ЩОДО ПИТАННЯ ПРО ВИКОНАВСЬКІ НАВИЧКИ КЛАРНЕТИСТА - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ЩОДО ПИТАННЯ ПРО ВИКОНАВСЬКІ НАВИЧКИ КЛАРНЕТИСТА

24.01.2024 17:33

[7. Мистецтвознавство]

Автор: Гура Вікторія Вікторівна, кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри музикознавства та культурології, Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка, м. Суми, Україна



Вітчизняне мистецтво гри на духових інструментах, в умовах сьогодення, висуває досить значні вимоги до професійної виконавської майстерності інструменталістів. 

У вітчизняній психолого-педагогічній літературі термін «навичка» трактується як «дія, сформована шляхом повторення і характеризується високою мірою осягнення і відсутністю поелементної свідомої регуляції і контролю» [2, с. 6]. 

У зв’язку із тим, що навички складають структуру багатьох видів діяльності, то вони мають властивість взаємодіяти між собою, утворюючи більш складні системи. Така взаємозалежна діяльність може мати різний характер: як позитивний при узгодженні та злитті, так і негативний – при гальмівному впливі чи протидії. Процес узгодження відбувається за умови, якщо реалізація однієї навички сприяє успішному виконанню іншої, системи їх рухів співпадають, одна навичка плавно переходить в іншу тощо. 

Процес формування навичок безпосередньо залежить від успішності їх перенесення, тобто можливості використовувати навички у багатьох різних сферах, сформовані в одному, конкретному виді діяльності. Властивість навички, яка сприяє кращому перенесенню, залежить від її універсальності та узагальненості, що допомагає в узгодженні з іншими видами практики особистості. 

Поняття «виконавські навички» трактується в науковій та мистецтвознавчій літературі як «найвищий щабель творчого, перетворюючого втілення знань у навчальній роботі, який передбачає автоматизоване використання у процесі музично-виконавської діяльності» [1, с. 129].

У дослідженні «Формування виконавських навичок гри на фортепіано в учнів дитячих музичних шкіл на засадах жанрового підходу» В. Смородський визначив сутність терміну «виконавські навички гри на фортепіано», значення якого можливо адаптувати для даного дослідження. Науковець стверджує, що «… можемо сформулювати сутність поняття «виконавські навички гри на фортепіано» в якості автоматизованих компонентів свідомої творчо-музичної діяльності, які базуються на музично-теоретичних, мистецтвознавчих, методичних знаннях, виробляються в процесі виконання фортепіанних творів різних жанрів і забезпечують творчий характер музикування учнів. Виконавські навички гри на фортепіано виникають як свідомо організовані цілеспрямовані дії, що у процесі систематичного повторення автоматизуються і потім функціонують автоматично…» [3, с. 31]. Науковець наголошує на тому, що специфіка таких навичок полягає в несвідомому контролі під час їх включення та передбачає можливість безпомилкового виконання певного елементу інструментальної техніки «на основі раціональних емоційно-психологічних та фізіологічно-енергетичних затрат». Таким чином, поняття «виконавські навички кларнетиста» можна розуміти як найвищий ступінь творчого, перетворюючого втілення знань, щодо особливостей гри на кларнеті, який передбачає їх автоматизоване застосування у процесі музично-виконавської практики. 

Виконавські навички кларнетиста виступають складною та багатокомпонентною системою. Їх сукупність складає техніку гри на інструменті, а взаємодія між собою складає ігровий апарат музиканта-духовика. 

Врахування індивідуальних особливостей виконавського апарату кларнетиста складає основу індивідуалізації постановки. Якісна і правильна постановка завжди має дану властивість, оскільки передбачає і фізіологічні особливості музиканта. 

Артистичність, як наступний принцип, висуває окремі вимоги до подачі власної гри кларнетиста. Гармонійність, виваженість, досконалість у ході публічного виступу музиканта-виконавця, коли виключаються зайві елементи жестикуляції чи рухів на сцені, є свідченням сформованого виконавського апарату музиканта. 

До постановки апарату кларнетиста можна віднести наступні компоненти: загальна постановка, виконавське дихання, амбушюр та постановка губного апарату, артикуляція та аплікатура. Її раціональною особливістю є властивість при незначних затратах часу і сил досягти якісного звуку, уникаючи затиску та зайвої м’язової напруги у момент гри на інструменті.

Постановка виконавського апарату кларнетиста в однаковій мірі залежить як від педагога, так і від самого учня. Правильною постановкою у процесі гри на кларнеті можна назвати таку, яка є найбільш зручною для вірного звуковідтворення і техніки виконання загалом. Відповідно виконавські навички кларнетиста, що складають його техніку, безпосередньо пов’язані із вказаними компонентами постановки. Загальна постановка апарату включає навички тримання корпусу, голови, рук і ніг, а також інструменту у конкретному положенні, характерному для якісної гри кларнетиста. Звичне природне положення всього тіла без зайвого м’язового напруження є важливою умовою вірної постановки. На етапі формування навичок гри важливо слідкувати за затисками у тілі, що виникають та своєчасно їх усувати, щоб запобігти швидкій втомлюваності музиканта, яка негативно позначається на процесі музикування. 

Література

1. Кашперський В. Сучасні проблеми поняття культури звуку виконавців на духових інструментах. Історія становлення та перспективи розвитку духової музики в контексті національної культури України та зарубіжжя. Рівне, 2021. 180 с.

2. Павелків Р. Загальна психологія. URL: https://westudents.com.ua/glavy/77254-54-znannya-umnnya-ta navichki.html (дата звернення: 10.10.2023)

3. Смородський В. Формування виконавських навичок гри на фортепіано в учнів дитячих музичних шкіл на засадах жанрового підходу. Київ, 2015. 227 с.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота