МУЗИЧНО-ЕСТЕТИЧНЕ ВИХОВАННЯ ШКОЛЯРІВ В УМОВАХ ПОЗАШКІЛЬНОЇ МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

МУЗИЧНО-ЕСТЕТИЧНЕ ВИХОВАННЯ ШКОЛЯРІВ В УМОВАХ ПОЗАШКІЛЬНОЇ МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ

27.11.2023 20:27

[4. Педагогічні науки]

Автор: Макара Анатолій Іванович, здобувач вищої освіти другого (магістерського) рівня Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка


Орієнтація сучасної школи скерована на створення оптимальних умов для розвитку особистості, формування в учнів здібностей самостійного осмислення навколишньої дійсності. У зв’язку з цим передбачено перебудову процесу навчання, підсумком якого має стати максимальне розкриття індивідуальних можливостей і самоактуалізація особистості кожного школяра. 

У Концепції загальної середньої освіти, Державному стандарті базової та повної середньої освіти визначено основну мету музичної освіти, яка, передбачає всебічний розвиток та виховання особистості через формування в учнів повноцінних музично-творчих знань, умінь і навичок, набуття особистого досвіду культури спілкування і співпраці у різних видах освітньої діяльності, самовираження у творчих видах завдань, загальнонавчальних та цільових компетенцій. Одним із провідних способів належної реалізації цієї мети є музична освіта. 

Серед педагогів, які працюють у сфері мистецтва, часто говорять про необхідність розвитку творчості учнів.

Виховання має означати саме розвиток в учня особливих особистісних якостей, які в майбутньому мають стати основою для повноцінної в усіх відношеннях самоосвіти та самостійної виконавської діяльності. Як наслідок розучування твору вже не є самоціллю, а стає завданням вирішення педагогічних нюансів, завданням, вирішення якого веде учня до майбутньої самостійної творчості.

На нашу думку, основним чинником, який визначає особливості педагогічної роботи на індивідуальних музичних заняттях, є вік учня.

Врахування вікових особливостей допомагає вчителю спланувати ефективну стратегію власної поведінки в кожному окремому випадку.

Період молодшого шкільного віку.

Різноманітність самих характерів нескінченна, але є 8 науково обґрунтованих узагальнених характеристик:

1. Екстраверсія – підвищена збудливість. Заняття доцільно проводити в ігровій або діалоговій формі.

2. Інтроверсія – замкнуті, сором’язливі, погано переносять стрес. Оскільки вони найкраще засвоюють матеріал самостійно, бажано не перевантажувати таких дітей на уроці, а краще ретельно продумувати домашнє завдання.

3. Спонтанність – розкутість, слабка дисципліна. Для таких дітей швидше за все підійде нестандартна форма музикування, тобто навчання не за затвердженими програмами, а на основі музичного матеріалу популярних стилів, щоб вони на собі не відчували тиску загальнообов’язкових норм та правил.

4. Чутливість – поведінкова модель, що стосується дітей зі слабкою психологічною стійкістю. На першому етапі навчання до них потрібно ставитися дуже уважно і обережно: заохочувати навіть невеликі успіхи хорошими оцінками, допомагати йому розвивати впевненість у собі. 

5. Тривожність –у таких дітей виникають безпідставні страхи чи занепокоєння, через що іноді вони сприймають концерти чи заходи занадто серйозно. Іспит для них – це вже серйозне випробування. Серед сильних сторін – наполегливість і бажання зробити все якомога краще.

6. Педантичність – цим дітям властива наполегливість, що межує з упертістю. Таких дітей спочатку потрібно зацікавити на першому етапі навчання, після чого вони за своєю інертністю навчатимуться безперервно. Вони також погано адаптуються до нових навчальних матеріалів або нових умов навчання, але досягнуті результати зберігаються в їх пам’яті надовго і надійно.

7. Емотивність – ці учні дуже активні та енергійні. Вони легко адаптуються і постійно прагнуть до чогось нового. Стратегія навчання таких дітей має бути зміщена в бік кількості. Їм швидко набридає грати одні й ті самі твори, навіть якщо вони не доводять їх до потрібного рівня. У таких випадках слід постійно оновлювати репертуар простими п’єсами та однаковими технічними прийомами, щоб вони стали усталеними. Найбільш негативною рисою таких характерів є сильні перепади настрою.

Головне завдання вчителя на першому етапі позашкільної музичної освіти – підготувати підґрунтя для продуктивної музичної діяльності в майбутньому.

У ранньому підлітковому віці психологічне життя людини збагачується новою динамікою розвитку. Виникає «почуття дорослості», що виражається в потребі в повазі і визнанні з боку батьків і вчителів.

Процес активної соціалізації спонукає учнів обирати собі певні ролі, наприклад: «розумна», «сильна», «креативна», «нестандартна» людина. Якщо такий учень потрапляє на індивідуальне заняття, то вчитель музики стає однією з ключових фігур у здійсненні спеціальної виховної роботи. Уже в підлітковому віці учень здатний не тільки шукати в музиці виразність, а й досягати такого стану, коли сама музика знаходить своє неповторне звучання в його душі.

Гра на музичному інструменті – саме таке заняття. Вирішуючи завдання мотивації та стимулювання творчого інтересу, вчитель музики стикається з проблемою відбору відповідного за складністю матеріалу, тобто визначення характеру вимог до конкретного учня.

Старші підлітки. Цей період характеризується активним розвитком абстрактно-логічного мислення. Його життя видається йому неповторним у всіх відношеннях і прагненням до одкровення. Старші підлітки вже прагнуть утвердитися не лише як члени колективу, а й як автономна особистість. Для вчителя музики це найсприятливіший час для реалізації всіх засобів музично-естетичного виховання. Нові духовні та інтелектуальні потреби учня роблять його сприйнятливим до нових музичних та естетичних переживань.

Музика має унікальний виховний потенціал і здатна в незвичній формі реалізувати переживання підлітка. Але незважаючи на те, що на цьому етапі життя людина стає більш відкритою до пізнання всього нового, в той же час підліток вкрай неохоче відмовляється від власних поглядів. Мотив вибору надзвичайно важливий для цього віку. 

Музично-естетичне виховання школярів відбувається не лише шляхом розвитку музичних здібностей, а й шляхом інформаційного впливу.

У роботі з молоддю важливий стиль викладання. Ставлення до тієї чи іншої навчальної діяльності може визначатися особистістю самого вчителя: те, як він поводиться, як говорить, формує образ в голові учня.

Очевидно, що вчитель повинен проводити складну, комплексну роботу з кожним учнем окремо, щоб добитися від нього певної реакції, яка була б не просто твердженням: щоб естетичне виховання стало не формальністю, а психологічною реальністю.

Література:

1. Варемус К. І. Музично-пізнавальні завдання для формування моральних норм і цінностей учнів. Мистецтво та освіта. 2014. № 8. С. 53-56.

2. Васильєва О., Поклад І. Розвиток особистості дитини в музичній діяльності. Мистецтво та освіта. 2012. №2. С.42-43.

3. Вікова та педагогічна психологія : навч. посіб. / О. В. Скрипченко, Л. В. Долинська, З. В. Огороднійчук та ін. К. : Просвіта, 2001. 416 с.

4. Михайличенко О. В. Основи загальної та музичної педагогіки : теорія та історія : навч. посіб. Суми : Наука, 2004. 210 с.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота