ОКРЕМІ ПИТАННЯ ЗАКОНОДАВЧОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАХИСТУ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ОКРЕМІ ПИТАННЯ ЗАКОНОДАВЧОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАХИСТУ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

24.11.2023 14:53

[2. Юридичні науки]

Автор: Янишен Віктор Петрович, кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри цивільного права Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого



Законодавство, що регулює відносини у сфері надання фінансових послуг особливу увагу приділяє створенню правових засад для захисту прав та інтересів споживачів фінансових послуг, якими відповідно до п. 71 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 № 2664-III [1] (далі – Закон про фінансові послуги) слід вважати фізичних осіб, які отримують або мають намір отримати фінансову послугу для задоволення особистих потреб, не пов’язаних із підприємницькою, незалежною професійною діяльністю. Захист прав споживачів фінансових послуг забезпечується як нормами загального законодавства про захист прав споживачів, так і нормами спеціального законодавства, що регулює діяльність з надання фінансових послуг. Так, ч. 2 ст. 2 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 року № 1023-XII [2] встановлено, що особливості захисту прав споживачів фінансових послуг визначаються відповідними законами. З іншої сторони за ч. 2 ст. 3 Закону про фінансові послуги [1] відносини, що виникають у зв’язку із захистом прав споживачів фінансових послуг, регулюються законодавством про захист прав споживачів з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом. Тобто норми, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, враховуючи специфіку правового регулювання цієї сфери відносин, застосовуються субсидіарно (додатково) до норм законодавства про захист прав споживачів. Національний банк України як регулятор на ринку банківських та небанківських фінансових послуг також наділений належними повноваженнями щодо захисту прав споживачів фінансових послуг банків та небанківських фінансових установ (страховиків, кредитних спілок, фінансових компаній та лізингодавців).

В результаті збройної агресії рф проти України відносини між споживачами та надавачами фінансових послуг у значній мірі ускладнилися. В першу чергу це стосується кредитних (позикових) відносин. Так певна кількість як позичальників, так і фінансових установ опинилися на тимчасово окупованій рф території. Досить багато українців вимушено покинули країну. Ще частина людей втратила роботу (дохід), через що не в змозі належним чином виконувати кредитні зобов’язання. Це все призводить до значного погіршення майнового становища споживачів фінансових послуг, які нагально потребують додаткових механізмів захисту їх прав з боку держави, в тому числі і удосконалення вітчизняного законодавства, оскільки законодавство мирного часу не відповідає у повній мірі запитам суспільства та держави.

Такі механізми захисту прав споживачів фінансових послуг в умовах воєнного стану застосовуються. Ключовим об’єктом захисту законодавця стали права та інтереси споживачів – позичальників споживчих кредитів (позик). Так 15.03.2022 «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) [3] доповнено п. 18, яким встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у 30-денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України [3], а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Низкою законодавчих актів послідовно вносилися доповнення до розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» від 15.11.2016 № 1734-VIII [4], зокрема, п. 61 якого встановив, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у 30-денний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов’язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов’язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов’язань за таким договором. Заборонено збільшувати процентну ставку за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені ч. 4 ст. 10561 ЦК України [3], у разі невиконання зобов’язань за договором про споживчий кредит у вищевказаний період. Наведені норми поширюються, у тому числі, і на інші кредити, вказані у ч. 2 ст. 3 Закону України «Про споживче кредитування» [4]. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем.

Доповнення Закону України «Про споживче кредитування» [4], внесені в умовах воєнного стану, суттєво покращили правове положення позичальників. Серед таких позитивних нововведень, спрямованих на підтримку наших захисників та захисниць, які із зброєю в руках захищають нашу незалежність та свободу, слід вказати на п. 62 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення», яким передбачено низку захищених категорій осіб, які вправі відмовитися від взаємодії (припинити взаємодію) з кредитодавцем, новим кредитором, колекторською компанією та іншим особами, залученими до врегулювання простроченої заборгованості на період дії воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. До захищених категорій належать: а) військовослужбовці, які проходять військову службу на території України; б) військовослужбовці, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов’язаного з проходженням військової служби; в) члени сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти; г) особи, які перебувають у полоні, особи, з якими втрачено зв’язок, особи, зниклі безвісти. Вказані особи та їх близькі особи у разі небажання взаємодії з кредиторами (їх представниками) зобов’язані повідомити останніх про свою належність до захищеної категорії, надавши відповідні підтверджуючі документи.

Слід зауважити, що законодавство воєнного часу системно встановлює певні «бонуси» («пільги») для позичальника, надавши йому додаткові можливості для врегулювання простроченої заборгованості. Так, п. 71 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» [4] передбачає обов’язкову реструктуризацію на вимогу споживача або його представника грошових зобов’язань за укладеними до 24.02.2022 з фінансовими установами (крім кредитних спілок) договорами про споживчий кредит у період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення чи скасування. Вказана реструктуризація проводиться у порядку та з дотриманням умов, визначених Законом України «Про споживче кредитування» [4].

Також розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» [4] доповнено нормами, які надають позичальнику можливість за певних умов, а) у період дії в Україні воєнного стану та протягом 90 днів після його припинення чи скасування призупинити сплату грошового зобов’язання (основної суми кредиту, процентів, комісій та інших платежів) за договором про споживчий кредит або прирівняним до нього договором, предметом забезпечення за яким є нерухоме майно (квартира, інше житлове приміщення в будівлі, приватний житловий будинок, садовий або дачний будинок, об’єкт незавершеного житлового будівництва) (п. 8); б) звільнення за договором про споживчий кредит, предметом забезпечення за яким є певне нерухоме майно від обов’язку сплати грошового зобов’язання за договором про споживчий кредит (основної суми кредиту, процентів, комісій та інших платежів), у тому числі нарахованого, але не сплаченого до дня отримання кредитором заяви про призупинення сплати грошового зобов’язання, з робочого дня, наступного за днем отримання кредитором заяви, на строк до дев’яностого дня включно після дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні або до дня подання підтвердних документів (п. 9); в) анулювання заборгованості за договором про споживчий кредит, звернувшись до кредитора протягом 90 днів після припинення чи скасування воєнного стану в Україні із відповідною заявою (п. 12). У цьому випадку кредитор має право на отримання від держави компенсації втрат (збитків), понесених внаслідок анулювання зобов’язання за договором про споживчий кредит (п. 15) або витрати (збитки) кредитора (неотримані за рахунок компенсації від держави основна сума кредиту, проценти, комісії та інші доходи), понесені ним внаслідок анулювання зобов’язань за договором про споживчий кредит, є упущеною вигодою та можуть бути відшкодовані відповідно до законодавства за рахунок держави-агресора (п. 16).

Необхідно зазначити, що 22.11.2023 Верховною Радою України ухвалено Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (законопроєкт від 26.06.2023 № 9422) [5], яким, зокрема, передбачено обмеження максимальної ставки за мікропозиками на рівні 1% на день та заборону кредиторам встановлювати проценти вищі, ніж передбачено законом (на сьогодні це 2 - 3 %). Окрім цього встановлюється заборона одержання мікрокредитів особами, які за результатами оцінки їх кредитоспроможності, не будуть здатними повернути кредит, або які мають ігрову залежність.

Висновки. Проведений системний аналіз правових норм та законодавчих актів, що прийняті в умовах воєнного стану в Україні, дозволяє стверджувати, що загальний напрям нормотворення у сфері захисту прав споживачів фінансових послуг є вірним і дозволяє забезпечити необхідний обсяг захисту позичальників – фізичних осіб. Прийняті в умовах воєнного стану закони дають змогу споживачам фінансових послуг, незважаючи на скрутну обстановку в країні, врегулювати прострочену заборгованість з мінімальними втратами.

Важливою також є позиція Національного банку України, який, у зв’язку із суттєвим погіршенням фінансового стану позичальників, які втратили роботу у період війни, рекомендує фінансовим установам пропонувати клієнтам –споживачам реструктуризацію заборгованості за споживчим кредитом або кредитні канікули.

Література:

1. Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг : Закон України від 12.07.2001 № 2664-III. Законодавство України : база даних / Верхов. Рада України. Дата оновлення 07.01.2023. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2664-14#Text (дата звернення 20.11.2023)

2. Про захист прав споживачів : Закон України від 12.05.1991 № 1023-XII (в редакції Закону № 3161-IV від 01.12.2005). Законодавство України : база даних / Верхов. Рада України. Дата оновлення 01.12.2022. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#top (дата звернення 20.11.2023)

3. Цивільний кодекс України : Закон України від 16.01.2003 № 435 IV. Законодавство України: база даних / Верхов. Рада України. Дата оновлення: 05.10.2023. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435–15#Text (дата звернення: 20.11.2023)

4. Про споживче кредитування : Закон України від 15.11.2016 №1734-VIII. Законодавство України : база даних / Верхов. Рада України. Дата оновлення: 02.07.2023. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text (дата звернення: 20.11.2023)

5. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг : проєкт Закону України від 26.06.2023 № 9422. Законотворчість : законопроєкти / Верхов. Рада України. URL: https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/CardByRn?regNum=9422&conv=9 (дата звернення: 22.11.2023)



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота