ВИТОКИ ТА ПЕРЕДУМОВИ МОВНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ВИТОКИ ТА ПЕРЕДУМОВИ МОВНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ

25.10.2023 17:23

[8. Філологічні науки]

Автор: Томенко Олеся Миколаївна, кандидат філологічних наук, Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури


За останні  півтора року від початку повномасштабної війни  (лютий 2022) до сьогодні (жовтень 2023) в Україні  на мовному фронті точиться дискусія, яка набирає обертів  у соцмережах, щоденній практиці, наукових публікаціях, круглих столах, конференціях, дослідженнях публічних людей, політиків: чи займе нарешті українська мова як маркер національної ідентичності  своє стовідсоткове місце в Україні? У працях Лариси Масенко, Тараса Марусика [2] та інших науковців та громадських діячів висвітлюються актуальні питання утвердження або нехтування ураїнською мовою під час війни. 

Ситуація  змінюється. Так, опитування Центру Разумкова 2016 року засвідчило: 55% респондентів вдома  тільки або переважно спілкуються українською, 41% - переважно російською. Після повномасштабного вторгнення показники стали збільшуватися на користь української мови: 2023 рік - 68% - українською, 9% - російською, 22% - обома мовами [3].

З нашої точки зору, мовна  нестійкість і невизначеність саме цих 22-х процентів створюють загрозливу ситуацію під час війни.

Проте ми хочемо наголосити на важливому моменті, який прояснює витоки формування мовної ідентичності:  мовна ідентичність закладається з народження! Це аксіома для батьків або тих, хто виховує дитину в родині: якою мовою ви спілкуватиметеся з дитиною, яка навіть ще не вміє розмовляти, таку мову понесе ця дитина в світ і буде вважати рідною. Тому  аргументи сьогоднішніх батьків, які захищають свою російськомовність тим, що так говорили їхні батьки  - не достатні. Саме мова в родині сформує носія мови - і частина батьків досі сьогодні це не усвідомлює. Можемо проаналізувати ситуацію в Києві. Так, демографічна ситуація за окреслений період змінилася: частина населення Києва виїхала за кордон,  частина внутрішньо переміщених осіб переїхала до Києва. Якщо аналізувати мовне середовище дітей у Києві, зокрема на дитячих майданчиках, у позадошкільниму  середовищі, то спостерігаються очевидні факти: батьки у міжособистісному спілкуванні продовжують говорити з дітьми російською мовою

У маленькому віці дитина не може зробити самостійний мовний вибір, як, скажімо, це може зробити вже сформована особистіть. Яскравим прикладом свідомого вибору мови  спілкування та переведення родини  на українську мову у щоденному вжитку, розвінчання вагомим фактажем міфологеми «так говорили мої батьки» може бути відомий нині блогер Данило Гайдамаха.  Його усвідомлення того, що шістнадцять років він, «народжений в Києві, з українським іменем і прізвищем 16 років ніс у свій простір російську мову, бо був  транслятором тих травм, які накладали на нього століттями, і в час Незалежності він народився в Україні російськомовним - це травматичний досвід  [1].

Література:

1. Данило Гайдамаха  «Я соромився свого імені» . Інтервʼю суспільному телебаченню // https://www.youtube.com/watch?v=xzPyg2kgAqU (дата звернення 21 жовтня 2023).

2. Марусик Т. «30 років Незалежності: мовні акти, які змінюють Україну». TOV "Vydavnyt︠s︡tvo Klio». 2022. 462 С.

3. Опитування центру Разумкова https://razumkov.org.ua/napriamky/sotsiologichni-doslidzhennia/identychnist-gromadian-ukrainy-tendentsii-zmin-traven-2023r (дата звернення 23.10.2023).



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота