ВПЛИВ МІЖНАРОДНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА НА ФОРМУВАННЯ ЕФЕКТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНОЇ СІМЕЙНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ВПЛИВ МІЖНАРОДНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА НА ФОРМУВАННЯ ЕФЕКТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНОЇ СІМЕЙНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ

28.09.2023 21:40

[13. Соціологічні науки]

Автор: Бойченко Інна Степанівна, молодший науковий співробітник, НДЦ "Інститут сімейної та молодіжної політики" Національного університету імені Михайла Драгоманова


Світовий досвід доводить, що зовнішні та внутрішні проблеми сім’ї більш ефективно вирішуються за допомогою спеціально організованої системи державної сімейної політики. Її суспільна значимість обумовлена специфічними проблемами сім’ї, підвищенням ролі держави в суспільному розвитку, оптимізації діяльності інших соціальних інститутів в інтересах сім’ї.

Проблеми сім'ї та визначення шляхів їх вирішення виступають предметом досліджень багатьох вітчизняних та зарубіжних науковців, до списку яких належать: С.Ю. Аксьонова, Т.Ф. Алєксєєнко, А.Г. Вишневський, Е.М. Лібанова, О.В. Макарова, П. Макдональд, С.В. Ничипоренко,  І.В. Чеховська та інші.

Проте проблемам забезпечення балансу кар'єри та особистого життя присвячено лише окремі публікації вітчизняних авторів (А.А. Гуменна, О.В. Гуменна, О.К. Воропай, Д.В. Каба, М.А. Саприкіна). 

Метою нашого дослідження є виокремити зарубіжний досвід щодо втілення заходів для досягнення гендерної рівності чоловіків і жінок у різних сферах зайнятості в Україні. 

Для досягнення результату у діяльності державної сімейної політики дуже важливим є співпраця з міжнародними організаціями та використання досвіду проведення реформ інших провідних країн.  

Україна, як усі цивілізовані держави, активно проводить гендерну політику, в основі якої лежать загальновизнані міжнародні норми, зафіксовані, зокрема в Загальній декларації прав людини, Конвенції про політичні права жінок, Конвенції про ліквідацію усіх форм дискримінації щодо жінок та інших документах. Україна поділяє принципи ООН і розуміння гендерної рівності як необхідної умови досягнення сталого розвитку країни, створення умов для всебічного розвитку людського потенціалу.

Новим імпульсом для розвитку гендерної політики в Україні стало приєднання нашої держави до Пекінської платформи дій; ратифікація Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок; локалізація Цілей сталого розвитку, з включенням питання про ґендерну рівність у 10 цілей з 17; підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом; ратифікування Загальної декларації прав людини, Європейської конвенції з прав людини та Європейської соціальної хартії; підписання Стамбульської конвенції про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству. Кабінет Міністрів України схвалив розпорядження, про приєднання Уряду України до Міжнародної коаліції за рівну оплату праці (ЕПІК), започаткованої на 72-й сесії Генеральної Асамблеї ООН 18 вересня 2017 року в місті Нью-Йорк (США)1. Ці принципи у комплексі з використанням найкращих зарубіжних практик дали змогу підготувати орієнтовану на результат «Державну програму забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2016 року». Також у 2016 році проблематика гендерного балансу в державних структурах була включена до «Стратегії розвитку державного управління на період 2016-2020 років»2 .

У 2016 році Міністерством соціальної політики було зроблено спробу затвердити проект Концепції Державної програми забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2021 року, але Кабінет Міністрів не схвалив її. У цьому ж році Кабміном України був затверджений Національний план дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» на період до 2020 року, але не отримав суто позитивних оцінок експертів. Також у 2020 р. Міністерством освіти і науки України була здійснена спроба затвердження Стратегії упровадження гендерної рівності та недискримінації у сфері освіти «Освіта: гендерний вимір – 2020», яку теж не підтримав Кабмін України.

Отже, українська державна сімейна політика переймає досвід зарубіжних реформ у законодавчій сімейній сфері, співробітничає з різними іноземними організаціями із сімейних питань для поліпшення вирішення нагальних, важливих питань забезпечення відповідного рівня існування сім’ї. Але не всі законопроекти мають практичне втілення, підтримуються урядом, як було зазначено вище. 

Список використаних джерел:

1. Гендерна рівність і розвиток: погляд у контексті європейської стратегії України (2016). Центр Разумкова, «Заповіт».

2. Гендерний аналіз регіонального розвитку України https://hromady.org/wp-content/uploads/2022/11/Гендерний-аналіз-регіонального-розвитку-України.pdf 

3. Про гендерну політику в Україні. Режим доступа: https://gendercenter.sumdu.edu.ua/index.php/news/314-pro-hendernu-polityku-v-ukraini

___________________

1Гендерний аналіз регіонального розвитку України https://hromady.org/wp-content/uploads/2022/11/Гендерний-аналіз-регіонального-розвитку-України.pdf 

2Про гендерну політику в Україні. Режим доступа: https://gendercenter.sumdu.edu.ua/index.php/news/314-pro-hendernu-polityku-v-ukraini



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота