ПЕРЕХІД ДО ПОСТІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА: ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ В ОСВІТІ ТА ОХОРОНІ ЗДОРОВ’Я - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ПЕРЕХІД ДО ПОСТІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА: ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ В ОСВІТІ ТА ОХОРОНІ ЗДОРОВ’Я

05.10.2023 14:59

[10. Політичні науки]

Автор: Купка Олександр Васильович, старший викладач кафедри міжнародних відносин Національного університету «Києво-Могилянська академія»



Традиційно перехід від одних “суспільств” (поки що дозволимо взяти це слово у лапки, оскільки погляди на те, наскільки обґрунтованими є вживання саме цього слова на позначення історичних феноменів, можуть суттєво відрізнятися, в залежності від галузі науки) до інших прив'язані до розгляду ролі науково-технічного прогресу, появи нових засобів виробництва тощо. Найяскравіше це помітно на прикладі індустріального суспільства: розвиток промисловості, поява засобів виробництва, завдяки яким більшість людей стали задіяні не в сільськогосподарському секторі, а в промисловості, ознаменували собою справді настання нової епохи. Звісно, попередня епоха – доіндустріальна або аграрна – теж мала своєю виразною рисою (відповідно до назви) зайнятість більшої частини населення у сільському господарстві, однак, підозрюємо, вони не знали, як прийдешні покоління назвуть їхню еру і як охрестять їхнє суспільство. Поява і розвиток інформаційного суспільство або суспільства знань обговорювалося і все ще обговорюється багатьма науковцями [1]. Деякі вважають, що ці поняття неможна вживати у значенні синонімів, для декого - знання є “вищою формою” інформації, а ті, хто все ж схильні використовувати саме словосполучення “інформаційне суспільство” наполягають на визначальній ролі інформації як не лише “засобу виробництва”, але й як продукти виробництва. Оскільки інформаційне суспільство настає після індустріального, деякі вчені пропонують називати його постіндустріальним. Також є ті, хто визначають “постінформаційне суспісльтво” [2] не як конкретну формацію, а як виключно теоретичний концепт, проєкцію на майбутнє щодо того, як може розвиватися людство. Разом з тим, вже станом на зараз ми можемо відстежувати ті зміни і помічати тренди, які вказують на перехід від інформаційного суспільства до наступної стадії розвитку людської спільноти. 

Сам феномен інформації у наші часи суттєво змінює свою природу, що особливо яскраво простежується останнім часом з розвитком штучного інтелекту та посиленням його можливостей. ШІ вміє продукувати тексти і відповідати на запити користувачів. Згенерований ним матеріал в принципі можна назвати інформацію: користувач чату, приміром, формулює запитання, на яке ШІ дає відповідь у вигляді узгодженого тексту. З одного боку, справді, згенерований у такий спосіб продукт несе у собі інформацію і дає відповідь на сформований запит. Підемо у наших міркуваннях далі і поставимо питання: згенерований у такий спосіб текст несе у собі якусь нову інформацію? Вочевидь, для користувача, який поставив питання, щось “нове” в розумінні невідомого йому раніше, у такому повідомленні буде, однак чи може автогенерація текстів породжувати нові смисли? У цьому контексті перехід до нового типу суспільства, в якому трансформується змістовне розуміння інформації, дозволить провести чіткий розподіл між різними видами робіт зі створення текстів: як свого часу поява механізованих засобів виробництва вивільнила людей від важкої фізичної праці (а відтак і стимулювала поступ людства в цілому), так, можливо, і делегування ШІ завдань з генерування текстів, що комбінують у собі різні відомості, зібрані за допомогою алгоритмів, допоможе звільнити час людям і надати їм можливість займатися творчою діяльністю зі створення питомо нової, креативної інформації. 

У цьому контексті вже зараз ми можемо спостерігати глобальний тренд на використання автогенерованих даних, розширення можливостей алгоритмів та аналізу інформації за допомогою них. Прикладом застосування штучного інтелекту може бути робота на основі медичних даних з постановки діагнозу людині: цілком можливо, що проаналізувавши дані аналіз, симптомів, розпізнавши відповідні зображення (такі сервіси вже існують для розпізнавання знімків МРТ, кардіограм) ШІ зможе встановлювати, на що захворіла люди і навіть рекомендувати способи лікування. Звісно, у таких питаннях ключовим стає питання відповідальності, особливо у випадку помилок, бо уявити собі, що такий ШІ буде позбавлений ліцензії на медичну практику, просто абсурдно. Разом з тим, можна уявити розвиток медицини майбутнього саме шляхом автоматизації процесів, які умовно можна назвати рутинними. Якщо такий тренд буде глобальним, то на локальних рівнях можна очікувати, що населення у тих місцевостях, де бракує лікарів чи взагалі відсутній доступ до якісного медичного обслуговування, застосування ШІ до аналізу даних аналізів і постановки діагнозів, а потім і надання ним рекомендацій з приводу способів лікування, може справді стати рятівним рішенням. Також ШІ може забезпечити супровід хворим: компанія Medtronic [3] разом з ІВМ розробили програму для супроводу людей, хворих на цукровий діабет.  

Локальними трендами у тих місцевостях, де справді важко організувати процес навчання для населення, ШІ може стати справді помічним. Уже зараз використання, приміром, нейромереж допомагає педагогам практично за секунди виявляти типові помилки – логічні і смислові – у роботах учнів. Як і у попередньому наведеному прикладі із застосуванням ШІ у медицині, у випадку освіти він може взяти на себе рутинну роботу педагогів з перевірки робіт, виявлення у них помилок, опрацювання цієї інформації для визначення того, яким темам треба приділити більше уваги у навчальному процесі. Прикладом цього є сервіс Eduaide.AI [4], що допомагає планувати заняття, підбирати теми, а також, як пише сервіс, запобігати вигоранню вчителів. 

Таким чином, ми можемо констатувати, що розвиток сучасних технологій, зокрема нейромереж, штучного інтелекту, а також поширення його можливостей у глобальній перспективі, дозволить людству у найближчому часі перейти до якісно нового типу суспільства, яке деякі вчені вже називають постінформаційним. На локальному рівні використання можливостей, що їх пропонують новітні технології, дозволять забезпечити кращу якість надання послуг, що вже спостерігається на наведених прикладах охорони здоров’я та освіти. 

Література: 

1. Мельник О. Інформаційне суспільство та суспільство знань – становлення та розвиток понять. Вісник НТУУ «КПІ». Філософія. Психологія. Педагогіка: збірник наукових праць. 2007. № 2(20). С. 57–60.

2. Janin H. The Post-Information Society. The Virginia Quarterly Review. 1994. Vol. 70, no. 1. P. 38–50. URL: https://www.vqronline.org/essay/post-information-society

3. Сайт компанії Medtronic, що займається медичними технологіями та інжинірингом: https://www.medtronic.com/ua-uk/our-company.html

4. Сайт освітнього ресурсу  Eduaide.AI – асистент з освіти з використанням штучного інтелекту https://www.eduaide.ai/



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота