ТЕОРЕТИЧНИЙ ОГЛЯД ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛЬНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ ЧЕРЕЗ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ КОЛИШНІХ УВ’ЯЗНЕНИХ У США - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ТЕОРЕТИЧНИЙ ОГЛЯД ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛЬНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ ЧЕРЕЗ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ КОЛИШНІХ УВ’ЯЗНЕНИХ У США

29.01.2024 19:47

[13. Соціологічні науки]

Автор: Бартош Олена Павлівна, кандидат педагогічних наук, професор, професор кафедри соціології та соціальної роботи, ДВНЗ «Ужгородський національний університет», м. Ужгород, Україна; Смерека Борис Васильович, аспірант першого року навчання за спеціальністю 231 Соціальна робота, кафедра соціології та соціальної роботи, ДВНЗ «Ужгородський національний університет», м. Ужгород, Україна


ORCID: 0000-0001-6733-5516 Бартош О.П.

Суспільне прийняття та соціальний статус разом із забезпеченням достатніми фінансовими ресурсами сприяють відчуттю благополуччя. Зокрема, люди, які не можуть досягти мінімального рівня як економічного, так і соціального, навряд чи зможуть досягти бажаного добробуту. Таким чином, ті, хто живе в ситуації ризику соціального відчуження, стикаються зі значними труднощами в досягненні поставленої життєвої цілі. 

J.Subirats та R.Gomà [1] у своєму дослідженні спираються на три стовпи соціальної інтеграції: економічні, соціальні та політичні аспекти. Коли окремі особи чи соціальні групи не мають доступу до соціального забезпечення за допомогою вищевказаних механізмів, вони змушені шукати альтернативні шляхи в сферах неформальної або підпільної економіки та навіть у злочинному середовищі. H.Entorf [2], M.Naraine та P.Lindsay [3] вказують на те, що одним із основних механізмів досягнення соціальної інтеграції є забезпечення роботою. Дослідники [4; 5] підтверджують, що зайнятість є основною ознакою успішної реінтеграції після ув’язнення.

Існує небагато досліджень, присвячених стану працевлаштування колишніх ув’язнених, ймовірно, через труднощі відстеження цього аспекту та закони про захист даних. Мета дослідження ‒ здійснити теоретичний огляд досліджуваності проблеми ресоціалізації через працевлаштування колишніх ув’язнених у США. 

У розвинутих країнах світу існують різні способи відбування покарання за допомогою системи, відомої як тюремні ступені (prison sentence degrees), також відомою як відкритий режим або режим напівсвободи ‒ спосіб відбування покарання у вигляді позбавлення волі, який характеризується гнучкістю умов ув’язнення.

Ув’язнені, які вважаються небезпечними або непридатними для звичайної системи, класифікуються як перший ступінь або спрямовані до ув’язнення. Вони відбувають покарання в індивідуальних камерах, що створює більший контроль над ув’язненими та є серйозним обмеженням у виконанні діяльності. 

Звичайна система або система другого ступеня характеризується щільним графіком, де нічний відпочинок чітко визначений, а також вільний час для особистих справ, графік відвідувань тощо. Як випливає з її назви, це нормальний, звичайний час у межах в’язниці. 

Відкритий режим або третій ступінь є більш дозвільним, ніж згаданий вище, і існує кілька способів його реалізації.

Тюремне ув’язнення та тримання людей під вартою мають бути спрямовані на перевиховання та соціальну ресоціалізацію. Якщо особа, яка намагається отримати соціальну допомогу, належить до групи ризику соціальної ізоляції, труднощі з працевлаштуванням ускладнюються. Це стосується осіб, які вийшли з місць позбавлення волі після відбуття покарання або відбувають покарання 3 ступеня. Ці індивіди стикаються з важким труднощами у працевлаштуванні.

R.Apel та G.Sweeten [6], B.Western [7] роблять висновок про те, що статус колишнього ув’язненого створює додаткові труднощі для пошуку роботи та загалом ставить під загрозу перспективи працевлаштування. Дослідження, проведені в США, показують, що колишнє ув’язнення призводить до значної різниці в оплаті праці між двома групами: тими, хто був у в’язниці, і тими, хто не має судимостей. До ув’язнення групи різнилися однаковими зарплатами, але після ув’язнення відмінності стають відчутними [8]. Крім того, у багатьох випадках в’язниця посилює злочинну поведінку [9]. Ув’язнені, які мають гарні перспективи на ринку праці, демонструють нижчий рівень рецидиву [10; 11]. , Ув’язнені з поганими перспективами роботи легше рецидивують, особливо якщо мають проблеми зі зловживанням психоактивними речовинами [2; 12].

T.Opsal [4] досліджує ситуацію умовно-достроково звільнених жінок у США та стверджує, що серйозна нестабільність зайнятості ставить під сумнів особистісний розвиток та часто призводить до повторного повернення до злочинної діяльності. Отже, основною проблемою соціальної інтеграції колишніх ув’язнених є труднощі з працевлаштуванням, іноді ця складність пов’язана з стигматизацією. 

Досліджень, які аналізують трудову ситуацію звільнених ув’язнених, дуже мало. Деякі з них зосереджені на рецидиві [13] або на окремих групах [4; 12]. Винятком є дослідження C.Visher, S.Debus-Sherrill та J.Yahner [5], в якому визначено фактори, що впливають на ймовірність працевлаштування після звільнення з в’язниці, такі як наявність постійного досвіду роботи до ув’язнення або традиційних сімейних стосунків, оскільки ці фактори покращують результати працевлаштування після звільнення.

Державна соціальна політика та політика щодо робочої сили відіграють вирішальну роль і мають бути розроблені з ефективними механізмами, які спрацьовують негайно, коли ув’язнений через власні зусилля, зусилля сім’ї чи знайомих не може отримати роботу. Тому держава має відігравати допоміжну роль [14]. Працевлаштування є одним із найефективніших механізмів інклюзії, особливо для груп, які мають високий ризик соціальної ізоляції, як-от особи, які відбували покарання у в’язницях. Наявність сильної соціальної та сімейної мережі є ключовим питанням для працевлаштування.

Література:

1. Subirats J., Gomà R. Un paso más hacia la inclusión social. Generación de conocimiento, políticas y prácticas para la inclusión social. Madrid: Universidad Autónoma de Barcelona. Instituto de Gobierno y Políticas Públicas, 2003. 220 р.

2. Entorf H. Crime and the labour market: Evidence from a survey of inmates. Jahrbucher fur Nationalokonomie und Statistik. 2009. No.229. P.254-269.

3. Naraine M.D., Lindsay P.H. Social inclusion of employees who are blind or low vision. Disability & Society. 2011. No.26. P.389-403. 

4. Opsal T. Livin on the straights: Identity, desistance, and work among women post-incarceration. Sociological Inquiry. 2012. No.82. P.378-403. 

5. Visher C.A., Debus-Sherrill S.A., Yahner J. Employment after prison: A longitudinal study of former prisoners. Justice Quarterly. 2011. No.28. P.698-718. 

6. Apel R., Sweeten G. The impact of incarceration on employment during the transition to adulthood. Social Problems. 2010. No.57 (3). P.448-479. 

7. Western B. The impact of incarceration on wage mobility and inequality. American Sociological Review. 2002. No.67. P.526-546. 

8. Lyons C.J., Pettit B. Compounded disadvantage: Race, incarceration, and wage growth. Social Problems. 2011. No.58. P.257-280.

9. Weiman D.F. Barriers to prisoners' re-entry into the labor market and the social costs of recidivism. Social Research. 2007. No.74. P.575-611.

10. Brown C. Vocational psychology and ex-offenders' reintegration: A call for action. Journal of Career Assessment. 2011. No.19. P.333-342. 

11. Uggen C. Work as a turning point in the life course of criminals: A duration model of age, employment, and recidivism. American Sociological Review. 2000. No.65. P.529-546. 

12. Huebner B.M., DeJong C., Cobbina J. Women coming home: Long-term patterns of recidivism. Justice Quarterly. 2010. No.27. P.225-254.

13. Skardhamar T., Telle K. Post-release employment and recidivism in Norway. Journal of Quantitative Criminology. 2012. No.28. P.629-649.

14. Novo-Corti M.I., Barreiro-Gen M. Walking from imprisonment towards true social integration: Getting a job as a key factor. Journal of Offender Rehabilitation. 2015. No.54 (6). P.445-464. doi: 10.1080/10509674.2015.1055036.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота