ЗВ’ЯЗОК ГЕНДЕРНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ТА ЗАХИСНО-ДОЛАЮЧОЇ ПОВЕДІНКИ У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ЗВ’ЯЗОК ГЕНДЕРНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ТА ЗАХИСНО-ДОЛАЮЧОЇ ПОВЕДІНКИ У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ

22.11.2023 22:24

[15. Психологічні науки]

Автор: Черкас Людмила Олександрівна, магістр, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, м.Харків; Нестеренко Маргарита Олексіївна, кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, м.Харків


Актуальність дослідження: постійне підвищення швидкості й ускладнення умов сучасного життя, низька прогнозованість соціально-політичних процесів висувають усе більш високі вимоги до здатності людини долати життєві труднощі. Підвищення адаптивного потенціалу особистості і розвиток життєстійкості відбувається за рахунок набуття широкого спектра ефективних способів вирішення стресових ситуацій у процесі розвитку системи долаючої поведінки. Здатність справлятися з життєвими труднощами закладається в дитинстві й активно розвивається в підлітковому віці під впливом формування гендерної ідентичності. Набуття гендерної ідентичності сьогодні ускладнене, оскільки в сучасному суспільстві відбувається зміна системи гендерних відносин, реконструкція змісту гендерних ролей і стереотипів маскулінності/фемінності. Звідси питання гендерної ідентичності та захисно-долаючої поведінки важливі для молоді, зокрема, підлітків, які набувають дорослі, зрілі її форми, а дослідження є досить актуальними.   

Більшість сучасних дослідників зосереджують свою увагу на соціальній природі гендеру, психологічних відмінностях між статями та культурних чинниках формування гендерної ідентичності.  Поняття «ідентичність» вперше детально було представлено Е. Еріксоном. За визначенням науковця ідентичність базується на відчутті тотожності самому собі і неперервності власного існування в часі й просторі, а також на усвідомленні факту, що дану тотожність й неперервність визнає оточення. Е. Еріксон розумів розвиток ідентичності як взаємодію трьох процесів: біологічних, соціальних і Его-процесів [10 ]. Зазначимо, що Его відповідає за інтеграцію як біологічних, так і соціальних процесів. Результатом інтегративної роботи Его є утворення конфігурації елементів ідентичності .

Трактування терміну «гендерна ідентичність» у сучасних соціально-психологічних дослідженнях є неоднозначним. Так,гендерна ідентичність розглядається дослідниками у контексті свідомості та самосвідомості (М.Й. Боришевський, Т.В. Говорун, О.М. Кікінежді та ін.), особистісної або соціальної ідентичності (М.С. Боровцова, Т.В. Кубриченко, О.В. Романенко, Р. Столлер та ін.). М.О. Нестеренко визначає гендерну ідентичність як цілісну, внутрішню динамічну структуру, що інтегрує окремі аспекти особистості, зв’язаних з усвідомленням, переживанням себе як представника певної статі та саморегуляцією власної поведінки. На думку вченої, гендерна ідентичність – це базова характеристика особистості, що формується внаслідок психологічної інтеріоризації чоловічих або жіночих рис, у процесі взаємодії “Я” та інших, у ході соціалізації [8, с. 130]. Різні аспекти гендерної ідентичності стали об’єктом аналізу у працях, пов’язаних з дослідженнями психології статі, а пізніше - гендерної психології, таких зарубіжних дослідників як: С. Бем, З. Фрейда, К. Юнга, Е. Еріксона, М. Мід, Б. Фрідан, К. Хорні, Т. Бендас, Ш. Берн, Н. Ходороу та ін. 

Процес гендерного розвитку, як поєднання соціально обумовлених варіантів статевих ролей і статево-рольової поведінки, реально відбувається в контексті процесу соціалізації . Гендерна соціалізація – засвоєння та відтворення притаманних певному соціальному довкіллю статево співвіднесених нормативів поведінки [3; 9]. Сукупність норм, що містять узагальнену інформацію про якості, властиві кожній статі, називаються гендерними ролями. 

У сучасному суспільстві відбуваються серйозні зміни в питаннях становлення гендеру: відзначається зрівнювання гендерних ролей, зближення стереотипів мужності і жіночності, що ускладнює формування гендерної ідентичності і може бути джерелом емоційних і поведінкових розладів . Це визначає актуальність постійного моніторингу процесів становлення долаючої поведінки підлітків або копінг-стратегій з метою розробки програм їх соціально-психологічної підтримки. Копінг ,на думку А. Маслоу ,– це готовність індивіда вирішувати життєві проблеми шляхом пристосування до обставин, що передбачає сформованість уміння використовувати певні засоби для подолання стресу. В разі вибору активних форм поведінки підвищується вірогідність усунення впливу стресорів на особистість [ 8 ]. Основоположниками поняття “копінг” є психологи Р. Лазарус та С.Фолькман, які визначали копінг-стратегії, стратегіями оволодіння та врегулювання взаємовідносин з навколишнім середовищем. Ці автори ввели також  такі поняття, як життєстійкість та стресостійкість. Відзначають три головні якості життєстійких людей: здатність бачити реальність такою, яка вона є, вміння навіть у нелегкі часи знаходити сенс у тому, що відбувається, і вміння вирішувати проблеми, спираючись на наявні ресурси [ 9 ]. Становлення і розвиток життєстійкості відбувається головним чином в дитинстві та підлітковому віці і залежить від впливу мікро- та макросоціальної ситуації. Значною мірою на становлення компонентів життєстійкості впливає гендерна ідентифікація особистості, яка активно формується в підлітковому віці.

В нашому дослідженні діагностику гендерної ідентичності визначали за допомогою «Тесту на визначення гендерної ідентичності» (С.Бем) та « Тесту двадцяти тверджень Хто Я?»  (м.Кун, т.Мак-Партланд); діагностику механізмів психологічного захисту «Я» проводили за допомогою методики «Індекс життєвого стилю» Плутчика-Келлермана-Конте, яка дає змогу вимірювати напруженість восьми видів захисних механізмів: витіснення, заперечення, заміщення, компенсації, реактивного утворення, проєкції, раціоналізації і регресії. Для визначення життєстійкості підлітків та її компонентів (залученість, контроль і прийняття ризику) використовували        « Тест життєстійкості» С. Мадді в адаптації Д.О. Леонтьєва. Для визначення преволюючої копінг-поведінки використовували методику «Індикатор копінг-стратегій»  Амірхан та методику «Копінг-поведінка в стресових ситуаціях» (С. Норман, Д. Ендлер, Д. Джеймс, М. Паркер).

В дослідженні приймали  участь 40 підлітків – студенти Барського гуманітарного коледжу ім.Грушевського (Вінницька область) ,віком 14,5-15,5 років: 16 хлопців та 24 дівчини. 

Результати проведеного дослідження показали, що домінує андрогінний тип гендерної ідентичності у підлітків обох статей ( 75%) відносно статевої групи.  У вибірці хлопців 40% склав андрогінний тип гендерної ідентичності. Відносто статевої групи показник маскулінності у хлопців склав 18,75%, показник фемінності 6,25%. У вибірці дівчат 45% склав андрогінний тип гендерної ідентичності. Відносно статевої групи показник маскулінності у дівчат склав 4,2% , показник фемінності склав 20,8 %.

Гендерна ідентичність підлітків поєднує чоловічі і жіночі риси, що суттєво розширює можливості особистості, свідчить про слабку орієнтацію на стереотипні конструкти маскулінності і фемінності, уявлення носять інтеграційний характер щодо маскулінності/фемінності. Фемінність зустрічається рідше, ніж інші типи гендерної ідентичності.  

В структурі гендерного образу Я підлітків домінують гендернонейтральні якості. Це може свідчити про переорієнтацію їх зі стереотипних фемінно/маскулінних гендерних схем на андрогінні. При цьому така тенденція більш виражена у хлопчиків у порівнянні з дівчатами, які в більшій мірі є статевотипізованими. Визначено, що дівчата, спираючись на довіру до світу і цінність власного «Я», у стресових ситуаціях рідше за хлопців використовують ранні психологічні захисти, які спотворюють реальність, та частіше використовують копінг-стратегії, базовані на більш зрілих психологічних захистах, що є важливою основою для їх більшої порівняно з хлопцями життєстійкості. У хлопців достовірно вища ніж у дівчат загальна напруженість усіх психологічних захистів, що задає формування менш адаптивної ніж у дівчат системи долаючої поведінки і призводить до їх меншої життєстійкості.

Висновки.

Особливості підліткового віку посилюють психологічний тиск на підлітків, спричинюють надмірний стрес, подолати який у ефективний спосіб не завжди можливо. Отримані результати дослідження дають можливість стверджувати наявність гендерних розбіжностей психологічних особливостей подолання стресу в підлітковому  віці. Статева приналежність та гендерна ідентичність особистості спричинюють сильний вплив на вибір копінг-стратегій в підлітковому  віці. На перспективу є важливою розробка та впровадженні психопрофілактичних заходів, спрямованих на розширення адаптивних копінг-стратегій .

Література:

1. Галян І.М. Психологічний механізм ідентифікації особистості у кризовому суспільстві. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Психологічні науки». Вип. 5. Т. 1. Херсон, 2017. С. 28–33.

2. Ґендерні дослідження: прикладні аспекти : монографія. В.П. Кравець, Т. В. Говорун, О.М. Кікінежді та ін. за наук. ред. В. П. Кравця. Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2013. 448 с.

3. Чіп Р.С. Становлення ґендерної ідентичності старших підлітків у ціннісному вимірі особистості. Humanitarium. Том. 43. Вип. 1. Психологія. Переяслав-Хмельницький, 2019. С. 151–161.

4. Скорик М.М. Основи теорії гендеру : навч. посібник. Київ : К.І.С., 2004. 536

5. Карамушка Л. М., Снігур Ю. С. Копінг-стратегії: сутність, підходи до класифікації, значення для психологічного здоров’я особистості та організації. Актуальні проблеми психології. 2020. Т. 1, Вип. 55. С. 23–30.

6. Нестеренко М.О. Розвиток наукових уявлень про гендерну ідентичність і її структуру в психології. Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Психологія. Харків: ХНПУ імені Г.С. Сковороди, 2011. Вип. 41. С. 128 – 137.

7. Нестеренко М.О. Набуття гендерної ідентичності особистістю в проекції різних теоретичних підходів. Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Психологія. Харків: ХНПУ імені Г.С. Сковороди, 2013. Вип. 46, Частина II. С. 187 – 196.

8. Ткачук Т. А. Копінг-поведінка як проблема сучасної психології // [Електронний ресурс] . - Режим доступу:

http://www.interklasa.pl/portal/dokumenty/ridna_mowa_uk/index.php?page=rm32_05.

9. Maddi S.R. Hardiness as the Existential Courage to Grow Through Searching for Meaning. The Experience of Meaning in Life : handbook in Hicks J. & Routledge C. (Еds.). Springer, Dordrecht. 2013. Pр. 227–239.

10. Козлов Н.І. Его-ідентичність //[Електронний ресурс].- Режим доступу: http://psychologis.com.ua/ego-identichnost.htm .



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота