ДЕЯКІ ПИТАННЯ ФОРМУВАННЯ МОТИВАЦІЇ ДО НАВЧАННЯ У ВИЩИХ ВІЙСЬКОВИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ДЕЯКІ ПИТАННЯ ФОРМУВАННЯ МОТИВАЦІЇ ДО НАВЧАННЯ У ВИЩИХ ВІЙСЬКОВИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

26.09.2023 16:25

[4. Педагогічні науки]

Автор: Шевцов Анатолій Леонідович, кандидат наук з державного управління, професор кафедри загальновійськових дисциплін Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого


З початком повномасштабної війни на теренах України проблемам якості, предметності, комплексності і мотивації до військового навчання приділяється особлива увага. Військові навчальні заклади опинились перед суттєвими викликами, пов’язаними з воєнним станом, в тому числі необхідністю термінової перебудови освітнього процесу підготовки військового фахівця до вимог сучасної війни. Як виявила практика і досвід ведення бойових дій протягом останнього часу багато традиційних положень, форм і способів збройної боротьби, сформульованих військовою наукою, опинились не зовсім актуальними, подекуди застарілими і малоефективними. Це потребує суттєвого оновлення основних керівних нормативних документів, зокрема бойових статутів Збройних Сил України, і безумовно перегляду навчальних програм, спрямованих на підготовку тому, що безпосередньо необхідно на війні. Але, крім назрілих суто організаційних і технічних питань освітнього процесу, ключовим є мотиваційна складова, власно та рушійна сила, яка спонукає здобувачів вищої освіти до свідомого оволодіння відповідними знаннями, вмінням та навичками. Питання про мотиви і мотивацію – логічно трансформуються в питання про якість освітньої діяльності в цілому. Тому найбільш важливим завданням сучасної військової освіти є побудова такого змісту і структури процесу навчання, який формував би основу мотиваційної сфери дій курсантів. Саме це фактично визначає фаховий профіль майбутнього професіонала з набором відповідних спеціальних знань і особистих якостей.

Завдання формування мотивації знаходиться на стику навчання й виховання та є предметом дослідження педагогів і психологів. В наукових працях таких відомих науковців як Л. Божович, В. Буряк, Л. Гапоненко, Г. Костюк, С. Максименко, А. Марков, В. Рєпкін, С. Рубінштейн, Л. Столяренко та багатьох інших алгоритм формування мотивації курсантів (студентів) до навчання має різні методологічні підходи, але завжди він направлений на досягнення єдиної мети – спонукання до активних усвідомлених дій.

З точки зору Л. Столяренко: “мотив – це спонукання до діяльності пов’язаної з задоволенням потреб суб’єкта” [1].

Мотив є одним із головних елементів у загальній структурі забезпечення людиною своїх особистих потреб. Схематично цей циклічний безперервній процес взаємного впливу і перетворень  має наступну послідовність: Потреба – Мета – Інтерес – Мотив – Дії – Результат – Потреба.

За думкою А. Маслоу “мотив, як підстава до дії, вчинку чи наміру, починається з виникнення потреби особистості і закінчується виникненням конкретного наміру” [2].

Мотиви мають різнобічний характер, проте головна їх функція – це усвідомлений вибір дій задовольнити потребу. Існують різні класифікації мотивів до навчальної діяльності. Класифікуються вони, виходячи з відношення мотиву до мети: перша група – мотиви, в основі яких лежать широкі суспільні цілі, які ведуть до порозуміння суспільної значимості навчальної діяльності, навчання як обов’язку; друга група – мотиви, які мають своїм джерелом прагнення до особистого успіху, тобто на перший план виходить особистий сенс і значення; третя група – мотиви, які виникають із пізнавальної потреби. 

Розуміючи зміст мотивації її генетичну  природу і механізм спрацювання можна зробити висновок, що головною особливістю формування мотивації до навчання є створення таких умов, в яких бажання отримувати знання і максимально володіти основами майбутньої професії стане потребою кожного курсанта. Це стає можливим за умови: високої організації освітнього процесу, сучасних технологій навчання, високої професіональної і педагогічної майстерності викладачів.

Основним засобом формування стійкого інтересу до навчання може бути використання таких питань і завдань, вирішення яких вимагає від курсантів активної пошукової діяльності. Цьому сприяє створення в процесі занять проблемних ситуацій. Зіткнення курсантів з труднощами, які вони не можуть вирішити за допомогою запасу наявних знань, переконують їх у необхідності отримання нових знань.

Цікава тільки та робота, яка вимагає постійної напруги. Подолання труднощів в навчальній діяльності – найважливіший стимул виникнення інтересу до неї. Разом з тим, провідним залишається принцип навчання від простого до складного. Складність навчального матеріалу і навчального завдання призводить до підвищення інтересу тільки тоді, коли ці труднощі посильні та переборні. Тобто пізнання нового повинно спиратися на знання, які вже є у курсанта. Навчальний матеріал і прийоми навчальної роботи повинні бути різноманітними. Різноманітність забезпечується не тільки зіткненням курсантів з різними об’єктами пізнання, але і тим, що в одному і тому ж об’єкті можна відкрити нові сторони. Успішність навчання курсантів залежить не тільки від природних здібностей, а і від розвитку навчальної мотивації.  Між цими двома чинниками існує складна система взаємозв’язків.  За певних умов, зокрема при високому інтересі особи до конкретної діяльності, може включатися, так званий, компенсаторний механізм. Недолік здібностей при цьому заповнюється розвитком мотиваційної сфери (інтерес до майбутньої професії). Іншими словами, “сильні” і “слабкі” курсанти відрізняються зовсім не за інтелектуальними показниками а по ступеню розвитку  професійної мотивації. Це свідчить про те, що у сфері професійної мотивації найважливішу роль відіграє позитивне відношення до майбутньої професії, оскільки цей мотив пов'язаний з кінцевою метою навчання. Якщо курсант переконаний у правильності обраної професії та вважає її гідною та значимою для суспільства, то даний фактор буде домінувати в мотивації до навчання і може компенсувати  навіть недолік його природніх здібностей. За влучним визначенням А. Бугрименко 3професійна мотивація – це фактори, процеси, які при відображені у свідомості спрямовують особистість до вивчення майбутньої професійної діяльності” [3].           

Також при формуванні мотивації до навчання неможна недооцінювати вплив виховної складової. Сама система виховання майбутнього фахівця кристалізує і загартовує основні професійні якості та громадянські цінності. Серед головних цінностей – вірність Батьківщині, своєму військовому та громадянському обов’язку, самовідданість обраній професії.

Важливим чинником мотивації до навчання сучасного курсанта є особистість викладача, характер його ставлення до роботи. Викладач сам має бути поважним, авторитетним взірцем та викликати у курсанта бажання бути схожим на свого наставника і досягти його рівня досвіду й професійної майстерності. Від того, наскільки викладач зробить це переконливо, доступно, привабливо, інтелігентно і майстерно буде залежати рівень потреби курсанта до отримання знань. 

Таким чином, формування у курсантів мотивації до військового навчання є складним взаємопов’язаним механізмом, успішна дія якого залежить від багатьох чинників. Головною особливістю і метою формування навчальної мотивації є створення організаційної системи і таких впливових методичних важелів, які б спонукали курсанта до усвідомлених дій щодо оволодіння обраною ним професією. Мотивація до навчання не має граничних меж, не є раз і назавжди сформованою, тому потребує постійної роботи над її розвитком і вдосконаленням. 

Література:

1. Бибрих Р.Р. Особливості  мотивації та  цілеутворення у навчальній діяльності студентів молодших курсів / Р.Р. Бибрих, І.О. Васильєва//Вісник МДУ. Серія 14. Психологія. – 1987. – № 2.

2. Маслоу Абрахам. Мотивація та особистість. Електронний ресурс. Режим доступу: https://psylib.org.ua/books/masla01/index.htm

3. Бугрименко А.Г. Внутрішня і зовнішня навчальна мотивація у студентів педагогічного ВНЗ. Психологічна наука і освіта. 2006. № 4. с. 28.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота