ТЕЛЕВЕДУЧІ ЗГЕНЕРОВАНІ ШТУЧНИМ ІНТЕЛЕКТОМ: ПЕРШІ СПРОБИ ЗАСТОСУВАННЯ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ТЕЛЕВЕДУЧІ ЗГЕНЕРОВАНІ ШТУЧНИМ ІНТЕЛЕКТОМ: ПЕРШІ СПРОБИ ЗАСТОСУВАННЯ

29.01.2024 18:58

[7. Мистецтвознавство]

Автор: Мішин Анатолій Вікторович, викладач, Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Полтава, Україна



Анотація: у роботі розглядаються перші спроби розробок та використання в медіа телеведучих (віртуальні ведучі), що були згенеровані й підтримуються штучним інтелектом; звертається увага на перспективи таких застосунків та їх вплив на сприйняття телеглядачів

Ключові слова: телеведучий, віртуальний ведучий, штучний інтелект, парасоціальні стосунки, студія, нейроні мережі.

Термін штучний інтелект (Artificial Intelligence (AI) з’явився у 1956 році. Британське видання Collins Dictionary визнала AI (Artificial Intelligence - штучний інтелект) як «слово номері один» у 2023 році. Це видання дає таке визначення штучного інтелекту — «моделювання розумових функцій людини за допомогою комп’ютерних програм», яке вважається «наступною великою технологічною революцією» [1].

Популярності терміну і явищу «штучний інтелект» додала презентація комп’ютерної програми ChatGPT у жовтні 2022 року компанії OpenAI. Вона продемонструвала як відносно легко можуть застосовувати досягнення штучного інтелекту не тільки державні установи, потужні бізнес-структури, а й звичайні споживачі. Ажіотаж з цього приводу і досі супроводжується застереженнями щодо можливих негативних наслідків застосування AI. Уряди кількох країн призупинили його подальшої розробки з метою вивчення можливих наслідків та ухвалення відповідного законодавства [2].

Особливе застереження викликають розробки на основі імітації нейронних мереж людини. Такі імітації називають штучні нейронні мережі (ШНМ) або імітаційні нейронні мережі (ІМНМ), які «є підмножиною машинного навчання і лежать в основі алгоритмів глибокого навчання. Їх назва та структура натхненні людським мозком, імітуючи спосіб, у який біологічні нейрони посилають сигнали один одному» [3].

Можливості глибокого навчання, якими все активніше опановує штучний інтелект, допомагає йому не тільки імітувати дослідницькі здібності людини, а і її емоції та спроможність впливати на емоції інших людей. Все це посилює здатності штучного інтелекту спонукати людську особистість та аудиторії людей до певних уподобань і ухвалень певних рішень. Можливо такою є найголовніша мета застосування штучного інтелекту в телевізійному виробництві та виробництві аудіовізуальної продукції в цілому.

Про вплив технологічних змін на розвиток медіа писали такі дослідники як Маршал Мак-Люен, Елвін Тоффлер, Мішель Фуко, Жан Бодріяр, Дональд Матісон та інші. Поки що немає фундаментальних праць про те як штучний інтелект може вплинути на медіа. Згідно з Маршалом Мак-Люеном тут немає чому дивуватися. У 1962 році, коли розпочиналась золота ера телебачення, він зазначив, що можна «легко писати» лише через кілька десятиліть про революцію викликану телебаченням, «…яка відбулась у процесі сприйняття та мотиваціях дій людини внаслідок споглядання мозаїкового павутиння телевізійної картинки. Розглядати це питання сьогодні — марна справа» [4, с. 353].

Водночас дослідник радить звертати увагу на те, що кожна нова технологія «…зменшує взаємодію чуттів і свідомості», а ті хто найбільше занурений у революційні зміни є «нечутливими до перемін і не здатними їх усвідомити» [5, с. 352]. 

Спектр передбачень щодо можливих наслідків генерування штучним інтелектом телевізійних ведучих доволі широкий: від витиснення реальних людей з професії до неспроможності штучних ведучих конкурувати з реальними людьми.

Насторожених щодо можливого домінування штучного інтелекту лякають успіхи в освоєнні ним принципу роботу людських нейромереж (ШНМ). Тобто є гіпотеза, що штучні телеведучі, точніше програми які їх підтримують колись зможуть поводитися як людина: самостійно діяти та мислити на рівні інстинктів.

 Але тенденція така, що застосування штучних ведучих стає доступнішою для медіа. Вигоди такого застосування яскраво рекламується виробниками відповідного контенту. Наприклад, в ролику одного із них показані труднощі з підготовкою живого ведучого до ефіру і легкість генерування штучного ведучого та відповідного завдання, яке він має виконати [6].

Щоправда, мова у цьому ролику йде про рекламну і презентаційну продукцію. Відповідні ролики з генерованими ведучими зараз чимало у соціальних мережах. Наприклад, вони рекламують та іноді ведуть навчальні курси.

Галузь аудіовізуального виробництва та медіа вже зазнає скорочень внаслідок застосування штучного інтелекту. Щоправда, це в основному стосується не ведучих, а журналістів та редакторів, які займаються збором та обробкою інформації. Зокрема, частина їх обов’язків менеджери перекладають на штучний інтелект.

Поява ведучих яких створює і підтримує штучний інтелект на екранах медіа вже не є сенсацією. Подібні проєкти діють в Китаї [7], Кувейті [8], Греції [9], Південній Кореї [10], Індії [11]. Як правило, такі ведучі на екрані з’являються на фоні віртуальної студії новин і читають саме новини. Візуальні ознаки такого підходу дозволяють практично кожному глядачу визначити, що перед ним саме віртуальний ведучий, або ведуча.

І все ж таке застосування штучного інтелекту вже почало завойовувати популярність серед глядачів. Зокрема тому, що аватари віртуальних ведучих та їх голоси є привабливими. Показовим є успіх віртуальної ведучої Zae-In на південнокорейському телеканалі SBS [10]. На її розробку витратили п’ять мільйонів доларів США. Успіх проєкту також визначило те, що ведучу новин створили за образом популярної місцевої попспівачки.

Привабливість віртуальних ведучих можливо має потенціал викликати новий різновид парасоціальних стосунків. Парасоціальними стосунками нині визначають психологічне явище внаслідок якого прихильник чи прихильниця встановлює односторонню симпатію щодо видатної чи відомої особистості, як правило зі сфери мистецтв і розваг. Причому об’єкт симпатій найчастіше і не здогадується про таке ставлення до себе. 

На думку доктора філософії Сінтії А. Хоффнер: «Парасоціальні стосунки у соціальних мережах може сприяти поширенню здорового ставлення і поведінки та зниженню стигми, пов'язаної зі здоров'ям, але може негативно впливати на психічне здоров'я через негативне самопорівняння» [12].

У цьому можуть бачити вигоду власники та менеджери медіа. І не тільки в цьому. "Вона ніколи не пропускає репліки, ніколи не говорить нічого грубого і може працювати 24 години на добу", — так схарактеризував переваги проєкту Zae-In експерт Соломон Роджерс, експерт з віртуальної реальності та голова консультативної групи Bafta з питань імерсивних розваг [13].

"Вона яскрава, розкішна, не старіє, невтомна, розмовляє кількома мовами та повністю підконтрольна мені", — заявив віцеголова India Today Group Каллі Пур під час презентації віртуальної ведучої Сана [14].

Вона веде новини на загальнонаціональному телеканалі багатомовної Індії, і глядачі можуть в режимі прямого ефіру обирати необхідну їм мову. 

Такі ж багатомовні переваги обіцяють глядачам стартап зі США — Channel 1. Наприкінці минулого року його розробник продемонстрували в соціальних мережах пілотний випуск новин (хронометраж – 22 хв) з кількома віртуальними ведучими[15].Вони були згенеровані штучним інтелектом на базі реальних людей, які за це отримали нагороду. В планах засновників запуск новин згенерованих штучним інтелектом на потоковому телеканалі. На вибір глядачів – кілька десятків мов світу. Щоправда, перші критики відзначили певні розбіжності – коли звучить, наприклад, французька мова, а губи ведучого артикулюють англійські слова.

Засновники проекту планують розміщувати в кутку екрана піктограму, що попереджатиме про модифікацію контенту штучним інтелектом. На їх думку це буде одним з елементів боротьби з фейками. Можливо це стримуватиме і розвиток небажаних парасоціальних стосунків. Один із засновників Channel 1 – Адам Мосам – обіцяє, що для їх новин працюватиме головний редактор, і що з самого початку «на кожному кроці нашого редакційного процесу ми залучаємо людей» [16].

Можливо віртуальні ведучі зараз мають певну фору у порівняні з реальними ведучими. Довіра до останніх знижується. Наприклад, згідно з опитуваннями 2023 року у Великій Британії 42 % респондентів сказали, що довіряють ведучим телевізійних новин, порівняно з 58% у 2022 році. Це найнижчий рівень, зафіксований для цієї професії за всю історію індексу [17].

У висновках варто ще раз нагадати думку Маршала Мак-Люеном, що наслідки впровадження нових технологій можна оцінити лише після кількох десятиліть з початку їх впровадження. Зараз лише зрозуміло, що медіа розпочали активно експериментувати зі згенерованими штучним інтелектом ведучими. 2023 рік став у цьому плані рекордним. Можливо віртуальні ведучі стануть, висловлюючись термінологією  Жана Бодріяра, черговим симулякром «… у світі, в якому дедалі більше інформації і дедалі менше смислу» [18, с.117].

Можливо симбіоз машини та людини призведе до появи якось нового напрямку в журналістиці. Принаймні, деякі дослідники впливу штучного інтелекту на мистецтво стверджують, що такий вплив не вб’є традиційне мистецтво, а народить новий його напрямок. «На відміну від творчих інструментів минулого, таких як Photoshop, фотографії або пігменти, зараз ми працюємо з інструментами, які, здається, мають творчу уяву, але, можливо, не мають "смаку". Людина в цьому процесі відіграє важливу кураторську роль у визначенні того, що "добре", а що "погано", — вважає Олександр Ребен, художник і робототехнік, який здобув освіту в Массачусетському технологічному інституті [19]. 

Список літератури

1.The collins word of the year 2023 is...[online] Доступно: https://www.collinsdictionary.com/woty

2. What is the EU AI Act? [on-line] Доступно: https://artificialintelligenceact.eu/

3.What is a neural network?. [online] Доступно: https://www.ibm.com/topics/neural-networks

4.Мак-Люен Маршалл. Галактика Ґутенберґа/Пер. З англ. А.Галушки, В.Постнікова, К.: Ніка-Центр, 2015. — 388 с.

5.Мак-Люен Маршалл. Галактика Ґутенберґа/Пер. З англ. А.Галушки, В.Постнікова, К.: Ніка-Центр, 2015. — 388 с.

6. https://www.synthesia.io/demo-thank-you 

7. http://www.xinhuanet.com/english/2018-11/08/c_137591813.htm

8. https://twitter.com/KuwaitNews/status/1644792772212260867?s=20

9.https://greekherald.com.au/news/greece-introduces-first-artificial-intelligence-news-presenter/

10. https://www.youtube.com/watch?v=htr2Sq7eYo4

11. https://www.youtube.com/watch?v=k5NcpmQOu1g

12. Parasocial relationships, social media, & well-being [on-line] Доступно: https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S2352250X22000082?via%3Dihub

13. ‘Here is the news. You can’t stop us’: AI anchor Zae-In grants us an interview [on-line]  Доступно: https://www.theguardian.com/tv-and-radio/2023/oct/20/here-is-the-news-you-cant-stop-us-ai-anchor-zae-in-grants-us-an-interview

14. Kalli Purie launches Aaj Tak's first AI anchor Sana at India Today Conclave 2023 [on-line] Доступно: https://bestmediainfo.com/2023/03/kalli-purie-launches-aaj-taks-first-ai-anchor-sana-at-india-today-conclave-2023

15. https://twitter.com/channel1_ai/status/1734591810033373231

16. The Generated Anchor: Startup Channel 1 To Premiere AI-Produced Newscast [on-line] Доступно: https://deadline.com/2023/11/ai-newscast-set-for-debut-1235599340/

17. Trust in politicians reaches its lowest score in 40 years [on-line] Доступно: https://www.ipsos.com/en-uk/ipsos-trust-in-professions-veracity-index-2023

18. Бодріяр Жан. Симулякри і симуляція / Пер. з фр. В. Ховхун. — К.: Вид-во Соломії Павличко "Основи", 2004. — 230 с.

19. The weird and wonderful art created when AI and humans unite. [on-line] Доступно: https://www.bbc.com/future/article/20221123-the-weird-and-wonderful-art-created-when-ai-and-humans-unite



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота