МЕДІА ЯК ТРАНСЛЯТОР ЦІННОСТЕЙ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

МЕДІА ЯК ТРАНСЛЯТОР ЦІННОСТЕЙ

07.10.2023 13:17

[9. Соціальні комунікації]

Автор: Зінюк Анна Володимирівна, кандидат соціологічних наук, доцент кафедри прикладної соціології та соціальних комунікацій, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна



У міру розвитку інформатизації суспільства мас-медіа починають мати більший вплив на численні аспекти суспільного життя. У сучасних соціокультурних умовах медіа характеризуються деякими відмітними ознаками: доступність, різноманіття каналів, використання різноманітних технічних засобів, своєрідність зворотного зв'язку, високий ступінь частоти та передачі інформації, універсальність, і виступають специфічним середовищем формування та вираження ціннісних орієнтації суспільства.

Зв'язок цінностей та медіа презентує соціолог Н. Луман. Він пов'язує цінності з найкращими наслідками дії, називаючи їх «загальними позиціями щодо кращих станів і подій, символізованими як одиниці» [2]. Комунікація створює реальність, а всередині соціальної системи зумовлює формування та функціональні характеристики цінностей на локальному рівні, оскільки ціннісний консенсус неможливий суспільству загалом. Наприклад, у процесі комунікації той, хто володіє владою, здатний спонукати залежних від нього до засвоєння або незасвоєння якихось ціннісних установок.

Луман відзначає таку особливість цінностей, як ізольованість від верифікації – цінності не можна остаточно спростувати чи прийняти: вони вбудовуються на згадку про соціальну систему, і випадки відхилення тих чи інших цінностей не «забуваються системою», що викликає нове обговорення цих цінностей у відповідний період часу.

Теоретично Лумана медіа формують соціальну пам'ять, вибірково фіксуючи те, що слід пам'ятати, що слід забути. Знання, отримані через медіа, хіба що самі собою складаються в замкнутий каркас, елементи якого замінюють інші ціннісні орієнтири [1]. У соціальній системі має вироблятися достатній ціннісний консенсус і злагоду, навіщо необхідно створювати ціннісні логічні ієрархії. Як приклад Луман наводить «транзитивність відношення безлічі цінностей... – збереження свободи важливіше за збереження світу, світ важливіший за культуру, культура важливіша за прибуток, причому неможливо було б стверджувати, що прибуток важливіший за свободу» [1].

В наш час соціальні цінності формуються засобами масової інформації, проходячи три етапи. Перший етап полягає у тому, що спостерігаючи за поведінкою і тенденціями суспільства, відбувається представлення певної цінності на основі отриманих фактів. Другий етап- розповсюдження, або популяризація, цієї цінності у суспільстві і вкорінення її в звичний перелік. І заключний етап полягає у пропаганді цієї цінності в маси. 

На першому етапі дійсність в медіа відображається когнітивною і обов’язково із презентацією фактів. На думку людини дуже впливають чіткі факти, якій їй пропонують, а якщо ці аргументи ще представлені медіа, тобто назагал, то це більше впливає на ціннісні орієнтації людини, ніж отримання цієї інформації іншим шляхом. Така довіра пішла ще з далеких часів, коли медіа були тільки друкованими, а текст містив в собі, так би мовити, сакральне знання. 

На другому етапі виникає аналіз ідеалу. Тобто, в медіа висувається новий ідеал, який прикріплюється аргументами у вигляді статистики, досліджень, експертних думок, які підштовхують соціум на прийняття цієї цінності. У процесі публікації можуть бути отримання, як позитивні, так і негативні відгуки, але в будь-якому випадку у свідомості людини закріплюється новий ідеал. 

Після того, як цінність була проаналізована, виявлена, представлена на публіку та критику відбувається процес включення, тобто інклюзія. Цінність починає вносити свої корективи в світогляд суспільства за допомогою засобів масової інформації, після чого вкорінюється в соціумі.

Сьогодні ніхто не зможе поспорити з тим, що роль засобів медіа в формуванні особистості, її цінностей та поглядів, величезна, адже саме медіа присутній в нашому житті кожного дня і несуть авторитетний характер. 

Отже, медіа є потужним транслятором сучасних цінностей, як позитивних, так і негативних. Як таке, воно може відігравати вирішальну роль у формуванні ставлення, поведінки та світогляду окремих людей. Таким чином, медіаграмотність і критичне мислення є важливими для орієнтування в складному та різноманітному медіа-ландшафті та сприяння відповідальній та етичній медіа-практиці. Крім того, творці контенту та виробники медіа зобов’язані просувати позитивні цінності та уникати шкідливих стереотипів і повідомлень, сприяючи розвитку більш справедливого, інклюзивного та сталого суспільства.

Література:

1. Luhmann, N. (1995). Social Systems. Translated by J. Bednarz Jr. with D. Baecker. Stanford, CA: Stanford University Press.

2. Luhmann, N. (2000). The Reality of the Mass Media. Translated by K. Cross. Cambridge: Polity Press.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота