ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ТОЛЕРАНТНОСТІ ДО СТРЕСУ У ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЧЕРЕЗ ФІЗИЧНУ АКТИВНІСТЬ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ТОЛЕРАНТНОСТІ ДО СТРЕСУ У ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЧЕРЕЗ ФІЗИЧНУ АКТИВНІСТЬ

14.12.2023 11:29

[16. Фізичне виховання та спорт]

Автор: Хомовський Олександр Іванович, асистент кафедри фізичного виховання ЗВО "Подільський державний університет", м. Кам’янець-Подільський, Україна; Комарова Тетяна Володимирівна, асистент кафедри фізичного виховання ЗВО "Подільський державний університет", м. Кам’янець-Подільський, Україна


Життя сучасного суспільства дуже динамічне та вимагає оволодіння великою кількістю умінь, що у майбутньому дадуть змогу бути компетентними фахівцями. До цих умінь зокрема відносять: самоосвіту та постійне самовдосконалення, вміння доцільно розподіляти та планувати час, здатність до генерування ідеї та роботи в команді, креативність тощо. Така багатозадачність провокує виникнення стресових ситуацій, із якими потрібно швидко та якісно справлятись. Саме через це стресостійкість та навичка протидії стресовим чинникам є важливими для майбутнього спеціаліста будь-якої галузі. Важливо розуміти, що регулярні заняття фізичною активністю дозволяють розширити можливості здобувачів освіти щодо якісного управління стресом та максимального нівелювання наслідків стресових впливів засобами фізичної активності. [2. С.290-294]

Поняття стресу розкривається як неспецифічна та універсальна реакція нашого організму на дію зовнішніх чинників, що потребують змін. Стресова напруга виникає внаслідок несподіваної, невідомої чи незвичної ситуації, короткочасно збільшує фізичні можливості та психологічну спроможність людини задля подолання вищезгаданої ситуації, адаптації до неї. Виокремлюють декілька видів стресу: 1) фізіологічний, який пов'язують із фізичними навантаженнями; 2) емоційний – стан значного емоційного перевантаження, який провокує зміни психічної активності людини; 3) стрес інформаційний – тобто стан інформаційної перенапруги, через неможливість виконання поставлених завдань; невчасність прийняття рішень; 4) стан посттравматичного стресу, що виникає як наслідок пережитих психотравматичних ситуацій поза межами повсякденного людського досвіду із загрозою фізичному здоров’ю одного суб'єкта чи  групи людей. [3. С.34-36]

Наслідками стресу є: тривожність, пригніченість, дратівливість, агресія, апатичні стани, погіршення когнітивних функцій та відсутність мотивації, відчуття постійної напруги, зниження соціальної активності, погіршення сну, проблеми з апетитом, зниження імунних показників, тощо. Разом із цим стресовий вплив помірної сили здатний поліпшувати увагу, підвищувати зацікавленість у швидкому досягненні мети, підвищувати психоемоційний стан. Якісно протидіяти негативним впливам стресу на організм допомагають різноманітні засоби: психологічні, медичні, фізіологічні. [2. С.290-294]

Принагідно зазначити, що провідним механізмом зниження стресової напруги людини впродовж багатьох століть були заняття фізичною активністю, їх значення для нівеляції наслідків стресових впливів для сучасного суспільства важко переоцінити. Достатній рівень фізичної активності здатен значно покращити не лише психічний стан організму, а й дозволить підтримувати необхідний рівень психоемоційного напруження. Тобто, регулярні заняття фізичними вправами є ефективним засобом зниження психологічного навантаження та зменшення наслідків стресу. [1. С.108-110]

Теоретичною основою програми навчання здобувачів освіти методам протидії наслідкам стресових чинників засобами рухової активності є взаємодія психічної та фізичної роботи, що дасть можливість для швидкого зменшення емоційної напруги шляхом зниження фізичного перенавантаження. Навчання здобувачів вищої освіти основам якісного зменшення фізичного напруження та досягненню м’язового (і як результат психічного) розслаблення дасть можливість майбутнім фахівцям самостійно застосовувати запропоновані методи задля зниження стресової напруги, повернення до стану психоемоційної рівноваги у подальшому. [1. С.108-110]

Отже, завдяки впливу регулярних та правильно дозованих занять фізичною активністю простежується зменшення проявів депресивних станів та тривожності, позитивне самосприйняття  та підвищення самооцінки, а також покращення загального стану організму.

Література:

1. Слухенська Р.В., Гауряк О.Д., Єрохова А.А., Литвинюк Н.Я. Вплив фізичної культури на подолання стресу у студентів вищих навчальних закладів. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Вип. 7(152). 2022. С.108-110. 

2. Федорова Я.В. Стрес та його роль в навчальній діяльності студента. Проблеми сучасної педагогічної освіти. Педагогіка і психологія. 2013. Вип. 39(4). С. 290-294 

3. Цигановська Н.В., Гончар В.В., Батулін Д.С. Мінімізація наслідків стресу засобами фізичної активності серед студентської молоді. Креативний простір. 2021. Вип. 7. С. 34-36 



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота