СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ ДИСКУРСИ ЕПОХИ ЦИФРОВИХ СОЦІАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ЯК ВИКЛИКИ ДЛЯ СУСПІЛЬСТВОЗНАВЧИХ ДОСЛІДЖЕНЬ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ ДИСКУРСИ ЕПОХИ ЦИФРОВИХ СОЦІАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ЯК ВИКЛИКИ ДЛЯ СУСПІЛЬСТВОЗНАВЧИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

05.10.2023 15:05

[10. Політичні науки]

Автор: Яковлєв Максим Володимирович, кандидат політичних наук, доцент, завідувач кафедри міжнародних відносин, керівник НОЦ «Школа політичної аналітики» Національного університету «Києво-Могилянська академія»



Сприймати та аналізувати реальність вочевидь означає бути спроможним описувати її, говорити про неї, за допомогою інструментів мови розкладати на частини, і, так само за допомогою мови, синтезувати виокремлені з реальності фрагменти у нове знання. Якщо у випадку природничих і технічних наук, математичний апарат і символьна мова записів і рівнянь певною мірою дозволяє не покладатися цілковито на мову, то в гуманітарних і соціальних науках науковці не можуть обійтися без категоріально-понятійного апарату своїх дисциплін, але також вони не можуть здійснювати свої дослідження без порівнянь, концептуальних метафор, катафор та анафор між досліджуваними дискурсами. Разом з тим, стрімкий розвиток комунікаційних технологій впливає і на формування суспільно-політичного порядку денного, оскільки дедалі більша частина населення, з широким розмаїттям поглядів та ідеологічних позицій, долучається до обговорення різних питань. 

У добу соціальних мереж, як не дивно, найбільшу кількість лайків чи просто реакцій (в тому смислі, що не завжди лише позитивно-схвальних) одержують радикальні, маргінальні, провокативні повідомлення. Епатаж практично у всі часи був спрямований на привернення уваги, однак лише зараз це можна робити практично з мінімальними ризиками для своєї безпеки – з будь-якої точки світу за допомогою VPN з приховуванням інформації про себе, подбавши про свою безпеку. ІР-адреса і публікація повідомлення, приміром, у twitter, не можна порівняти з фізичною адресою власника друкарні, що на папері ризикнула оприлюднити якийсь антимонархічний трактат чи розповіла щось вкрай неприємне (нехай правдиве чи вигадане) про приватне життя монарших осіб. Майданчики, на яких відбуваються обговорення, можуть впливати не лише на те, в який спосіб відбуваються дискусії щодо тих чи інших тем, але і на можливе змістовне наповнення дискусій, нехай і не завжди напряму. Якщо учасники спільноти, яка спілкується в межах певного майданчику, вимушені, відповідно до встановлених і погоджених правил (що також є важливим моментом – чи можуть учасники дискусії впливати на формування і зміни правил комунікацій), формулювати свої тези виключно виважено, уникаючи неправдивої інформації, без закликів до насилля і т.д., навряд чи спродуковані ними у такий спосіб тексти будуть радикалістськими у політико-ідеологічному сенсі. Звісно, навіть за допомогою абсолютно нейтральних формулювань можна просувати расизм, сексизм, ейджизм чи якісь інші дискримінаційні позиції, однак питання, яке ми розглядаємо зараз, полягає не стільки у можливостях формування таких текстів, скільки у вірогідності їх появи. Якщо, на противагу до уявної описаної спільноти, ми маємо майданчик, який є приватною власністю мільярдера, який на власний розсуд встановлює і змінює правила, сам вкидує провокативні мессиджі, послаблює політику щодо маргінальних і радикальних вкидів, то, вочевидь, у такій спільноті увагу привертатимуть маргінальні і провокативні дописи. 

Можна припустити, що експертне середовище і науковці, які обмінюються ідеями, ведуть дискусій на власних майданчиках, умови яких сприяють виваженому, evidence-based (доказовому) спілкуванню, не піддаються впливу соціальних мереж і стилю дискусій в них. Разом з тим, сьогодні ми не можемо уявляти ці дві спільноти як світи, що ніяк не перетинаються чи існують у відмежованому від інших середовищі. Якщо науковець з якоїсь галузі Х фахово і глибоко займається темою Y, і при цьому він не цікавиться ніякими соцмережами (як прийнято казати, «його в них нема»), це не означає, що спільноти цих соціальних мереж не цікавляться ним чи його темою Y. Якщо на особистісному рівні можна відмежуватися від соціальних мереж, то від соціального тиску, який можуть спричиняти загострені дискусії в них, відмежуватися набагато важче. У такий спосіб може ставатися найгірше – коли фаховій спільноті нав’язуються уявлення учасників дискусій соціальних мереж про те, в який спосіб і за допомогою яких концептів слід «коректно» обговорювати ті чи інші теми. Якщо коректність слововжитку визначатимуть не експерти і науковці, які послуговуються певним категоріально-понятійним апаратом для своїх наукових розвідок, а галасливі дискутанти у соціальних мережах, то можна припустити, що якість наукового матеріалу знижуватиметься. Як у випадку з любительською лінгвістикою, адепти якої переконані, що їхнє розуміння мови дозволяє їм зводити дивакуваті псевдолінгвістичні конструкції, в яких, приміром, етруски є росіянами, бо «етруски» звучить подібно до «это русские», учасники дискусій у соціальних мережах можуть бути переконані в тому, що вони мають право на мову суспільствознавчих дисциплін. 

Інформаційне середовище, в якому найбільшу увагу привертають провокативні та маргінальні заяви, в якому перед тим, як перейти до аналізу повідомлень, треба спершу докласти суттєвих зусиль для фактологічної перевірки їх на правдивість, що з появою і стрімким розвитком технологій deep fake стає дедалі важче. На цьому фоні феномен політичної коректності і подекуди надмірної чутливості до суспільствознавчих концептів іще більше ускладнює наукову роботу. Деякі науковці вже говорять про те, що змінився сам спосіб говорити про поточні питання: австрійський філософ Норберт Пфаллер назвав це «зникненням мови дорослих» [3], а британська політикиня і публіцистка К. Фокс пише про свій досвід спілкування зі студентською молоддю, яка дуже образливо сприймає будь-які думки, що йдуть в розріз з їхніми ідеологічними позиціями чи поглядами [1]. Якщо раніше можна було говорити про сутнісно оспорювані концепти [3] як такі, щодо яких практично неможливо досягти консенсусу щодо їх змістовного наповнення (в основному через ідеологічні розбіжності), то в умовах відкидання протилежних думок і сурової регламентації через маніпулювання громадською думкою можна говорити про табуювання тем і напрямів дослідження, про відсутність суспільної дискусії щодо певних питань. Таким чином, ми можемо констатувати, що розвиток комунікаційних цифрових технологій, завдяки якому дискусії на  суспільно-політичні теми загострюються, а громадська думка формується через радикалізовані заяви, становить виклик для суспільствознавчих досліджень.  

Література

1. Fox C. I Find That Offensive! London: Biteback Publishing, 2016. 179 p.

2. Gallie W.B. Essentially Contested Concepts. Proceedings of the Aristotelian Society, New Series, 1956. Vol. 56. P. 167–198.

3. Pfaller R. Erwachsenensprache. Über ihr Verschwinden aus Politik und Kultur. Frankfurt am Main: Fischer Verlag, 2018. 247 s.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота