РОЗВИТОК ОСОБИСТІСНОЇ ЖИТТЄВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЧЕРЕЗ ОСВІТНЄ СОЦІАЛЬНО–ВИХОВНЕ СЕРЕДОВИЩЕ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

РОЗВИТОК ОСОБИСТІСНОЇ ЖИТТЄВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЧЕРЕЗ ОСВІТНЄ СОЦІАЛЬНО–ВИХОВНЕ СЕРЕДОВИЩЕ

23.11.2023 23:45

[9. Соціальні комунікації]

Автор: Подсаднюк Тетяна Ігорівна, студентка групи БІ-21, Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя


Життєва компетентність – цілісне утворення, що становить собою складну системну властивість особистості [1, с. 12]. Вона включає в себе різні аспекти і якості, які дозволяють індивіду успішно функціонувати в різних сферах життя. Ця компетентність визначається набором навичок, знань, цінностей і соціокультурних ресурсів, які особистість набуває протягом свого життя.

В концепції життєвої компетентності виділяють такі базові цінності, що включають життя людини як найвищу цінність, а також моральність, спілкування, сім'ю, роботу, благополуччя та здоров'я. Також визначені базові інструментальні цінності, які включають ініціативність, традиційність, незалежність, самопожертву. Життєва компетентність, яка є важливою для кожної особистості, формується в умовах соціального середовища. Це середовище можна розглядати на різних рівнях впливу – макрорівні та мікрорівні.

Макрорівень  представлений як загальна сукупність умов, що створюються на загальному рівні і мають однаковий вплив на всіх індивідів. Ці загальні умови визначають рамки для індивідуальних та групових дій та можуть мати значущий вплив на життя всіх членів суспільства, незалежно від їхньої індивідуальної ідентичності чи статусу. Вони також впливають на індивідів безпосередньо  через закони, моральні цінності, норми і опосередковано через вплив на малі групи, до яких належить даний індивід [2, с. 20].  Розуміння макрорівня важливе для аналізу та прогнозування соціальних та економічних явищ у сучасному світі. 

Мікрорівнем називають аналіз на індивідуальному або груповому рівні, де акцент робиться на конкретних особистостях, взаємодії між ними та їхньому впливі на невеликі соціальні структури. 

В соціальних науках ключове значення також приділяється аналізу процесів соціальної адаптації та взаємодії індивідів із їхнім оточенням у макро та мікросередовищі [3, с. 3]. 

Макросередовищем називають широкий соціокультурний і економічний контекст, що впливає на життя суспільства у цілому. Воно включає в себе глобальні тенденції, історичні події та соціокультурні зміни, які визначають розвиток суспільства та впливають на сприйняття світу. 

 Мікросередовище, натомість, це умови, в яких конкретна особистість веде своє життя та взаємодіє з оточуючими, і воно є результатом впливу соціального середовища на життя цієї особистості.

Таким чином, макрорівень, мікросередовище та макросередовище є взаємопов'язаними складовими соціального середовища, які разом визначають життя та взаємодію індивідів у суспільстві. 

З цього виходить, що соціальне поле це сфера, в якій відбуваються взаємодії та відносини між індивідами, групами та суспільством, включаючи різні соціальні ролі та норми, що формують поведінку та динаміку в цій соціальній області. Ще одною невід'ємною складовою соціального поля є соціально–освітнє середовище, що являє собою складну і багаторівневу систему, яка виявляється у конкретних взаємодіях у суспільстві і є важливою для ефективності освіти.

Соціальна сфера та соціально–освітнє середовище також взаємопов'язані в контексті освіти. Соціальна сфера також створює контекст для соціальних відносин і взаємодії, включаючи соціальні ролі та норми, що впливають на спосіб спілкування між різними суб'єктами суспільства. 

Отже, взаємодія між макросередовищем, мікросередовищем, соціальною сферою та соціально–освітнім середовищем грає ключову роль у сучасному суспільстві та освітній системі, а розуміння взаємодії вищеперерахованих  компонентів є важливим для вдосконалення сучасної освіти та покращення якості життя у суспільстві.

Література:

1. Казмірчук Н.М. Розвиток життєвих компетентностей учасників освітнього процесу. URL: https://znayshov.com/News/Details/pedahohichnyi_poshuk_4_2022 (дата звернення: 20.11.2023).

2. Кузьміна  О. В. Проектування життєвої компетентності учнівської молоді : колективна монографія / за наук. ред. проф. О. В. Кузьміної. Hameln : InterGING, 2018. 362 с.

3. Камбур А. В. Соціальна адаптація особистості. Чернівці : «Золоті литаври», 2012. 252 с. URL: https://archer.chnu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/3088/%D0%9C%D0%9E%D0%9D%20%D0%93%D0%BB%D0%B8%D0 %B1%D0%BE%D0%BA%D0%B0%20%20%20ostatochno%20K.A.V.pdf?sequence=1&isAllowed=y (дата звернення 21.11.2023).

_____________________

Науковий керівник: Мацюк Галина Ростиславівна, доцент кафедри української та іноземних мов, Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота