ДІАГНОСТИКА ПСИХОЛОГІЧНОГО САМОЗАХИСТУ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ ВІД НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ МЕДІАПЕРЦЕПТИВНОЇ КОМУНІКАЦІЇ ЗА ДОПОМОГОЮ АВТОРСЬКОЇ АНКЕТИ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ДІАГНОСТИКА ПСИХОЛОГІЧНОГО САМОЗАХИСТУ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ ВІД НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ МЕДІАПЕРЦЕПТИВНОЇ КОМУНІКАЦІЇ ЗА ДОПОМОГОЮ АВТОРСЬКОЇ АНКЕТИ

14.08.2023 14:55

[15. Психологічні науки]

Автор: Шерешкова Інга Ігорівна, ад’юнкт кафедри морально-психологічного забезпечення діяльності військ (сил) гуманітарного інституту Національного університету оборони України, м. Київ, Україна



Поняття «психологічний самозахист» як внутрішня адаптація особистості в ситуації психологічного дискомфорту, у вітчизняній психології окремо не окреслене. Узагальнюючи різні погляди на проблеми захисту, психічного/психологічного захисту та самозахисту в контексті визначення їх атрибутів, сутності та структури, висновуємо, що сформованої остаточної думки щодо визначення рівнів його сформованості не має. 

Тому перед нами постало завдання визначити критерії і показники досліджуваного психологічного феномену та підібрати психодіагностичний інструментарій, який би дав змогу об’єктивно проаналізувати рівень сформованості психологічного самозахисту військовослужбовців Збройних Сил України від негативного впливу медіаперцептивної комунікації.

На попередніх етапах дослідження для визначення показників рівня значущості психологічних якостей, що складають структуру психологічного самозахисту військовослужбовців Збройних Сил України від негативного впливу інформації нами застосовувався метод групових експертних оцінок. В подальшому було здійснено констатацію змісту й структурної організації психологічного самозахисту військовослужбовців Збройних Сил України від негативного впливу медіаперцептивної комунікації. 

Оскільки, на наш погляд, для оцінки рівня розвиненості психологічного самозахисту від негативного впливу медіаперцептивної комунікації важливе значення відіграють не лише психологічні індивідуально-типологічні якості особистості, а й знання, уміння, навички щодо споживання інформації та загроз, які чатують на військовослужбовців у інформаційному просторі (рівень їхньої медіаграмотності), то нами було розроблено авторську анкету «Рівень сформованості психологічного самозахисту військовослужбовця Збройних Сил України від негативного впливу медіаперцептивної комунікації».

Метою анкетування було виявлення: наявності у військовослужбовців Збройних Сил України знань щодо психологічного самозахисту, негативного впливу інформаційних повідомлень, медіаперцептивної комунікації, інформаційних загроз військового середовища; основних інформаційно-психологічних труднощів, з якими стикаються військовослужбовці Збройних Сил України; ставлення військовослужбовців Збройних Сил України до необхідності психологічного самозахисту від негативного впливу медіаперцептивної комунікації та їх зв’язок із з актуальним психічним станом особистості та індивідуальними психологічними властивостями.

За структурою запитань анкета має закриті запитання, які дають повний перелік варіантів відповідей. За формою запитань: прямі, які дають змогу одержати інформацію безпосередньо від респондента. В нашому дослідженні ми користувалися очним анкетуванням, яке передбачає одержання анкети безпосередньо з рук дослідника. Цей вид анкетування найнадійніший, гарантує добросовісне заповнення анкет, майже стовідсоткове їх повернення, але багато в чому залежить і від уміння дослідника встановити психологічний контакт з респондентами, створити сприятливу атмосферу при опитуванні [1, с.111].

Анкета містить 95 питань, які послідовно розкривають два блоки. 

Перший блок (психологічний) сконструйований на основі обраних психо-діагностичних методик, відповідно до структурно-функціональної моделі психологічного самозахисту від негативного впливу медіаперцептивної комунікації з адаптацією запитань до взаємодії з інформаційним середовищем: 39 запитань анкети спрямовані на розкриття когнітивно-рефлексивних властивостей особистості, що виражаються сформованістю критичного (14 запитань) та аналітичного (6 запитань) мислення щодо споживання інформації, 13 запитань встановлюють залежность від чужої думки та можливость нав’язування особистості певного погляду (пресупозиції), схильності військовослужбовця до навіюваності (сугестивності) та 6 запитань пов’язані із особливостями сприйняття інформаційних повідомлень; 18 запитань розкривають емоційно-перцептивний компонент, питання з’ясовують наявність у військовослужбовця ознак схильності до емоційної запальності та збудливості, викликаних інформаційними повідомленнями; поведінково-регулятивний компонент анкети представлений 7 запитаннями щодо саморегуляції поведінки. 

Другий блок додатковий, спрямований на виявлення у військовослужбовців Збройних Сил України рівня їхньої медіаграмотності, тобто наявності у них знань, умінь і навичок щодо психологічного самозахисту від негативного впливу інформаційних повідомлень, медіаперцептивної комунікації, особливостей сприйняття людиною інформації та наявності інформаційних загроз військового середовища.

Загальна кількість осіб, що брали участь у констатувальному етапі дослідження становить 211 військовослужбовців військової частини А0139. 

Анкетування проводилось паралельно із застосуванням підібраного на попередньому етапі дослідження психодіагностичного інструментарію, що надало можливість здійснити діагностування захисних механізмів психіки як психологічного феномена та широкого спектру властивостей особистості, пов’язаних з психологічним самозахистом від негативного впливу медіаперцептивної комунікації з метою виявлення значущих кореляційних зв’язків.

За інтегральним показником рівня психологічного самозахисту від негативного впливу медіаперцептивної комунікації першого блоку Анкети респонденти розподілилися: 

– високий рівень розвитку показало 6 військовослужбовців з інтегральним показником 0,87, які становлять 3% від загальної вибірки;

– рівень вище середнього продемонструвало 29 військовослужбовців з інтегральним показником 0,77, які становлять 14 % від загальної вибірки;

– середній рівень показало 64 військовослужбовця з інтегральним показником 0,46, які становлять 30 % від загальної вибірки;

– рівень нище середнього у 70 військовослужбовців з інтегральним показником 0,29, які становлять 33 % від загальної вибірки;

– низький рівень прояву показали 42 військовослужбовці з інтегральним показником 0,09, які становлять 20 % від загальної вибірки.

Лише половина респондентів ствердно зазначили свою уважність до дрібних деталей у інформаційному повідомленні. 

54,9% опитаних військовослужбовців ЗС України знають як перевірити інформацію, яка видається їм сумнівною і 13,3% не знають як це зробити, ще 6, 8% вагалися із відповіддю.

40,6% опитаних засвідчили, що бачать закономірності і тенденції у висвітленні подій засобами масової інформації, 18,1% - не бачать таких закономірностей та тенденцій. Приблизно такі самі результати щодо здатності оцінити джерело інформації, 44,4% ствердних відповідей.

39,8% респондентів легко можуть оцінити факти, що підтримують якусь думку в інформаційному повідомленні; 35,3% скоріше можуть, ніж ні.

Як негативну тенденцію відзначаємо, що лише чверть (24,1%) військовослужбовців ЗС України відзначають свою спроможність розрізнити описовий матеріал від аналітичного і 43,6% опитаних визначають цікавість інформаційного повідомлення за його заголовком; лише 20,3% респондентів завжди вичерпно/повністю розуміють зміст повідомлень ЗМІ, 23,3% опитаних вагаються із відповіддю. 

Щодо позитивних тенденцій у відповідях респондентів відзначаємо те, що 34,6% можуть та 37,6% скоріше можуть проаналізувати структуру аргументації в інформаційному повідомленні;54,1% здатні та 20,3% скоріше здатні грамотно розглянути різні позиції в інформаційному повідомленні;  51,9% розуміють та 33,8% скоріше добре розуміють чому їм подобаються ті чи інші інформаційні повідомлення; 72,9% військовослужбовців ЗС України вважають, що інформація може по-різному тлумачитися; 69,2% опитаних звертаються до додаткових матеріалів, якщо їм не вистачає інформації.

Особливу увагу привертають результати анкетування щодо схильності опитуваних до навіюваності (сугестії), оскільки сугестія є елементом медіамовлення, тому що діяльність ЗМІ полягає не лише в інформуванні, а й у формуванні громадської думки унаслідок впливу на свідомість і підсвідомість аудиторії. Мовна сугестія визначається як специфічна комунікаційна ситуація мовленнєвого впливу сугестора на сугерендів із метою скоригувати їх установку, при цьому подання інформації організовано таким способом, щоб її сприйняття відбувалось без критичного оцінювання, несвідомо [2, с. 37].

Результати анкетування свідчать про досить високі показники навіюваності (сугестії) досліджуваної аудиторії. Зокрема, лише 16,5% опитаних зазначили, що вони не легко заражаються настроєм інформаційного повідомлення, майже 40% респондентів не змогли визначитись із відповіддю.

41,4% опитаних погодились із тим, що реклама впливає на їхній вибір при купівлі товарів; у 70% анкетованих реклама апетитної їжі викликає бажання скуштувати чи приготовати її; 62,4% респондентів спершу читають відгуки відвідувачів/користувачів, перш ніж кудись піти чи щось купити; для більше половини досліджуваних військовослужбовців ЗС України дуже важлива думка авторитетної особи; 38,4% анкетованих осіб погоджуються з тим, що інформаційне повідомлення може спонукати їх до якихось дій.

Зазначене свідчить про високий рівень навіюваності (сугестії) осіб, що приймали участь у опитуванні та негативно впливають на їхню здатність до психологічного самозахисту від негативного впливу медіаперцептивної комунікації. Серед усіх інструментів маніпулювання громадською думкою до сугестивних належать такі інструменти побудови повідомлення, що впливають на сприйняття та запам’ятовування інформації адресатом, зміну його емоційного стану та програмування асоціативного ряду щодо поданої у медіа інформації. У такий спосіб сугестивні інструменти формують несвідомі установки, визначаючи можливі форми поведінки та спрямованість в ухваленні рішень.

Блок запитань емоційно-перцептивного спрямування показав, що більше половини респондентів зіштовхувались із випадками, коли вони сприймали інформацію, яка невдовзі спростовувалась як неправдива і більше 30% опитаних зазначили, що самі поширювали інформацію, яка невдовзі спростовувалась як неправдива.

Більше 60% військовослужбовців ЗС України, які брали участь в  опитуванні зазначили, що їм сниться те, про що вони дивились/читали, що може бути ознакою високого ступеню емоційної збудливості.

64% опитаних зазначили, що вони спокійно реагують на критику, навіть якщо вона здається їм несправедливою, у той же час 26% затруднились із відповіддю та зазначили, що вони неспокійно реагують на критику. 31% опитаних завжди або скоріше завжди відповідають у коментарях, коли їм несправедливо дорікають. Така тенденція може бути свідченням схильності значної кількості опитаних до емоційної запальності, що може сприяти потенції маніпулятивного впливу на них мас-медійного дискурсу, що апелюють до емоціогенних зон свідомості. Такі військовослужбовці можуть піддаватися негативним впливам медіаперцептивної комунікації ЗМІ та через соціальні мережі (нові медіа), заручаючись довірою до численних ботів (фейкові акаунти, що поширюють маніпулятивні повідомлення), вступати в суперечливі коментарі з тролями (штучно створені акаунти, що створюють теми для дискусій чи маніпулювання).

Водночас, із позитивних тенденцій відзначаємо, що велика кількість відповідей свідчать про те, що опитані не сприймають інформаційні повідомлення (55%) образи у соціальних мережах чи гнівні коментарі підписників (майже 80%) близько до серця.

Більше половини респондентів засвідчили, що траплялися випадки, коли вислови у ЗМІ (телебачення, радіо, Інтернет, газети тощо) їх обурювали, ображали, дратували. Водночас, стільки ж опитаних зазначили, що швидко можуть заспокоїтись, якщо інформаційне повідомлення їх роздратувало. 87,7% військовослужбовців ЗС України, які брати участь в опитуванні знають як заспокоїтись, якщо інформаційне повідомлення їх розлютило. 32,3% відчувають та 35,3% скоріше відчувають зміну свого емоційного стану після споживання різної інформації.

Більше половини опитаних добре знають, що дивитися/читати, щоб поліпшити собі настрій та добре розуміють чому їм подобаються чи не подобаються ті чи інші інформаційні повідомлення.

Як негативну тенденцію відзначаємо, що у 30% респондентів буває та скоріше буває, що інформаційне повідомлення викликає почуття, які вони не можуть точно визначити; у 16,5% опитаних буває та у 13,5% скоріше буває, що вони не розуміють, чому відчувають те чи інше почуття під час читання інформаційного повідомлення, ще  у 12,8% опитаних виникли труднощі із визначенням відповіді.

20,3% не відчувають та 9,8% скоріше не відчувають коли мас-медіа здійснюють негативний інформаційно-психологічний вплив на них, 13,5% важко визначитись із відповіддю.

Щодо дослідження залежності сприйняття інформаційних повідомлень від його оформлення, то більше 55% респондентів визнають таку залежність. 

Водночас, із позитивної динаміки відзначаємо, що на сприйняття 33,8% досліджених не впливає та на 15% скоріше не впливає колір, який використовується в інформаційних повідомленнях.

На сприйняття 28,6% опитаних не впливає та на сприйняття 21,1% скоріше не впливає шрифт, яким оформлене інформаційне повідомлення.

Водночас, негативну тенденцію відзначаємо у тому, що для 42,1% фотографії та зображення впливають на сприйняття інформації та на 26,3% скоріше впливають. 28,6% респондентів відзначають, 28,6% скоріше відзначають вплив соціологічних досліджень на сприйняття ними інформації.

25,6% зазначають, що на їхнє сприйняття інформаційного повідомлення впливає, а на 28,6% скоріше впливає, коли певні тези акцентовані, виділені автором.

Такі результати анкетування розкривають вразливість цієї категорії респондентів до маніпулювання їхнім сприйняття інформації, оскільки соціологічні дані (справжні або фіктивні) використовують як маніпулятивну технологію, а тому некритична довіра до таких даних може впливати  на свідомість силою громадської більшості. Найбільш поширеним видом маніпулювання громадською свідомістю є маніпулювання арсеналом різних типів рейтингування соціологічних опитувань: рейтинги відомості, довіри, більшості, впливу, антирейтинги тощо.

Вплив фотографій та зображень на сприйняття інформації також може мати негативний взаємозв’язок із психологічним самозахистом особистості, оскільки лише менше половини респондентів вважають достатнім власний рівень цифрової грамотності і така ж кількість (47,4%) опитаних військовослужбовців ЗС України вміють перевіряти зображення на достовірність он-лайн інструментами для перевірки контенту:

Питання, що розкривають деякі аспекти саморегуляції поведінки вказують на те, що опитаним притаманні риси, що можуть негативно позначатися на їх спроможність до психологічного самозахисту від негативного впливу медіаперцептивної комунікації. До таких показників ми відносимо велику кількість відповідей (51,2%) щодо здійснення незапланованих покупок. 45,8% опитаних ствердно зазначили, що вони наполягають на своєму, навіть коли не впевнені у своїй правоті. 9,8% досліджуваних хвилює та 19,5% скоріше хвилює думка навколишніх про їхні дії, навіть якщо вони вважають, що праві.

62,4% опитаних перш ніж з’ясовувати відносини намагаються уявити різні способи подолання конфлікту. Така саморегуляція поведінки спонукає до аналітичного та критичного мислення при споживанні інформації, сприяє визначенню ходу міркувань. Підсилює цей показник здатність більшості опитаних грамотно розглядати різні позиції в інформаційних джерелах.

Блок запитань анкети, що розкриває наявність певних знань/умінь/навичок щодо інформаційної безпеки, медіаграмотності та психологічного самозахисту від негативного інформаційного впливу свідчить про те, що більше половини опитаних військовослужбовців ЗС України обізнані щодо маніпулятивності інформаційного простору, що може позначатися на здоров’ї людини та впливати на поведінку; знають, що за допомогою інформації можна підмінювати реальну дійсність у свідомості людей; впевнено можуть надати визначення поняттю «мовне маніпулювання»; вміють дбати про свій психологічний стан під час споживання інформації.

Однак, цей блок також виявив і суттєві прогалини щодо наявності у досліджуваних базових знань/умінь/навичок щодо інформаційної безпеки, медіаграмотності та психологічного самозахисту від негативного інформаційного впливу. 86,4% респондентів знають, що потрібно перевіряти правдивість новин з джерел, до яких час від часу звертаються; 68,4% опитаних вміють перевіряти правдивість новин, однак знаходити першоджерело інформаційних повідомлень вміють 36,8% опитаних, 17,3% - скоріше можуть; лише 37,6% анкетованих впевнені у власних вміннях визначати достовірність інформації.

Як позитивний показник відзначаємо, що 27,8% вважають, 28,6% скоріше вважають, що при великому обсязі інформації неминуче страждає якість сприйняття. Цей показник може бути запобіжником здійснення негативного медіаперцептивного впливу, що підсилюється розумінням більшості досліджуваних військовослужбовців ЗС України, що сучасний інформаційний простір характеризується підвищеною маніпулятивністю.

Водночас, 45,3% респондентів відзначили, що не знають, кому належить більшість ЗМІ в Україні. Оскільки власники мають вплив на редакційну політику своїх медіа, незнання військовослужбовцями приналежності ЗМІ до тієї чи іншої власності може завадити критичному аналізу змісту інформації та розумінню чиї нтереси представляє той чи інший телеканал, радіо чи друковане видання. 

Чверть опитаних військовослужбовців визнають, що не можуть без вагань виявити чи є людина експертом у військовій сфері. І в той самий час, третина військовослужбовців не отримують або скоріше не отримують, не довіряють інформації про військовослужбовців та діяльність Збройних Сил України, що отримана з офіційних сторінок військового командування та військових ЗМІ. 

Оскільки офіційні джерела стараються публікувати перевірену інформацію, не допускаючи маніпулювань та зазвичай звертаються до компетентних експертів, які можуть коментувати ті чи інші заяви офіційних відомств, звернення до офіційних сторінок військового командування та військових ЗМІ може сприяти психологічному самозахисту від негативного впливу медіаперцептивної комунікації. 

Отримані дані були оброблені за допомогою методів математичної статистики (описові статистики) за допомогою програми SPSS (Statistical Package for the Social Sciences, Version 23).

Метою було перевірити наявність зв’язків між шкалами анкети та батареєю психологічних методик на кожен показник досліджуваного психологічного конструкту та зв’язку рівня медіаграмотності військовослужбовця (наявність знань, умінь та навичок щодо безпеки споживання інформації) з їх індивідуально-психологічними якостями.

Отримані внаслідок анкетування значущі кореляційні зв’язки вказують на те, що процес психологічного самозахисту від негативного впливу медіаперцептивної комунікації характеризується високими показниками рівня інтелекту, критичного та аналітичного мислення, загального рівня саморегуляції та низькими показниками рівнів емоційної запальності, збудливості та навіюваності (сугестивності), а також високим рівнем медіаграмотності військовослужбовця (наявності у нього знань, умінь та навичок щодо безпеки споживання інформаційних повідомлень).

Структуру анкети вивчали за допомогою дослідницького факторного аналізу, який показав, що анкета володіє досить високими показниками внутрішньої кореляції між питаннями і між шкалами анкети. Внутрішня узгодженість структурних елементів анкети представлена на високому рівні, кожне питання має суттєвий вплив на остаточний результат. Також було виявлено значну двосторонню кореляцію між загальними рівнями сформованості психологічного самозахисту військовослужбовця Збройних Сил України від негативного впливу медіаперцептивної комунікації за обраними психологічними методиками та авторською Анкетою.

Анкетування також надало можливість оцінити рівень сформованості психологічного самозахисту військовослужбовця Збройних Сил України від негативного впливу медіаперцептивної комунікації та отримати уніфікований індекс за п’ятьма шкалами: високий; вищий за середній; середній; нищий за середній та низький.

Результати анкетування свідчать про те, що анкета «Рівень сформованості психологічного самозахисту військовослужбовця Збройних Сил України від негативного впливу медіаперцептивної комунікації» показала значущі кореляційні зв’язки з результатами проведеного дослідження за батареєю психо-діагностичних методик, що включає 7 показників за трьома компонентами психологічного самозахисту від негативного впливу медіаперцептивної комунікації та додатково визначає наявність у військовослужбовця знань, умінь та навичок щодо безпечного споживання інформаційних повідомлень. Це означає, що в подальших етапах психологічного експерименту ми можемо використовувати анкету як експрес-діагностичний матеріал для визначення рівня психологічного самозахисту військовослужбовців Збройних Сил України від негативного впливу медіаперцептивної комунікації.

Література:

1. Максименко С.Д. Теорія і практика психолого-педагогічного дослідження /С.Д. Максименко. – К.: НИИП, 1990. – 240 с.

2. Різун В. В., Непийвода Н. Ф., Корнєєв В. М. Лінгвістика впливу. Київ : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2005. 148 с.

___________________

Науковий керівник: Хайрулін Олег Михайлович, кандидат психологічних наук, доцент кафедри морально-психологічного забезпечення гуманітарного інституту Національного університету оборони України, працівник ЗС України 



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота