ПОНЯТТЯ ПУБЛІЧНОГО АДМІНІСТРУВАННЯ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ПОНЯТТЯ ПУБЛІЧНОГО АДМІНІСТРУВАННЯ

28.09.2023 22:26

[2. Юридичні науки]

Автор: Шопіна Ірина Миколаївна, доктор юридичних наук, професор, професор кафедри адміністративно-правових дисциплін Львівського державного університету внутрішніх справ


Поняття публічного адміністрування можна розглядати у широкому та вузькому аспекті. У широкому аспекті публічне адміністрування – це діяльність суб’єктів публічного права, спрямована на підтримання та розвиток оптимального стану суспільних відносин різної спрямованості (економічних, соціальних, інформаційних, освітніх, екологічних, аграрних тощо) в державі та територіальних громадах, що досягається завдяки використанню адміністративних інструментів (нормативно-правових та адміністративних актів, адміністративних договорів, стратегічних та оперативних планів, фактичних дій публічних адміністраторів). Широке розуміння публічного адміністрування відображає стратегічний рівень публічної політики і дає змогу усвідомити призначення публічного адміністрування у державі і суспільстві, його місію та візію. Однак для більш предметного розуміння сутності досліджуваного нами явища слід дещо звузити масштаб його сприйняття. У вузькому розумінні публічне адміністрування – це виконання публічними адміністраціями визначених в законодавчих та підзаконних правових актах функцій, спрямованих на створення економічних, юридичних, соціальних, матеріальних та інших умов для задоволення індивідуальних і суспільних потреб фізичних та юридичних осіб. При цьому до юридичних осіб можуть належати як суб’єкти господарювання, так і громадські об’єднання, територіальні громади, професійні спілки тощо, а задоволення потреб відбувається у межах певної державної або муніципальної політики, залежно від статусу конкретної публічної адміністрації.

Публічне адміністрування є багатогалузевою категорією, наповненість якої детермінується методологічним апаратом різних наук: теорії адміністративного права, науки державного управління, соціальної філософії, організаційної психології тощо. У межах кожної з галузей наукових знань робляться спроби виробити визначення поняття публічного адміністрування відповідно до актуальних для кожної науки цілей. Адміністративне право розглядає даний феномен у першу чергу в аспекті його правового забезпечення (регулювання) засобами адміністративного законодавства. Невід’ємними ознаками публічного адміністрування в контексті адміністративно-правової науки є його правовий та діяльнісний характер, тісний зв'язок із визначеною законом компетенцією посадових осіб публічних адміністрацій, плановий характер та наявність юридичної відповідальності як самих публічних адміністраторів, так і фізичних та юридичних осіб (у разі, якщо перешкоджання діям посадових осіб певних публічних адміністрацій утворює адміністративний делікт). 

За умов правового режиму воєнного стану система публічного адміністрування продовжує виконувати функцію задоволення потреб фізичних та юридичних осіб, разом з тим існують обумовлені вимогами законодавства [1] певні особливості, викликані відмінностями у діяльності публічних адміністрацій, спрямованої на забезпечення ефективної відсічі російські збройній агресії.

Література:

1. Про правовий режим воєнного стану: Закон України від 12 травня 2015 року № 389-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота