ОСОБЛИВОСТІ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ МУНІЦИПАЛЬНО-ПРАВОВОЇ ПОЛІТИКИ - Наукові конференції

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ОСОБЛИВОСТІ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ МУНІЦИПАЛЬНО-ПРАВОВОЇ ПОЛІТИКИ

14.12.2023 11:35

[2. Юридичні науки]

Автор: Петришина Марина Олександрівна, Науково-дослідний інститут правового забезпечення інноваційного розвитку Національної академії правових наук України



Нормативно-правове забезпечення процесів, що пов’язані із подальшим розвитком і удосконаленням як системи органів державної влади, так і системи місцевого самоврядування загалом, так і цифровізацією процесів державного і муніципального управління, взаємодії різних рівнів і підсистем публічної влади, взаємодії між владою і громадянами, владою і бізнесом представляє собою великий масив актів різного характеру. Йдеться про концепції, стратегії, програми і плани, які так чи так визначають передумови, цілі, способи, інструменти, перспективи, можливі побічні і негативні наслідки, а також покладають відповідальність на конкретні органи публічної влади щодо здійснення тих чи інших дій, спрямованих на їх реалізацію.

Нормативно-правовими актами, що безпосередньо врегульовують правові відносини у сфері, як правило, є закони. Деякі аспекти щодо покращення певного виду діяльності визначалися й іншими органами і вищими посадовими особами публічної влади, зокрема, указами Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, наказами міністерств тощо.

На найбільш наближеному до громадян рівні власні нормативно-правові акти з питань місцевого значення, а також щодо здійснення окремих повноважень органів державної виконавчої влади видають й органи місцевого самоврядування (зокрема, місцеві ради, виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад, обласні, районні, районні у містах (в разі їх створення) ради).

Так, наприклад, Концепція реформування місцевого самоврядування і територіальної організації влади визначає, що публічні послуги повинні надаватися відповідно до державних стандартів, з урахуванням необхідності забезпечення: територіальної доступності, що передбачає надання послуг на відповідній території; належної матеріально-технічної бази для надання основних форм публічних послуг (органи місцевого самоврядування повинні мати відповідні засоби та інфраструктуру); відкритості інформації про послугу, а також порядок та умови її надання; професійності надання цих послуг [1].

При цьому, перші серйозні зрушення у сфері надання публічних (адміністративних) послуг відбулися у 2012 році із прийняттям Закону України «Про адміністративні послуги» [2]. У цьому Законі було надано визначення поняття «адміністративна послуга», встановлено обов’язковість належного інформування споживачів адміністративних послуг, запроваджено інформаційні та технологічні картки з метою регулювання процедури та строків надання адміністративних послуг, а також передбачено створення Центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП), що працюють за принципом «єдиного вікна».

На реалізацію Закону України «Про адміністративні послуги» було спрямовано низку заходів організаційного та нормативно-правового характеру з метою реформування системи надання адміністративних послуг. Зокрема щодо заходів, які сприяли доступу громадян до адміністративних послуг, слід відзначити ухвалення низки підзаконних актів, зокрема, постанов Кабінету Міністрів України: «Питання Єдиного державного вебпорталу елктронних послуг та Реєстру адміністративних послуг» від 14 травня 2021 р. № 514 [3]; «Про затвердження Примірного положення про центр надання адміністративних послуг» від 20 лютого 2013 р. № 118 [4]; «Про затвердження вимог до підготовки технологічної картки адміністративної послуги» від 30 січня 2013 № 44 [5]; «Про затвердження Примірного регламенту центру надання адміністративних послуг» від 1 серпня 2013 р. № 588 [6] та ін.

На рівні відповідних профільних органів державної виконавчої влади (міністерства, служби, агентства) формувалися і визначалися вимоги, особливості (порядок) надання відповідних послуг, навчання та підвищення кваліфікації кадрів, розроблялися напрями державної політики у цій сфері.

Органи і посадові особи, у свою чергу, у регламентах, що визначають порядок організації і діяльності відповідних органів і установ, деталізують порядок і умови роботи, передбачають низку стимулюючих заходів для персоналу, облаштовують приміщення, займаються матеріально-технічним та іншим забезпеченням. З метою конкретизації положень нормативно-правових актів видаються інструкції, положення, правила.

Проте, невирішені до кінця проблеми у сфері реформування місцевого самоврядування призводять до невизначеності щодо встановлення особливостей правового регулювання надання відповідних послуг, зокрема, можливості їх врегулювання виключно законом та/або підзаконними нормативно-правовими актами. Так, з одного боку, регулювання окремих питань (у тому числі, тих, врегулювання яких Конституцією України прямо передбачено лише за посередництвом закону) нормами законів передбачає їх (а по суті йдеться про можливості реалізації певних прав) конституційно-правове гарантування, забезпечення і захист. З другого боку, якщо йдеться про дотримання певного рівня якості надаваних послуг, зокрема й тих, що можуть/повинні надаватися відповідними органами місцевого самоврядування, то йдеться про можливість врегулювання окремих питань щодо особливостей надання публічних послуг відповідними органами і посадовими особами місцевого самоврядування. Проте, у такому разі виникає одразу декілька пов’язаних між собою проблем, як, наприклад, недосконалість і незавершеність процесу децентралізації (зокрема й з урахуванням, втрат і руйнувань в умовах війни); визначення місця актів органів місцевого самоврядування у системі законодавства (що є предметом окремого дослідження); наявність не лише достатніх фінансових, а й інших ресурсів тощо.

Таким чином, не стільки сама реформа децентралізації (нормативно-правове та політико-правове забезпечення), як ключовий елемент муніципально-правової політики в Україні, сьогодні стикається з ускладеннями, спричиненими війною рф порти України (людські втрати, руйнування житла, інфраструктури, мінне забруднення територій, екологічні проблеми та інші наслідки), скільки сам процес недосконалої її реалізації може спричинити ще більше ускладнень в умовах війни, коли виклики і загрози зростають. Усе це призводить до думки про те, що саме завдяки приверненню уваги наукових, громадських кіл, бізнесу, органів державної влади до актуальних проблем нормативно-правового забезпечення процесу формування муніципально-правової політики в Україні, а також активізації участі органів місцевого самоврядування можна разом знайти вихід з кризи та віднайти шлях до повоєнного відновлення і розвитку.

Література

1. Про схвалення Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні: Розпорядження Кабінету Міністрів України № 333-р від 01.04.2014 р. Вилучено з: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/333-2014-%D1%80#Text 

2. Про адміністративні послуги: Закон України № 5203-VI від 06.09.2012 р. Вилучено з: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5203-17#Text

3. Питання Єдиного державного вебпорталу електронних послуг та Реєстру адміністративних послуг: Постанова Кабінету Міністрів України № 514 14.05.2021 р. Вилучено з: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/514-2021-%D0%BF#Text

4. Про затвердження Примірного положення про центр надання адміністративних послуг: Постанова Кабінету Міністрів України № 118 від 20.02.2013 р. Вилучено з: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/118-2013-%D0%BF#Text

5. Про затвердження вимог до підготовки технологічної картки адміністративної послуги: Постанова Кабінету Міністрів України № 44 від 30.01.2013 р. Вилучено з: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/44-2013-%D0%BF#Text

6. Про затвердження Примірного регламенту центру надання адміністративних послуг Постанова Кабінету Міністрів України № 588 від 01.10.2013 р. Вилучено з: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/588-2013-%D0%BF#Text 



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота