ДЕЯКІ АСПЕКТИ ЗМІНИ ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ СПІРОБІТНИКІВ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ДЕЯКІ АСПЕКТИ ЗМІНИ ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ СПІРОБІТНИКІВ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

24.01.2024 11:25

[15. Психологічні науки]

Автор: Луцкевич Дмитро Олександрович, студент 2-го курсу Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ


У сучасному становищі в державі все більш набирає актуальності питання втрати ціннісних орієнтацій у працівників правоохоронних органів.

У зв’язку із вторгненням російської армії на території України було введено воєнний стан на всій території держави. 

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.[1]

Внаслідок початку проведення бойових дій до охорони громадського порядку, співпраці з населенням, виконання спеціальних операцій, фільтрації громадян була задіяна велика кількість працівників правоохоронних органів.

Розглянувши орган Національної поліції України, як окрему частку правоохоронного органу можна визначити, що саме підрозділи сформовані з працівників поліції виконують різноманітні функції в зоні проведення бойових дій та яким доводиться стикатись із стресами, що безпосередньо впливають на їх психічний стан.

Зазначимо, що працівники поліції є підготовленими фізично та мають навички володіння зі зброєю, але не всі з них підготовлені психологічно до виконання службових повноважень в зонах проведення бойових дій.

Детальна правова регламентація діяльності працівників поліції означає необхідність керування заздалегідь прописаними правовими нормами 

(законами, наказами, службовими інструкціями тощо). Керуючись цим поліцейські залишаються у ситуації, де їм необхідно діяти згідно врегульованих інструкцій, навіть якщо він психологічно не готовий до виконання таких завдань.

Психічні та фізичні навантаження поліцейських в зоні бойових дій породжуються професійним стресом. 

Стрес -  стан психічної напруги, що виникає в процесі діяльності в найбільш складних і важких умовах. 

Такими умовами є перебування в зоні бойових дій, так як працівники поліції не є професійними військовими та їх освітньо-кваліфікаційний рівень спрямований на охорону прав і свобод громадян, протидію злочинності та охорону громадського порядку, як визначено в Законі України «Про Національну поліцію».

Робочий стрес виникає через причини, пов’язані з роботою, – її місця, часу, умов. Причини професійного стресу пов’язані з професією, родом чи видом діяльності. 

Психічні та фізичні навантаження прaцівників поліції пов’язані з нестабільним графіком роботи, тривалим позбавленням сну, різкими коливаннями вимушеної активності, тривалими чергуваннями, несенням служби в  незручний чи понаднормовий час та неcенням служби в зоні підвищеної небезпеки, де проводиться опис та фіксація наслідків ворожих атак.

В умовах праці відбувається перенасиченість інформацією чи, навпаки, настає сенсорна ізоляція. В результаті організм не встигає адаптуватися до умов несення служби, що швидко змінюються, що знижує продуктивність діяльності, підвищує ймовірність травматизму і подій. 

Постійне перебування в екстремальних умовах призводить до психічного та фізичного виснаження, викликає збудження та дратівливість, що призводить, в одних випадках, до зниження працездатності, емоційної нестійкості, швидкої психічної виснажливості, в інших, до агресивних дій. 

У працівників поліції за частіше не буває можливості розслабитися і позбутися втоми, яка накопичилася. 

Беручи до уваги вказані фактори у працівників поліції простежується прокрaстинація.

Науковці визначають прокрaстинацію як відкладання виконання своєчасних, доречних дій, особистих планувань, доцільного використання вільного часу на пізніший термін, що супроводжується негативними емоційними реакціями і приводить до погіршення якості роботи. 

Прокрaстинація як один з факторів, що призводить до знецінення першочергових ціннісних орієнтацій  працівників поліції.

Стани фізичної та розумової перевтоми, які нерідко доводиться переживати поліцейським, поступово призводять до зниження координації дій, помилок у висновках, погіршення м’язової та рефлекторної реакції, що дезорганізує їхню діяльність і породжує почуття власної марності та виникає деморалізація, внаслідок спостерігається втрата орієнтирів на досягнення особистих ціннісних орієнтацій, які були визначені за мету.

Ціннісні орієнтації – компонент структури особистості, який відображає життєвий досвід, накопичений особистістю в індивідуальному розвитку, та являє собою серцевину свідомості, з огляду на яку особистість приймає рішення щодо важливих життєвих питань.

М. Рокіч розглядає цінності як абстрактні ідеї, позитивні чи негативні, не пов’язані з певним об’єктом або ситуацією, що виражають людські переконання про типи поведінки й актуальні цілі та не мають самостійної спонукальної сили. Згідно з його дослідженнями, цінності поділяються на дві групи: термінальні (визначають довготривалі перспективи життя та усталені норми поведінки, що будуються на соціально визначених еталонах) та інструментальні (характеризують засоби реалізації та досягнення термінальних цінностей).

Раніше у поліцейських, так як і у цивільних осіб були переважали наступні ціннісні орієнтації, які встановлювались на перші місця та визначались як життєві орієнтири: матеріально забезпечене життя, суспільне покликання, зацікавленість у роботі.

Наразі вищезазначені ціннісні орієнтації зазнали суттєвих змін та вектор орієнтування було змінено на життєвий спокій, возз’єднання із родинами та налагодження попередніх сімейних відносин.

Після повернення до умов нормального життя у працівників поліції спостерігається  зменшення інтересу до звичних занять, затуманення свідомості, проблеми зі сном, зокрема труднощі із засинанням і тривалістю сну, що заважає зосередитись на конкретній життєвій меті. 

У зв’язку із вищевикладеним можна прийти до висновку, що у деяких працівників поліції після отриманого досвіду в зоні проведення бойових дій руйнуються ціннісні орієнтації, які мали місце до відрядження для несення служби в зонах підвищеної небезпеки. 

Окрім того в деяких випадках спостерігається професійна деформація та підвищена депресія, сумнів у необхідності присутності особи, як працівника поліції на попередньому місці несення служби.

Причиною таких порушень є відсутність належного психологічного супроводу життєдіяльності працівників правоохоронних органів: забезпечення психологічної грамотності, індивідуального та групового консультування, реабілітаційної та терапевтичної роботи, яку необхідно систематично проводити із особовим складом задля: скорочення випадків звільнення кадрів у органах Національної поліції, попередження суїцидальних спроб, припинення порушення законності та службової дисципліни.

Література:

1. Закон України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015;

2. Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015;

3. Кравцова М.О. «Фактори, що спричиняють виникнення професійних відхилень у працівників правоохоронних органів»: Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції № 1 2022, 26 с.

4. Рокич М. Природа человеческих ценностей // Свободная пресса, 1973, №5.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота