ОСОБЛИВОСТІ ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ОСОБЛИВОСТІ ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА

29.01.2024 19:04

[7. Мистецтвознавство]

Автор: Григор’єв Сергій Мар’янович, старший викладач кафедри живопису та композиції Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури



Інклюзивна освіта - це підхід до навчання, спрямований на те, щоб забезпечити рівні можливості для всіх, хто навчається, незалежно від їхніх індивідуальних особливостей, потреб чи обмежень. Основна ідея полягає в тому, щоб інтегрувати учнів (студентів) з різними особливостями в єдине навчальне середовище, що саме по собі вже сприятиме їхнім успіхам у навчанні. До базових засад (принципів) інклюзивної освіти відносять: забезпечення рівних можливостей, стимулювання співпраці та взаємодії, сприяння соціальній інтеграції, використання різних методів та стратегій навчання, щоб задовольнити різноманітні потреби. 

«Нині в Україні відбувається зміщення акцентів соціальної політики держави стосовно інвалідів у бік формування суспільної свідомості щодо сприйняття їх як рівних членів суспільства та необхідності створення для цих громадян умов для повноцінного життя, в тому числі здобуття освіти» [2, c.191], - констатує український дослідник О. Заярнюк. Це важливо в межах будь-якої держави, адже інклюзивна освіта сприяє створенню толерантного та різнобічного суспільства, в якому кожна людина має можливість розкрити свій потенціал та зробити посильний вклад у загальний розвиток. 

Незважаючи на загалом не дуже тривалий і позитивний досвід інклюзивної освіти в Україні,  вона розвивається у низці шкіл та вищих навчальних закладів. «Позитивом є також те, що триває активна робота у форматі взаємодії держави та роботодавців у напрямі працевлаштування людей з інвалідністю, у планах збільшення квот на держзамовлення для студентів із особливими потребами та їх подальше працевлаштування» [1, c. 15].

 У вищих навчальних закладах образотворчого мистецтва також передбачена  інклюзивна освіта, орієнтована на створення умов для доступу до навчання та розвитку для різних груп студентів, включаючи тих, хто має різні види обмежень, такі як фізичні, ментальні чи соціальні. Тобто загальний підхід спрямований на створення рівних можливостей для всіх студентів, незалежно від їхніх індивідуальних особливостей.

Дослідники сформували єдині принципи роботи зі студентами з особливостями розвитку, зокрема в закладах мистецької освіти: «прагнення зрозуміти потреби; вибудувати тематичний наратив, який був би прийнятий студентами; розробити прийоми навчання, які б викликали внутрішню вмотивованість на спільну роботу у команді та послідовність у провадженні обраної стратегії в класі» [3, с. 79].

Загалом врахування принципів інклюзивної освіти в вищих навчальних закладах образотворчого мистецтва має передбачати низку особливостей у реалізації своїх цілей: використання широкого спектру різноманітних педагогічних методів, підходів та стратегій, які враховують потреби різних студентів, зокрема: індивідуалізацію навчальних програм, різноманітних форм оцінювання, роботу з різними видами інструментів та матеріалів; використання адаптованих навчальних матеріалів, що враховували б різні рівні можливостей студентів, зокрема: різноманітних ресурсів, ілюстрацій та мультимедійних засобів для полегшення сприйняття, розуміння та засвоєння матеріалу; забезпечення фізичної доступності до навчальних приміщень та матеріалів для студентів із фізичними обмеженнями, зокрема: створення комфортних приміщень, використання технічних засобів, (підйомні платформи, аудіогіди, візуальні покажчики тощо); забезпечення можливості для індивідуального навчання та розвитку, зокрема: індивідуальні консультації, тьюторство для навчання фронтально,  додаткові ресурси для студентів із специфічними потребами; сприяння спільним проєктам та взаємодії між студентами різних груп, щоб створити середовище толерантності, відкритості, взаємо підтримки та розуміння; формування у викладачів необхідних навичок та знань: володіння різними стилями навчання, методами оцінювання, засобами підтримки різних потреб; стимулювання розуміння та поваги до відмінностей тощо. унаочнюються єдині принципи роботи зі студентами з особливостями розвитку: прагнення зрозуміти потреби учнів; вибудувати тематичний наратив, який був би прийнятий студентами; розробити прийоми навчання, які б викликали внутрішню вмотивованість на спільну роботу у команді та послідовність у провадженні обраної стратегії в класі

Література

1. Гладуш В. Інклюзивна освіта в Україні: успіхи, проблеми, перспективи. URLhttps://lib.iitta.gov.ua/729855/1/%D0%86%D0%BD%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D0%B7%D0% B8%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE% 

2. Заярнюк О.В., Інклюзивна освіта в Україні: проблеми та шляхи вирішення. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. URL: https://uondmr.at.ua/00/inkljuzivna_osvita_v_ukrajini.pdf

3. Сологуб В. Особливості впровадження інклюзивної освіти в закладах вищої мистецької освіти в Україні. URL:  http://pptp.kubg.edu.ua/images/2019/1-2/78-84.pdf



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота