ДЕПОЗИТНІ СЕРТИФІКАТИ НБУ ЯК КЛЮЧОВИЙ ІНСТРУМЕНТ РЕГУЛЮВАННЯ ЛІКВІДНОСТІ БАНКІВ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ДЕПОЗИТНІ СЕРТИФІКАТИ НБУ ЯК КЛЮЧОВИЙ ІНСТРУМЕНТ РЕГУЛЮВАННЯ ЛІКВІДНОСТІ БАНКІВ

29.09.2023 15:23

[1. Економічні науки]

Автор: Ярошенко Сергій Сергійович, аспірант, Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана



Повномасштабне вторгнення російської федерацій в Україну, яке розпочалося у лютому 2022 року призвело до значної трансформації економіки загалом та банківської системи як її невід’ємної складової. 

З однієї сторони, частину країни охопили активні бойові дії, інша частина потерпає від ракетних атак агресора, які зруйнували значний обсяг виробничих активів, експортні можливості обмежені морською блокадою, а з іншої сторони – необхідно фінансувати зростаючі витрати на оборону та захист країни. У таких екстремальних умовах на початку війни було прийнято рішення про емісійне фінансування дефіциту бюджету, яке було досить своєчасним та допомогло уникнути повного колапсу економіки в перші місяці війни. 

За 2022 рік завдяки емісійному каналу було профінансовано дефіцит бюджету у розмірі 400 млрд грн [1]. Проте, слід зазначити, що такі дії призвели до певних дисбалансів у фінансовій системі. Банківська система накопичила значний обсяг надлишкової ліквідності (в першу чергу – державні банки), що створює тиск на стабільність фінансової системи навіть зараз. У свою чергу, Міністерство фінансів майже відмовилося від ринкових залучень, оскільки для них став доступний набагато простіший спосіб фінансування бюджету. Одним із проявів стала відмова Міністерства фінансів протягом 3 місяців з дати підвищення облікової ставки до 25% підвищувати ставки за ОВДП на відповідну величину (ставки розміщення залишалися на довоєнному рівні). 

Ми вважаємо, що негативних тенденцій можна було уникнути у разі відмови від емісійного фінансування дефіциту бюджету вже восени 2022 року та переходу до покриття дефіциту за рахунок фінансової допомоги країн-партнерів (яка саме почала надходити на регулярній основі), а також, за рахунок активізації ринкових залучень.

Як можна побачити на графіку, саме з осені 2022 року почалося стрімке зростання обсягу вільної ліквідності у банківській системі, яке ще раз підтверджує тезу про непродуктивність емісії, що була здійснена у цей період.




Рис. 1. Вільна ліквідність банківської системи у 2022-2023 роках, млн грн

Джерело: складено автором на основі [2, 3]

З початку 2023 року Національний банк відмовився від емісійного фінансування дефіциту бюджету, а також, перейшов до зв’язування надлишкової ліквідності, проте ці заходи мають досить обмежені результати, про що свідчить вищенаведений графік.

Ми вважаємо, що проблемою поточної монетарної політики є її орієнтованість на необхідність забезпечення довгострокового фінансування бюджету, але не приділяється увага процесу управління ліквідністю банку та обмеження, які наявні у банків. Перш за все слід відмітити, що в таких нестабільних умовах ліквідність банківської системи хоч є досить надлишкова, проте максимально короткострокова. Орієнтовно 60% усіх зобов’язань банківської системи мають строк погашення до 3 місяців. Близько 90% усіх нових депозитів юридичних та фізичних осіб складають депозити зі строком до 6 місяців. Враховуючи, що після різкого підвищення облікової ставки рівень процентного ризику який банки закладають у свої розрахунки зріс (оскільки обов’язково враховуються історичні дані), а також з урахуванням короткострокової ресурсної бази, банки не мають змогу вкладати кошти у довгострокові ОВДП без нараження банку на значні ризики ліквідності та процентні ризики. В свою чергу Міністерство фінансів зайняло досить пасивну позиція, у зв’язку з тим що наразі обсяг фінансової допомоги від міжнародних партнерів є досить значним.

Необхідно зазначити, що до повномасштабної війни, у разі виникнення турбулентності на ринку, Міністерство фінансів проявляло більшу гнучкість та пропонувала ринку більш короткострокові інструменти з метою забезпечення фінансування бюджету. 

У зв’язку з поточною позицією банки вимушені вкладати більшість ресурсів саме в депозитні сертифікати бо їх строк складає 1 день (овернайт) або 3 місяці, що відповідає строковості ресурсної бази банків, а дохідність даного інструменту є вищою за ОВДП. 

Проаналізувавши світовий досвід можна констатувати, що навіть уряди найбільш розвинених країн світу все одно пропонують ринку короткострокові інструменти зі строком погашення 1, 2, 3 та 6 місяців, хоча вони досить просто можуть залучити кошти в такому ж самому обсязі під схожу відсоткову ставку, але зі строком погашення 2 та більше років, проте для підтримання ліквідності ринку державних облігацій вони користуються короткостроковими інструментами, у тому числі, навіть, в умовах стабільної фінансової ситуації. 

За результатами аналізу поточної ситуації, а також світового досвіду, ми можемо констатувати, що для активізації участі банків у борговому фінансуванні уряду в період повномасштабного вторгнення необхідно враховувати об’єктивні обмеження банків, які виникають в процесі управління ліквідністю. Для покращення поточної ситуації ми можемо запропонувати наступні шляхи вирішення даної проблеми:

1. Необхідно відновити випуск короткострокових ОВДП зі строком погашення до 6 місяців. Завдяки цьому банки зможуть перерозподілити обсяги розміщення вільних ресурсів на користь фінансування державного бюджету, що наразі є досить актуальним.

2. Необхідно пропонувати ринкові умови за ОВДП. Наприклад, дохідність для  ОВДП зі строком погашення у 2 місяці повинна знаходитися в межах коридору процентних ставок НБУ.

3. Для збільшення привабливості довгострокових ОВДП Міністерство фінансів може запропонувати ринку плаваючу відсоткову ставку ними, яка буде прив’язана до облікової ставки НБУ. Тим паче, що ОВДП з плаваючою ставкою вже були розміщені Міністерством фінансів, проте виключно для НБУ (в період емісійного фінансування державного бюджету у 2022 році). 

Ми вважаємо, що запропоновані заходи суттєво збільшать вкладення банків у ОВДП, також вони сприятимуть зростанню ліквідності вторинного ринку ОВДП та зроблять цей інструмент привабливим і для решти суб’єктів економіки, що в свою чергу призведе до більш ефективного використання надлишкової ліквідності банківської системи, шляхом поступового скорочення ролі депозитних сертифікатів в процесі управління ліквідністю банків.

Література:

1. Річний звіт НБУ за 2022 рік. Національний банк України. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/richniy-zvit-nbu-za-2022-rik-zberejennya-makrofinansovoyi-stabilnosti-ta-doviri-gromadyan-popri--bezpretsedentni-viprobuvannya-viynoyu.

2. Обов'язкові резерви у встановленому нормативі. Національний банк України. URL: https://bank.gov.ua/files/Arhiv_RR_ukr.xlsx.

3. Обсяг операцій з регулювання ліквідності банків. Національний банк України. URL: https://bank.gov.ua/ua/markets/liquidity. 



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота