все більше враховуються дійсна норма вимови, і це відображає тенденцію наближженя до мовленнєвої дійсності, але диференціації досі наявні [10, с. 190].




Таблиця 1.1 Cкладено за джерелами [14], [16]

У цьому дослідженні ми спостерігаємо за варіативністю німецького звукового медійного мовлення  (die Variabilität der deutschen gesprochenen Mediensprache) з точки зору вокалізму, а саме види приступів голосних: м’який приступ та глотальний приступ (die Vokaleinsätze: weicher  Einsatz  und Glottisschlageinsatz, Glottisplosiv). Під час глотального приступу голосові зв'язки зближуються з позиції дихання до голосової щілини [14, с. 6]. Використання глотального приступу є характерним для федеративно-німецького варіанта страндарту вимови. Наявність глотального приступу впливає на просодію та є характерною рисою варіативності, особливо в мовленні ЗМІ [6, с. 133]. У федеративно-німецькому варіанті страндарту вимови (In der bundesdeutschen Standardvarietät ) вживається глотальний приступ у мовленнєвій дійсності в таких випадках: [14, с. 6]

 



Таблиця 1.2 Cкладено за джерелами [14], [16]

Австрійський та швейцарський варіанти стандарту вимови відрізняються від федеративно-німецького варіанта страндарту (Die österreichische und die schweizerische Standardvarietäten uterscheiden sich von der bundesdeutschen Standardvarietät) реалізацією глотального приступу. Для цих варіантів характерна відсутність глотального приступу на початку складу. 




Таблиця 1.3 Складено за джерелом [14]

Реалізація глотального приступу також залежить від фоностилістичних рівнів. Можна виокремити три фоностилістичні рівні нормативної німецької вимови: фоностилістичний рівень із дуже високою точністю артикуляції, нейтральний фоностилістичний рівень із високою та середньою точністю артикуляції,  фоностилістичний рівень зі зниженою точністю артикуляції [16, с. 99].  До нейтрального фоностилістичного рівня із високою та середньою точністю артикуляції, кодифікації слів якого більшою мірою відповідають нормі, належать прочитанне, відтворене та вивчене мовлення. І у цьому випадку ми маємо справу з вимовою освічених людей. Зазначається, що вимова мовця сильно залежить від рівня освіти. [7, с. 404]. Вільно створюване мовлення належить до фоностилісничного рівня зі зниженою точністю артикуляції [5, c.197-198]. На цьому рівні глотальний приступ реалізовується рідше [16, с. 99]. Люди, які беруть участь у ток-шоу, можуть бути як освіченими, так і неосвіченими, саме тому вимова учасників варіюється.  

Глотальний притуп виконує такі функції [14, с. 8]:

• Делімітативна функція. Голотальний приступ вказує на межі слова і морфеми (Grenzsignal).

• Стилістична функція. До них належать фоностилістичні диференціації.

•Розпізнавальна функція. Відсутність глотальних приступів може призвести до непорозумінь. 

Отже, головна риса будь-якої мови —  постійний розвиток, а варіативність німецької мови є свідченням історичних змін [8, с. 232]. Норма вимови також повинна враховувати мовленнєву дійсність, оскільки саме постійний розвиток зумовлює варіативність звукового медійного мовлення. Взаємодія федеративно-нымецького варіанта стандарту вимови (die bundesdeutsche Standardvarietät ) та мовленнєвої дійсності у сфері медійного мовлення може бути досліджена далі, бо розбіжності можуть вказувати на подальший розвиток системи вокалізму та зміни норми вимови.

Література:

1. Ammon U. Die deutsche Sprache in Deutschland, Österreich und der Schweiz: das Problem der nationalen Varietäten, Berlin/ New York: Walter de Gruyter. 1995. S. 575.

2. Bald tagelange Blackouts in der Ukraine? Hilfskoordinatorin: Strom nur den halben Tag verfügbar |ntv Youtube: https://youtu.be/4_TbhJGy904

3. Domaschnew A. I. Noch einmal über die nationalen Sprachvarianten im Deutschen. Zeitschrift für germanistische Linguistik. Deutsche Sprache in Gegenwart und Geschichte. 1989. Heft 17.3, S. 342-355.

4. Ebel A., Veličkova L. Situationsangemessene Aussprache und DaF-Unterricht. Deutsch als Fremdsprache. Heft 4. 2017. S. 202-210. 

5. Hirschfeld U., Reitbrecht S. Phonetische Strukturierung gesprochener Sprache. Deutsch als Fremdsprache. Heft 4. 2016. S. 195-203. 

6. Hirschfeld, U., Siebenhaar B. Aussprachevielfalt im Deutschen. Deutsch als Fremdsprache, Heft 3. 2013. S. 131-140. 

7. Krech E.-M. Die Differenzierung von Standarddeutsch und ihre Relevanz für die Kodifizierung.  Лингвистическая полифония: Сборник статей в честь юбилея профессора Р. К. Потаповой.  М.: Языки словянских культур, 2007. С. 404-423.

8. Rues B. Varietäten und Variation in der deutschen Aussprache. Deutsch als Fremdsprache.  Zeitschrift zur Theorie und Praxis des Faches Deutsch als Fremdsprache. 2005. Heft 4, S. 232-237.

9. Schmidlin R. Die Vielfalt des Deutschen: Standard und Variation. Gebrauch, Einschätzung und Kodifizierung einer plurizentrischen Sprache. Studia Linguistica Germanica, 106. Berlin/New York: Langenschedt Verlag. 2011.  

10. Swetosarowa N., S. Osovina S. Ergebnisse einer Untersuchung der Aussprachenormvarianz im Deutschen, Germanistik in der Ukraine Jahrheft 9. 2011. S. 190-196.

11. Trouvain J. Duden. Das Aussprachewörterbuch. 7., komplett überarb. u. aktual. Aufl. Bearb. von Stefan Kleiner und Ralf Knöbl in Zusammenarbeit mit der Dudenredaktion. Deutsch als Fremdsprache. Heft 4. 2016. S. 237-239.

12. Ulbrich Chr. Prosodische Aussprachebesonderheiten der deutschen, österreichischen und schweizerischen Standardvarietät des Deutschen in gelesene Äußerungen von Nachrichtensprechern. Deutsch als Fremdsprache. Zeitschrift zur Theorie und Praxis des Faches Deutsch als Fremdsprache. 2003. S. 155-158.

13. Verbitskaja T. D., Asarowa I. I. Kommunikative Kompetenz mit Focus auf gesprochene Sprache. Записки з романо-германської філології. No. 2 (45). 2020. S. 137-146.

14. Verbitskaja Т. D., Grischina T. V. Standardsprachliche Vokaleinsatzvarietäten, метод. розробка до практичн. та теоретичн. курсів фонетики німецької мови для студ. ф-ту РГФ. Одеського національного ун-ь імені І.І. Мечникова. Фенікс. 2011. S. 21. 

15. Verbitskaja T., Vasylchenko O. Perzeptiv-artikulatorische Aspekte der Standardsprachlichen Varietätenkompetenz des Deutschen. Записки з романо-германської філології. No. 1 (48). 2022. S. 170-182.

Словники:

16. Deutsches Aussprachewörterbuch (German Edition). E.-M.  Krech, E. Stock,     U. Hirschfeld, L. C. Anders. Berlin: de Gruyter. 2009. S. 1076.

17. Duden, das Aussprachewörterbuch S. Kleiner, R. Knöbl. Bibliographisches Institut, Institut für Deutsche Sprache. 7., komplett überarbeitete und aktualisiete Auflage. Berlin: Dudenverlag. 2015. S. 928.

_________________________


Науковий керівник: Вербицька Тетяна Діомідівна, кандидат педагогічних наук, доцент Одеського національного університету імені І. І Мечникова, м. Одеса, Україна




Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота